«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – У понеділок парламентський комітет з екології розглядатиме перспективи розвитку гідроенергетики в Україні. Йдеться, зокрема, про будівництво малих ГЕС на карпатських річках, яке наразі зупинено. Загалом фахівці зазначають, що гідроелектростанції є одним із найбезпечніших видів вироблення енергії. Проте і вона може завдати шкоди довкіллю.
Малі ГЕС – це гідроелектростанції потужністю до 10 МВт. Згідно з сучасною міжнародною класифікацією за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до міні-ГЕС – від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС – не більше 100 кВт.
Згідно із державною програмою, український уряд планував збудувати на гірських річках Карпат понад півтисячі гідроелектростанцій. Проти цього виступили екологи та місцеві активісти.
«Нам казали, що буде краща енергетика, не буде виключатися світло, – розповідає активістка екологічного руху Прикарпаття Оксана Сусяк. – Звісно, ми думали, ну нехай буде. Але ми побачили тотальне знищення річки, коли лише каміння нагадує, що тут колись була річка і дзюркоче малесенька жменька водички, а поряд великі труби діаметром 120 сантиметрів. Краси і привабливості нуль».
Будівництво ГЕС у Карпатах зупинено
Зараз будівництво малих ГЕС на річках Карпат зупинили. Як пояснив Радіо Свобода перший заступник голови облдержадміністрації Івано-Франківщини Василь Плавюк, причиною цього є порушення технології будівництва.
«На сьогоднішній день все зупинено,– наголошує Плавюк, – будівництво не проводиться. Є порушення при виконанні будівельних робіт. Там всього будувалися дві ГЕС, решта – у стадії проектування. Ті, які будувалися, вже не будуються. Будівництво зупинено Архбудконтролем у зв’язку з порушенням технології будівництва».
У 70-х роках в Україні було кілька тисяч малих ГЕС, зараз їх лишилося близька сотні. На їхню долю припадає незначна частка виробленої в Україні електроенергії. Сьогодні на всі альтернативні джерела, які виробляють електрику припадає 0,2 відсотка. Але, як зауважив Радіо Свобода начальник відділу електрогенеруючих підприємств НКРЕ Валерій Йолдич, згідно із державною програмою, до 2030 року, альтернативні джерела енергетика мають займати до 10 відсотків. Наразі для стимулювання розвитку малих ГЕС для них застосовується зелений тариф, наголошує Йолдич.
«Згідно з законом, для малих гідроелектростанцій встановлюється зелений тариф. Він переглядається у залежності від курсу євро, – пояснює Йолдич. – На цей місяць для малих ГЕС встановлений тариф 84,18 за кВт/год. Якщо брати теплову енергетику, то там тарифи приблизно такі ж, якщо брати атомну генерацію, то вони набагато більші, якщо брати гідрогенерацію, великі ГЕС, то вони також набагато вищі».
Безпека не без шкоди
Якщо проект будівництва малих ГЕС реалізується із дотриманням усіх норм – це, насамперед, альтернативне джерело енергії, зазначає начальник річкових та морських басейнів Мінприроди Олександр Бонь. Якщо ж ні, це і справді може серйозно зашкодити навколишньому середовищу.
«Якщо ми говоримо про природоохоронний аспект, то, у той спосіб, як зараз це ведеться – це зміна середовища тварин, рослин, природного ландшафту, і, зрештою несприятливі гідрологічні процеси, аж до зміни русла річки».
Гідроенергетика вважається найбезпечнішим видом енергії у світі, говорить експерт з водно-екологічних питань Наталія Закорчевна.
«Якщо порівнювати з атомною електроенергетикою, з ТЕЦ, які виробляють енергію за рахунок вугілля, з газгольдерними, де вироблення енергії відбувається за рахунок газу, то у деяких випадках гідроелектростанції можуть навіть сприяти аерації, особливо у рівнинних річках», – каже вона.
Разом з тим, наголошує Наталія Закорчевна, при будівництві малих ГЕС потрібно враховувати дві речі: економічну ефективність та шкоду довкіллю. Ці питання, на її думку, в Україні часто ігноруються.
Наступного понеділка слухайте про те, наскільки доцільно газифікувати місцевість, де газопостачання поки що відсутнє.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – У понеділок парламентський комітет з екології розглядатиме перспективи розвитку гідроенергетики в Україні. Йдеться, зокрема, про будівництво малих ГЕС на карпатських річках, яке наразі зупинено. Загалом фахівці зазначають, що гідроелектростанції є одним із найбезпечніших видів вироблення енергії. Проте і вона може завдати шкоди довкіллю.
Малі ГЕС – це гідроелектростанції потужністю до 10 МВт. Згідно з сучасною міжнародною класифікацією за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до міні-ГЕС – від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС – не більше 100 кВт.
Згідно із державною програмою, український уряд планував збудувати на гірських річках Карпат понад півтисячі гідроелектростанцій. Проти цього виступили екологи та місцеві активісти.
Ми побачили тотальне знищення річки, коли лише каміння нагадує, що тут колись була річка
Будівництво ГЕС у Карпатах зупинено
Зараз будівництво малих ГЕС на річках Карпат зупинили. Як пояснив Радіо Свобода перший заступник голови облдержадміністрації Івано-Франківщини Василь Плавюк, причиною цього є порушення технології будівництва.
«На сьогоднішній день все зупинено,– наголошує Плавюк, – будівництво не проводиться. Є порушення при виконанні будівельних робіт. Там всього будувалися дві ГЕС, решта – у стадії проектування. Ті, які будувалися, вже не будуються. Будівництво зупинено Архбудконтролем у зв’язку з порушенням технології будівництва».
У 70-х роках в Україні було кілька тисяч малих ГЕС, зараз їх лишилося близька сотні. На їхню долю припадає незначна частка виробленої в Україні електроенергії. Сьогодні на всі альтернативні джерела, які виробляють електрику припадає 0,2 відсотка. Але, як зауважив Радіо Свобода начальник відділу електрогенеруючих підприємств НКРЕ Валерій Йолдич, згідно із державною програмою, до 2030 року, альтернативні джерела енергетика мають займати до 10 відсотків. Наразі для стимулювання розвитку малих ГЕС для них застосовується зелений тариф, наголошує Йолдич.
Для малих гідроелектростанцій встановлюється зелений тариф. Він переглядається у залежності від курсу євро
Безпека не без шкоди
Якщо проект будівництва малих ГЕС реалізується із дотриманням усіх норм – це, насамперед, альтернативне джерело енергії, зазначає начальник річкових та морських басейнів Мінприроди Олександр Бонь. Якщо ж ні, це і справді може серйозно зашкодити навколишньому середовищу.
У спосіб, як зараз це ведеться – це зміна середовища тварин, рослин, природного ландшафту
Гідроенергетика вважається найбезпечнішим видом енергії у світі, говорить експерт з водно-екологічних питань Наталія Закорчевна.
«Якщо порівнювати з атомною електроенергетикою, з ТЕЦ, які виробляють енергію за рахунок вугілля, з газгольдерними, де вироблення енергії відбувається за рахунок газу, то у деяких випадках гідроелектростанції можуть навіть сприяти аерації, особливо у рівнинних річках», – каже вона.
Разом з тим, наголошує Наталія Закорчевна, при будівництві малих ГЕС потрібно враховувати дві речі: економічну ефективність та шкоду довкіллю. Ці питання, на її думку, в Україні часто ігноруються.
Наступного понеділка слухайте про те, наскільки доцільно газифікувати місцевість, де газопостачання поки що відсутнє.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
