Лондон – Новообраний президент Росії вирішив не їхати на цьогорічну зустріч керівників країн «Вісімки». Володимир Путін відряджає на зустріч у Чикаго 19-20 травня Дмитра Медведєва, який після свого президентства знову пересідає у крісло прем’єра. Російський керівник послався на заклопотаність у зв’язку з призначенням нового складу російського уряду.
Деякі міжнародні спостерігачі потрактували такий крок Москви як вияв невдоволення тим, що США нещодавно критикували обмеження демонстрацій російської опозиції, яка протестувала після президентських виборів. Інші пов’язують це з невдоволенням Росії розгортанням програми протиракетної оборони у Європі.
Американський дослідник проблем глобальної політики і безпеки Ієн Бреммер просто вказує на зменшення світової ролі таких організацій, як Вісімка.
Президент консультантської фірми Eurasia Group Ієн Бреммер стверджує, що такі організації Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, «Група восьми», а перед тим Бреттонвудська угода тощо є частиною глобальної системи, вибудуваної і очолюваної Сполученими Штатами після Другої світової війни.
Ця система працювала не лише тому, що США були військовою та економічною потугою, але й тому, що чимало держав світу і Західна Європа зокрема поділяли цінності свободи, демократії та верховенства права.
Замість глобалізації – регіоналізація
«Не треба бути генієм, щоб зрозуміти, що та система зламається. Розвал Радянського Союзу був не настільки великим шоком, щоб вона зламалася. Напади 11 вересня у США також не спричинили перелом. Але фінансова криза 2008 року виявилася достатнім шоком для зламу», – каже пан Бреммер і висловлює думку, що досі світ за інерцією намагається підлатати стару систему міжнародних організацій, сподіваючись, що вона буде працювати й далі, забезпечуючи лідерство США у таких справах, як стримування північно-корейського режиму чи непередбачуваних амбіцій Ірану.
Досі багато країн сподіваюся, що уразі серйозної економічної кризи допомога їм може прийти у вигляді американських доларів. Але Ієн Бреммер вважає, що такі сподівання виправдовуватимуться щораз менше. Він передбачає, що світ буде більше поділеним на регіони, а Україна опиняється поміж Європою, в якій домінує ЄС і Євразією, де вагу набирає Росія.
«На схід у Євразії інтеграція більш примусова і більш неформальна, бо базується на особистих взаєминах керівників держав, олігархів і служб безпеки. В її основі – питання безпеки й енергопостачання з Росією», – каже аналітик і називає Україну однією з тих держав світу, які опиняються під впливом більш потужних центрів.
«Україна хотіла би мати митний союз з Європою. Цього не буде. Україні доведеться мати справу з Росією. Ось і все. Україна не є стрижневою», – стверджує Ієн Бреммер, оцінюючи те, як українська влада провадить політику щодо Європи, а також майже тотальну залежність України від російських енергоносіїв та вагу чинників російського впливу в Києві.
Деякі міжнародні спостерігачі потрактували такий крок Москви як вияв невдоволення тим, що США нещодавно критикували обмеження демонстрацій російської опозиції, яка протестувала після президентських виборів. Інші пов’язують це з невдоволенням Росії розгортанням програми протиракетної оборони у Європі.
Американський дослідник проблем глобальної політики і безпеки Ієн Бреммер просто вказує на зменшення світової ролі таких організацій, як Вісімка.
Президент консультантської фірми Eurasia Group Ієн Бреммер стверджує, що такі організації Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, «Група восьми», а перед тим Бреттонвудська угода тощо є частиною глобальної системи, вибудуваної і очолюваної Сполученими Штатами після Другої світової війни.
Ця система працювала не лише тому, що США були військовою та економічною потугою, але й тому, що чимало держав світу і Західна Європа зокрема поділяли цінності свободи, демократії та верховенства права.
Замість глобалізації – регіоналізація
«Не треба бути генієм, щоб зрозуміти, що та система зламається. Розвал Радянського Союзу був не настільки великим шоком, щоб вона зламалася. Напади 11 вересня у США також не спричинили перелом. Але фінансова криза 2008 року виявилася достатнім шоком для зламу», – каже пан Бреммер і висловлює думку, що досі світ за інерцією намагається підлатати стару систему міжнародних організацій, сподіваючись, що вона буде працювати й далі, забезпечуючи лідерство США у таких справах, як стримування північно-корейського режиму чи непередбачуваних амбіцій Ірану.
Досі багато країн сподіваюся, що уразі серйозної економічної кризи допомога їм може прийти у вигляді американських доларів. Але Ієн Бреммер вважає, що такі сподівання виправдовуватимуться щораз менше. Він передбачає, що світ буде більше поділеним на регіони, а Україна опиняється поміж Європою, в якій домінує ЄС і Євразією, де вагу набирає Росія.
На схід у Євразії інтеграція більш примусова і більш неформальнаІєн Бреммер
«Україна хотіла би мати митний союз з Європою. Цього не буде. Україні доведеться мати справу з Росією. Ось і все. Україна не є стрижневою», – стверджує Ієн Бреммер, оцінюючи те, як українська влада провадить політику щодо Європи, а також майже тотальну залежність України від російських енергоносіїв та вагу чинників російського впливу в Києві.
