«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Українські міста сьогодні газифіковані на 78 відсотків, села – на 38 відсотків. На виконання Програми газифікації населених пунктів у сільській місцевості у 2012 році «Нафтогаз» виділив 8 мільярдів гривень. Проте, на думку декого з експертів, у багатьох негазифікованих місцях, де планують використовувати природний газ, його можна було б замінити альтернативними видами енергії.
Основним донором газифікаціє в Україні є компанія «Нафтогаз».
«За ці кошти здійснюється підведення газу до населеного пункту та будівництво газорозподільного пункту. Що ж стосується розведення газу безпосередньо по населеному пункту, то це кошти населення. Як правило, створюється кооператив, місцеві мешканці складаються грішми та замовляють проекти», – розповів Радіо Свобода заступник директор Департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Міненерговугілля Костянтин Бородін.
Вартість газифікації оселі залежить від відстані між будинком та центральною трубою. Мешканцю Житомирщини Олександру минулого року це коштувало 15 тисяч гривень.
«Я звернувся до газової контори, – каже він, – вони приїхали і склали кошторис, я заплатив за все це і вони самі все роблять, лише яму потрібно самому копати. Минулого року мені обійшлося це в 15 тисяч гривень».
Кількість газифікованих нанесених пунктів зростає щороку, проте рівень споживання газу населенням залишається незмінним – близько 18-19 мільярдів кубів на рік.
«Стабільність споживання газу населенням говорить про те, що споживачів стає більше, але вони стають енергоощаднішими, – пояснює Костянтин Бородін. – Втрати зменшуються завдяки пластиковим вікнам, утепленню, встановлення нового газового обладнання».
Альтернатива газу є
Разом з тим, на переконання члена парламентського комітету паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), б’ютівця Олександра Гудими, стратегія держави мала б бути іншою. На його думку, Україні варто було б заміщувати природний газ використанням електрики.
«У нас є інші джерела енергії, які можуть замістити газ, – це електрична енергія, – наголошує Гудима. – Якби в уряду було бажання йти шляхом радикального скорочення споживання газу, можна було б перевести опалення та нагрів води на електроенергію, зокрема, у нічний період, де вона є дешевшою у всьому світі. І у нас немає щодо цього напружень із Росією, тому що Росія не може нас поставити на коліна у ядерні енергетиці, оскільки ми маємо достатньо великі запаси урану».
Продовжувати газифікацію сьогодні потрібно, зазначає голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. Але, говорить він, це потрібно робити лише там, де немає альтернативи природному газу.
«Де немає відходів від деревини, немає можливості завозити мазут, або ж це дорого, де немає можливості поставити теплові насоси, як це можна зробити, наприклад, у Карпатах, де високо води, або ж немає змоги збудувати малу ГЕС», – зазначає він.
Конкуренція допоможе?
Наразі ж, на думку Валерія Боровика, українська влада не має стратегії розвитку енергетики.
«Все окремо розраховує і робить для себе те газове підприємство, яке обслуговує цю територію, – розповідає фахівець. – Для нього що головне? Закріпити за собою цей ринок. Йому потрібно більше продавати газу, щоб більше заробляти. Хто зараз володіє облгазами? Ті люди, які заробляють на поставках газу в Україну або ж у них є свої ресурси за кордоном – це або «РосУкрЕнерго або «Газпром», що майже одне і те ж».
Переглянути підходи щодо газифікації міст та сіл в Україні дозволить набуття чинності рішенням про кваліфікацію споживачів. Уже з цього року промислові підприємства можуть самостійно вибирати собі постачальника газу, а до 2015 року право вибору матиме кожен громадянин.
Сьогодні газ постачає одна компанія, а скоро їх буде декілька. Відтак, зазначають оглядачі, у боротьбі за споживачів та їхні кошти, підприємства із газопостачання намагатимуться привабити населення різноманітними пропозиціями. На думку експертів, через кілька років облгази будуть самі приходити до споживачів і просити їх підключитися до газової труби. До того ж, імовірно, що з часом газифікація буде відбуватися не за державні чи зібрані населенням кошти, а за фінансові ресурси власників компаній, що постачатимуть газ. Держава ж повинна закріпити за собою контроль за дотриманням прав споживачів при газифікації, наголошують фахівці.
Наступного понеділка слухайте про екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – Українські міста сьогодні газифіковані на 78 відсотків, села – на 38 відсотків. На виконання Програми газифікації населених пунктів у сільській місцевості у 2012 році «Нафтогаз» виділив 8 мільярдів гривень. Проте, на думку декого з експертів, у багатьох негазифікованих місцях, де планують використовувати природний газ, його можна було б замінити альтернативними видами енергії.
Основним донором газифікаціє в Україні є компанія «Нафтогаз».
«За ці кошти здійснюється підведення газу до населеного пункту та будівництво газорозподільного пункту. Що ж стосується розведення газу безпосередньо по населеному пункту, то це кошти населення. Як правило, створюється кооператив, місцеві мешканці складаються грішми та замовляють проекти», – розповів Радіо Свобода заступник директор Департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Міненерговугілля Костянтин Бородін.
Вартість газифікації оселі залежить від відстані між будинком та центральною трубою. Мешканцю Житомирщини Олександру минулого року це коштувало 15 тисяч гривень.
«Я звернувся до газової контори, – каже він, – вони приїхали і склали кошторис, я заплатив за все це і вони самі все роблять, лише яму потрібно самому копати. Минулого року мені обійшлося це в 15 тисяч гривень».
Кількість газифікованих нанесених пунктів зростає щороку, проте рівень споживання газу населенням залишається незмінним – близько 18-19 мільярдів кубів на рік.
«Стабільність споживання газу населенням говорить про те, що споживачів стає більше, але вони стають енергоощаднішими, – пояснює Костянтин Бородін. – Втрати зменшуються завдяки пластиковим вікнам, утепленню, встановлення нового газового обладнання».
Альтернатива газу є
Разом з тим, на переконання члена парламентського комітету паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), б’ютівця Олександра Гудими, стратегія держави мала б бути іншою. На його думку, Україні варто було б заміщувати природний газ використанням електрики.
Є інші джерела енергії, які можуть замістити газ – це електрична енергіяОлександр Гудима
Продовжувати газифікацію сьогодні потрібно, зазначає голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. Але, говорить він, це потрібно робити лише там, де немає альтернативи природному газу.
«Де немає відходів від деревини, немає можливості завозити мазут, або ж це дорого, де немає можливості поставити теплові насоси, як це можна зробити, наприклад, у Карпатах, де високо води, або ж немає змоги збудувати малу ГЕС», – зазначає він.
Конкуренція допоможе?
Наразі ж, на думку Валерія Боровика, українська влада не має стратегії розвитку енергетики.
Люди, які заробляють на поставках газу в Україну, або ж у них є свої ресурси за кордоном – це або «РосУкрЕнерго, або «Газпром»Валерій Боровик
Переглянути підходи щодо газифікації міст та сіл в Україні дозволить набуття чинності рішенням про кваліфікацію споживачів. Уже з цього року промислові підприємства можуть самостійно вибирати собі постачальника газу, а до 2015 року право вибору матиме кожен громадянин.
Сьогодні газ постачає одна компанія, а скоро їх буде декілька. Відтак, зазначають оглядачі, у боротьбі за споживачів та їхні кошти, підприємства із газопостачання намагатимуться привабити населення різноманітними пропозиціями. На думку експертів, через кілька років облгази будуть самі приходити до споживачів і просити їх підключитися до газової труби. До того ж, імовірно, що з часом газифікація буде відбуватися не за державні чи зібрані населенням кошти, а за фінансові ресурси власників компаній, що постачатимуть газ. Держава ж повинна закріпити за собою контроль за дотриманням прав споживачів при газифікації, наголошують фахівці.
Наступного понеділка слухайте про екологічні аспекти видобутку сланцевого газу в Україні.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
