В Криму відзначають Хидирлез – свято родючості

Сімферополь – 4 травня в Криму починають святкувати Хидирлез – народне свято плодючості і достатку. Воно знаменує завершення весняних сільськогосподарських робіт і символізує зустріч весни з літом. За традицією, свято розпочинається у першу п’ятницю травня, але цього разу в Криму його масово відзначатимуть у суботу, 5 травня. Загальнокримське святкування Хидирлезу проходитиме на 25 кілометрі автотраси Сімферополь-Бахчисарай.

Організатори загальнокримського відзначення Хидирлезу прогнозують на святі у Бахчисарайському районі понад 20 тисяч гостей. Торік, як розповіла заступник голови Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Еміне Авамілева, очікували 5 тисяч, а взяли участь усі 15.

2011 року вперше Хидирлез святкувався у Криму за підтримки уряду автономії. Цього року Рада міністрів АРК ще у березні видала відповідне розпорядження. Як і торік – святкування відбудеться поруч з етнографічним центром «Шахерезада» на трасі Сімферополь-Бахчисарай. За рішенням кримського уряду між місцем святкування і Сімферополем, а також селом Поштове, всю суботу курсуватиме пасажирський транспорт за соціальними цінами.

Найулюбленіше свято кримських татар


Провідний фахівець Республіканської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського Ельзара Какура розповіла Радіо Свобода, що Хидирлез – давнє народне свято, одне з найулюбленіших серед кримських татар. Сягаючи своїм корінням у часи язичництва, його назва походить від імен мусульманських святих Хидира та Ільяса. Один із них, за повір’ям, іде на захід, інший – на схід. За рік, наприкінці весни, коли завершилися посівні роботи, окіт овець і почалося пробудження природи, вони зустрічаються. Хидирлез символізує плодючість, достаток і благополуччя.

«Свято починається з великого прибирання в хаті, – каже Ельзара Какура, – готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса). Після вечірнього намазу один із найбільш шанованих мешканців села розпалює вогнище, через яке першим стрибає сам, а потім решта чоловіків, а також юнаки і хлопці. Після зменшення полум’я, стрибають жінки і дівчата. Невід’ємна частина святкування – перекочування заздалегідь спечених хлібців – калакаїв. Якщо калакай впаде горішнім боком уверх – буде хороший урожай, якщо навпаки – рік буде неврожайним», – розповіла Ельзара Какура.

У програмі загальнокримського святкування – концерти кримськотатарської музики, ярмарок народно-прикладного мистецтва, змагання з національної боротьби «Куреш», показові виступи кримськотатарських кінотників, виставка-продаж страв національної кухні і східних солодощів, показ етнічної моди та інші заходи. Традиційно веселощі закінчаться масовим виконанням танцю «Хоран».