Дніпропетровськ – Нещодавні вибухи у Дніпропетровську можуть стати серйозною причиною для відмови німецьких вболівальників їхати на Євро-2012 до України, адже вона, як і раніше, лишається невідомою для пересічного європейця, а значить, викликає недовіру. Про це відомий журналіст та історик, кореспондент німецької газети Die Welt Ґергард Ґнаук заявив на творчій зустрічі з українськими колегами у Дніпропетровську. Вечір організував Ґете-Інститут в Україні. Головною стала тема взаємопроникнення спорту й політики в сучасному світі. «Війна і мир, бойкот і дружба – що дав Україні, Польщі та Німеччині футбол?» – на це запитання німецький аналітик намагався відповісти упродовж майже тригодинної зустрічі.
Ґергард Ґнаук – німецький журналіст, історик та славіст – вже майже півтора десятиліття пише про Україну та Польщу для провідної німецької газети Die Welt. Постійно живе у Варшаві, часто буває у Києві та інших містах України. Каже, що своїм «коником», як аналітик, вважає тему нероздільності політики і спорту. Цей феномен досліджує на прикладах як сьогодення, так і історії.
Особлива увага – вивченню спортивного життя під час Другої світової: у нацистській Німеччині та на окупованих українських і польських землях. Журналіст дослідив: у нацистському Освенцімі серед тисяч жертв було майже півсотні провідних польських футболістів.
«Історія польсько-німецьких відносин у футбольній сфері просто неймовірна. Я знав, що до війни в Польщі була сильна німецька меншина, а в Німеччині – польська. Прийшла війна, багато хто зголошувався, що він німець, чимало поляків йшли у підпілля. Моя родина в певній мірі це відчула. Зараз я дізнався, що в усьому цьому теж були спортсмени, видатні футболісти. Вони теж мали зробити вибір: іти грати за вермахт чи йти в підпілля. На польсько-німецькому прикордонні ці життєві вибори стояли дуже гостро. І вони, на жаль, стосувались мільйонів людей», – зазначає Ґергард Ґнаук.
Сьогодення, каже він, теж «підкидає» чимало тем про взаємопроникнення політики та спорту. Дуже пильно німецький журналіст стежить за підготовкою України та Польщі до Євро-2012. Ґнаук зауважує, що на його батьківщині досі точаться дискусії про те, чи доцільно було проводити Чемпіонат у цих країнах. Як одну з позитивних і знакових подій у традиційно католицькій Польщі Ґергард Ґнаук відзначає відкриття полірелігійної каплиці на території стадіону у Варшаві: там тепер можуть молитись футболісти різних конфесій.
«Будьте обережні зі спортивним бойкотом»
В Україні ж німецький оглядач напередодні Євро-2012 зауважив поліпшення інфраструктури, однак не помітив глибоких змін у суспільних відносинах.
«Будівництво терміналів – це справляє велике враження. Однак легше збудувати термінал і стадіон, ніж змінити імідж країни, рівень сервісу, неввічливість продавців, рівень довіри людей до міліціонера тощо. Янукович, так, може збудувати термінал, збудувати стадіон, це може зробити навіть найгірший диктатор, але поліпшити людські взаємини, правила, за якими спілкуюся в суспільстві, – це зробити складно», – вважає журналіст та історик.
Однією з найбільш обговорюваних тем у Німеччині, каже Ґергард Ґнаук, наразі є можливий бойкот Євро-2012 європейськими політиками. Сам він, як журналіст, зазначає, щодо цього намагається висловлюватись зважено.
«Плануються ігри в країнах із сумнівним політичним ладом: Євро – в Україні, хокей – в Білорусі, Олімпіада – в Росії. Я написав так: справжній бойкот – у сенсі спортивний, коли не їдуть спортсмени – був тільки 1980 року, на московській Олімпіаді. Ми розмежовуємо: спортивний бойкот – коли не їдуть спортсмени, команди, політичний – коли не їдуть чиновники, канцлер і так далі. Так от. Будьте обережні зі спортивним бойкотом. Це вдарить по народу, вболівальникам, накаже країну за гріхи її керівництва. Як виглядає, у нас буде значний політичний бойкот, але не буде спортивного», – розказав Ґергард Ґнаук.
