Нью-Йорк – У Сполучених Штатах Конституція забороняє будь-яке обмеження свободи слова. Але чи можна вважати виявом свободи слова клік «Подобається» на сторінці у соціальній мережі Facebook? Суддя штату Вірджинія, вирішив, що ні – не можна. Правники, одначе, критично ставляться до рішення судді.
Судовий позов подали звільнені службовці канцелярії шерифа, тобто шефа міської поліції. Шериф - посада виборна. Підлеглі симпатизували суперникові свого боса, причому напередодні місцевих виборів.
Один службовець в інтернеті похвалив опонента шерифа, але як? Він натиснув клавішу «Подобається» на сторінці суперника начальника y мережі Facebook. Для цього, як відомо, треба навести комп’ютерну «мишу» на відповідний малюночок – універсальний символ схвалення – тобто, «лайкнути».
Шериф на виборах таки переміг, але помстився підлеглим, вигнавши всіх за буцімто погану службу. Зі свого боку, суддя вирішив, що натискання кнопки на комп’ютері не може правити за вияв свободи слова.
Ейден Файн, провідний правник Американської спілки захисту громадянських свобод, сказав, що суддя, ймовірно не дуже добре ознайомлений з відповіднеими рішеннями найвищої судової інстанції США.
«Верховний суд Сполучених Штатів одностайно вирішив, що слово в інтернеті заслуговує на точно такий захист, як усі інші традиційні форми слова, - сказав юрист. - Це історичне рішення, яке справді проклало шлях для всіх нових технологій і нових засобів спілкування, якими ми всі користуємося щодня».
Спалення прапора як вияв свободи слова
Взагалі поняття свободи слова, хай навіть образливого для суспільства, трактується в Америці досить широко. Наприклад, наругу над національним прапором, точніше – спалення його на знак протесту проти політики президента, Верховний суд Сполучених Штатів кваліфікував як вияв свободи слова, вартий захисту.
Років 15 тому в експозиції Бруклінського музею Нью-Йорка один художник поклав на підлогу перед своєю картиною зірково-смугастий прапор. Щоб підійти до картини, треба було наступити на прапор. Руді Джуліані, тодішній мер Нью-Йорка, обурився, навіть відмовив музеєві у дотаціях, але музей не відступив, посилаючись на свободу слова, на Першу поправку і на рішення Верховного суду.
Що ж до постанови вірджинського судді, то очікують, що наспіє скарга до Федерального апеляційного суду.
Судовий позов подали звільнені службовці канцелярії шерифа, тобто шефа міської поліції. Шериф - посада виборна. Підлеглі симпатизували суперникові свого боса, причому напередодні місцевих виборів.
Один службовець в інтернеті похвалив опонента шерифа, але як? Він натиснув клавішу «Подобається» на сторінці суперника начальника y мережі Facebook. Для цього, як відомо, треба навести комп’ютерну «мишу» на відповідний малюночок – універсальний символ схвалення – тобто, «лайкнути».
Шериф на виборах таки переміг, але помстився підлеглим, вигнавши всіх за буцімто погану службу. Зі свого боку, суддя вирішив, що натискання кнопки на комп’ютері не може правити за вияв свободи слова.
Ейден Файн, провідний правник Американської спілки захисту громадянських свобод, сказав, що суддя, ймовірно не дуже добре ознайомлений з відповіднеими рішеннями найвищої судової інстанції США.
«Верховний суд Сполучених Штатів одностайно вирішив, що слово в інтернеті заслуговує на точно такий захист, як усі інші традиційні форми слова, - сказав юрист. - Це історичне рішення, яке справді проклало шлях для всіх нових технологій і нових засобів спілкування, якими ми всі користуємося щодня».
Спалення прапора як вияв свободи слова
Взагалі поняття свободи слова, хай навіть образливого для суспільства, трактується в Америці досить широко. Наприклад, наругу над національним прапором, точніше – спалення його на знак протесту проти політики президента, Верховний суд Сполучених Штатів кваліфікував як вияв свободи слова, вартий захисту.
Років 15 тому в експозиції Бруклінського музею Нью-Йорка один художник поклав на підлогу перед своєю картиною зірково-смугастий прапор. Щоб підійти до картини, треба було наступити на прапор. Руді Джуліані, тодішній мер Нью-Йорка, обурився, навіть відмовив музеєві у дотаціях, але музей не відступив, посилаючись на свободу слова, на Першу поправку і на рішення Верховного суду.
Що ж до постанови вірджинського судді, то очікують, що наспіє скарга до Федерального апеляційного суду.
