Латвійці розповідають українцям про свій шлях до незалежності

Дніпропетровськ – У Дніпропетровському історичному музеї відкрили виставку світлин «Латвійський шлях до незалежності». Посольство Латвії відібрало для презентації в Україні найбільш промовисті фотографії латвійських митців 1980-90-х років. Це, кажуть організатори, документально-історична розповідь у світлинах про події, які привели до відновлення незалежності балтійської країни. Багато уваги приділено не лише подіям, зокрема «співаної революції» у Ризі, а й настрою та емоціям людей.

Черги заклопотаних, погано вдягнених людей біля радянських магазинів, акції протесту матерів, чиї сини загинули в радянській армії, багатотисячний мітинг із вимогою виходу з СРСР, «живий ланцюг» єдності з висоти пташиного польоту, і нарешті – сльози радості у день проголошення жаданої незалежності… Усе це Латвія 80-90-х років минулого століття, закарбована фотооб’єктивами своїх майстрів. На виставці у Дніпропетровську представлено півсотні фото – цифрових відбитків великого формату. Кожне супроводжується короткою розповіддю чотирма європейськими мовами.

Це своєрідний «лікнеп» для українців, сказала на відкритті начальник управління культури та мистецтв Дніпропетровської обласної державної адміністрації Наталія Першина.

«Відверто, дуже емоційно і щиро показують нам сторінки історії Латвії, про які ми не знали. Це дуже цікавий проект для України. Кожна світлина по-своєму відкриває нам країну Латвію і ті відчуття, які були в ті роки, незабутнє емоційне враження», – зазначила посадовець.

Незалежність, яка не розчаровує

Про латвійський шлях до незалежності Надзвичайний і повноважний посол Латвії в Україні Аргіта Даудзе знає не з фотографій. Як розповіла вона Радіо Свобода, тема незалежності стала однією із знакових у її житті. Ще студенткою захопилась вивченням політичної історії, зокрема історії державності Латвії між двома світовими війнами. Каже: радянська наука трактувала цю сторінку негативно, тоді як з розповідей бабусі могла дізнатись зовсім інше.

Пізніше, пригадує Аргіта Даудзе, сама брала участь у діяльності неурядових організацій. І нарешті на роботу в дипломатичну службу прийшла якраз у той день, коли міжнародна спільнота почала визнавати незалежність її країни.

Посол зазначає, що на відміну від України, в Латвії наразі немає розчарування незалежністю.

«У нас був свій досвід незалежності між двома світовими війнами, і, може, іноді покоління, які не жили в той період, ідеалізували той період, адже радянська реальність не задовольняла людей. Звичайно, певний час, коли ми йшли через радикальні реформи, що вплинули на добробут людей, у 90-ті роки, це викликало незадоволення окремих прошарків. Але альтернативи відновлення Радянського Союзу не існувала, таке питання взагалі для нас не стояло. Ми дивились на європейський розвиток як на єдину природну можливість», – розповіла Аргіта Даудзе в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Пишатись хоча б чужою країною»

Виставка латвійських світлин справила враження на фахівців Дніпропетровського історичного музею. Вони кажуть, що в їхній колекції зберігається понад 80 тисяч фотографій, є й ті, що репрезентують боротьбу за незалежність України, зокрема, на Придніпров’ї. Ці фото тепер вирішили показати латвійцям – на виставці-відповіді у Ризі.

Пересічні відвідувачі, серед яких було багато молоді, виходили з музею зі змішаними почуттями.

– Нічого нового я для себе не побачив, все це так чи інакше було у нас. Я принципової різниці не бачу, принципові відмінності яскраво виступили тільки тепер.

– Виставка справила враження, передусім у плані такого підняття патріотичної самосвідомості. В ті часи нам було по 6-7 років. Мимоволі ми порівнюємо два шляхи до незалежності – наш і їхній. Напрошується така думка: нема сили пишатись свою країною, а на цій виставці можна пишатись хоча б чужою.

Виставка світлин, кажуть у латвійському посольстві, – це тільки один з перших кроків налагодження зв’язків з Дніпропетровськом. Далі в обласному центрі планують відкрити Консульство Латвії. Дніпропетровців також запросили стати гостями Риги 2014 року, коли вона буде «культурною столицею» Євросоюзу.