Тема політики і спорту бездонна, каже німецький журналіст. Наразі у полі його уваги такі маловисвітлювані в пресі проблеми, як расизм у спортивному середовищі, подвійне громадянство спортсменів, субкультура футбольних фанів тощо. А втім, зізнається: справжнім, затятим уболівальником себе не вважає – швидше, дослідником.
Читайте більше тут:
Ґергард Ґнаук – німецький журналіст, історик та славіст – вже майже півтора десятиліття пише про Україну та Польщу для провідної німецької газети Die Welt. Постійно живе у Варшаві, часто буває у Києві та інших містах України. Каже, що своїм «коником», як аналітик, вважає тему нероздільності політики і спорту. Цей феномен досліджує на прикладах як сьогодення, так і історії.
Особлива увага – вивченню спортивного життя під час Другої світової: у нацистській Німеччині та на окупованих українських і польських землях. Журналіст дослідив: у нацистському Освенцімі серед тисяч жертв було майже півсотні провідних польських футболістів.
«Історія польсько-німецьких відносин у футбольній сфері просто неймовірна. Я знав, що до війни в Польщі була сильна німецька меншина, а в Німеччині – польська. Прийшла війна, багато хто зголошувався, що він німець, чимало поляків йшли у підпілля. Моя родина в певній мірі це відчула. Зараз я дізнався, що в усьому цьому теж були спортсмени, видатні футболісти. Вони теж мали зробити вибір: іти грати за вермахт чи йти в підпілля. На польсько-німецькому прикордонні ці життєві вибори стояли дуже гостро. І вони, на жаль, стосувались мільйонів людей», – зазначає Ґергард Ґнаук.
Сьогодення, каже він, теж «підкидає» чимало тем про взаємопроникнення політики та спорту. Дуже пильно німецький журналіст стежить за підготовкою України та Польщі до Євро-2012. Ґнаук зауважує, що на його батьківщині досі точаться дискусії про те, чи доцільно було проводити Чемпіонат у цих країнах. Як одну з позитивних і знакових подій у традиційно католицькій Польщі Ґергард Ґнаук відзначає відкриття полірелігійної каплиці на території стадіону у Варшаві: там тепер можуть молитись футболісти різних конфесій.
«Будьте обережні зі спортивним бойкотом»
В Україні ж німецький оглядач напередодні Євро-2012 зауважив поліпшення інфраструктури, однак не помітив глибоких змін у суспільних відносинах.
«Будівництво терміналів – це справляє велике враження. Однак легше збудувати термінал і стадіон, ніж змінити імідж країни, рівень сервісу, неввічливість продавців, рівень довіри людей до міліціонера тощо. Янукович, так, може збудувати термінал, збудувати стадіон, це може зробити навіть найгірший диктатор, але поліпшити людські взаємини, правила, за якими спілкуюся в суспільстві, – це зробити складно», – вважає журналіст та історик.
Однією з найбільш обговорюваних тем у Німеччині, каже Ґергард Ґнаук, наразі є можливий бойкот Євро-2012 європейськими політиками. Сам він, як журналіст, зазначає, щодо цього намагається висловлюватись зважено.
«Плануються ігри в країнах із сумнівним політичним ладом: Євро – в Україні, хокей – в Білорусі, Олімпіада – в Росії. Я написав так: справжній бойкот – у сенсі спортивний, коли не їдуть спортсмени – був тільки 1980 року, на московській Олімпіаді. Ми розмежовуємо: спортивний бойкот – коли не їдуть спортсмени, команди, політичний – коли не їдуть чиновники, канцлер і так далі. Так от. Будьте обережні зі спортивним бойкотом. Це вдарить по народу, вболівальникам, накаже країну за гріхи її керівництва. Як виглядає, у нас буде значний політичний бойкот, але не буде спортивного», – розказав Ґергард Ґнаук.
Тема політики і спорту бездонна, каже німецький журналіст. Наразі у полі його уваги такі маловисвітлювані в пресі проблеми, як расизм у спортивному середовищі, подвійне громадянство спортсменів, субкультура футбольних фанів тощо. А втім, зізнається: справжнім, затятим уболівальником себе не вважає – швидше, дослідником.
Читайте більше тут:
