Луганськ – Щороку на шахтах Луганщини травмується понад тисячу робітників. Близько 50 тисяч шахтарів області нині отримують пенсії через професійні захворювання. Нещодавно на Луганщині стартував проект Програми розвитку ООН направлений на поліпшення здоров’я і безпеки гірників. Експерти ООН планують за три місяці дослідити проблему, визначити пріоритети в її подолані та розробити план дій на майбутнє. Реалізувати розроблений план планується упродовж 2012-2014 років. Власники копалень та місцева влада обіцяє підтримку. Водночас, громадськість причину високого травматизму та профзахвоворюваності гірників називає і без експертів ООН.
Володимир Верьовка з міста Ровеньки у шахті відпрацював 27 років. Крім трудового стажу, заробив ще і захворювання легенів – силікоз.
«Не вистачало респіраторів, а зараз їх тим більше не вистачає. Тобто, немає протипелевих засобів захисту. Зрошення, яке має бути у вибої, практично відсутнє. Найдрібніші кришталики вугілля, вони як скло, ріжуть усе всередині і людина стає інвалідом», – розповідає Володимир Верьовка.
Проект на покращення здоров’я і безпеки шахтарів реалізовуватиметься у трьох містах Луганщини – Ровеньки, Свердловськ, Краснодон. Зараз тут шахтами керують компанії, пов’язані з мільярдером Рінатом Ахметовим. Донецька паливно-енергетична компанія (ДПЕК) – одна з них. У компанії стверджують, що експерти ООН беруть участь у проекті саме на їхнє запрошення.
«Ми не володіємо якісною експертизою, щоб прорахувати правильний шлях, як вирішити ці проблеми, як зробити життя і здоров’я наших людей захищеними, тому дуже дякую, що ви погодилися на прохання ДПЕК взяти участь у цьому проекті», – сказав директор із зовнішніх зв’язків ДПЕК Олександр Толкач на зустрічі з представниками ООН.
Нові власники копалень хочуть отримати надприбутки
Однак не всі вірять у добрі наміри приватної компанії. «Шахти перетворюються на тюрми. З посад звільняють корінних жителів міст – це і у Ровеньках, і у Свердловську. Натомість присилають людей з Донецької області, з Павлограда. Тобто тих, в яких тут немає коріння, яким наплювати на Свердловськ і Ровеньки. Основне завдання у них – з мінімальними затратами вибрати поклади вугілля і піти з цих міст», – говорить Голова спілки об’єднання громадян «Трудовий рух «Солідарність» Костянтин Ільченко.
На думку Ільченка, проблема безпеки праці криється у надмірній експлуатації копалень і бажанні власників отримати надприбутки. Однак ці закиди, які вже лунають не в перше, у приватних компаніях спростовують, називаючи витрати на безпеку праці. «Краснодонвугілля» – вугільне об’єднання, яке також належить компанії Ріната Ахметова, витратило у 2011 році на безпеку праці та екологічні програми більше 115 мільйонів гривень. Щоправда, це не завадило масштабній трагедії на шахті «Суходільська-Східна» у липні минулого року.
Людський фактор
Нерідко і самі гірники халатно ставляться до безпеки. Приклад тому є відео, яке нещодавно виклав у мережу один з блогерів. На відео, яке записано на державній шахті в Луганській області, видно як гірники у вибої курять та, ймовірно, вживають спиртне.
За офіційними даними Держгірпронагляду, в Луганській області торік на виробництві травмувалося 1180 шахтарів, роком раніше – 1309. Загинуло у 2011 на шахтах області 69 людей, що на 25 більше, ніж за попередній рік. І ця статистика не враховує нелегальні копанки.
Володимир Верьовка з міста Ровеньки у шахті відпрацював 27 років. Крім трудового стажу, заробив ще і захворювання легенів – силікоз.
«Не вистачало респіраторів, а зараз їх тим більше не вистачає. Тобто, немає протипелевих засобів захисту. Зрошення, яке має бути у вибої, практично відсутнє. Найдрібніші кришталики вугілля, вони як скло, ріжуть усе всередині і людина стає інвалідом», – розповідає Володимир Верьовка.
Проект на покращення здоров’я і безпеки шахтарів реалізовуватиметься у трьох містах Луганщини – Ровеньки, Свердловськ, Краснодон. Зараз тут шахтами керують компанії, пов’язані з мільярдером Рінатом Ахметовим. Донецька паливно-енергетична компанія (ДПЕК) – одна з них. У компанії стверджують, що експерти ООН беруть участь у проекті саме на їхнє запрошення.
«Ми не володіємо якісною експертизою, щоб прорахувати правильний шлях, як вирішити ці проблеми, як зробити життя і здоров’я наших людей захищеними, тому дуже дякую, що ви погодилися на прохання ДПЕК взяти участь у цьому проекті», – сказав директор із зовнішніх зв’язків ДПЕК Олександр Толкач на зустрічі з представниками ООН.
Нові власники копалень хочуть отримати надприбутки
Однак не всі вірять у добрі наміри приватної компанії. «Шахти перетворюються на тюрми. З посад звільняють корінних жителів міст – це і у Ровеньках, і у Свердловську. Натомість присилають людей з Донецької області, з Павлограда. Тобто тих, в яких тут немає коріння, яким наплювати на Свердловськ і Ровеньки. Основне завдання у них – з мінімальними затратами вибрати поклади вугілля і піти з цих міст», – говорить Голова спілки об’єднання громадян «Трудовий рух «Солідарність» Костянтин Ільченко.
На думку Ільченка, проблема безпеки праці криється у надмірній експлуатації копалень і бажанні власників отримати надприбутки. Однак ці закиди, які вже лунають не в перше, у приватних компаніях спростовують, називаючи витрати на безпеку праці. «Краснодонвугілля» – вугільне об’єднання, яке також належить компанії Ріната Ахметова, витратило у 2011 році на безпеку праці та екологічні програми більше 115 мільйонів гривень. Щоправда, це не завадило масштабній трагедії на шахті «Суходільська-Східна» у липні минулого року.
Людський фактор
Нерідко і самі гірники халатно ставляться до безпеки. Приклад тому є відео, яке нещодавно виклав у мережу один з блогерів. На відео, яке записано на державній шахті в Луганській області, видно як гірники у вибої курять та, ймовірно, вживають спиртне.
За офіційними даними Держгірпронагляду, в Луганській області торік на виробництві травмувалося 1180 шахтарів, роком раніше – 1309. Загинуло у 2011 на шахтах області 69 людей, що на 25 більше, ніж за попередній рік. І ця статистика не враховує нелегальні копанки.
