Брюссель – Чи будуть відновлені кордони між країнами, що у далекому 1985-му підписали Шенгенську угоду? Хоча вільне пересування людей та капіталів вважається найбільшим та найконкретнішим досягненням європейської інтеграції, з деяких західних країн все частіше лунають заяви про бажання вийти зі складу «шенгену». Головна причина – неспроможність окремих держав-партнерів ефективно припиняти й контролювати все більш масове прибуття до співдружності нелегальних мігрантів.
Офіційний Париж вже давно називає південні та східні кордони Євросоюзу «решетом». Особливій критиці піддають Грецію, через кордони якої, за оцінками фахівців, до співдружності проникає до 90 відсотків нелегальних мігрантів із Північної Африки та Азії.
Хоча чимало країн-членів Шенгенського простору налаштовані зберегти цей унікальний безкордонний союз, французи та деякі інші лідери країн-членів ЄС активно наполягають на змінах угоди, зокрема, її положення про внутрішній прикордонний контроль.
Яскравим свідченням цьому є нинішня французька передвиборча кампанія, де питання майбутнього Європи й особливо її кордонів стало головною темою. При цьому, лунають доволі антиєвропейські заяви.
«Без кордонів немає нації, без кордонів немає держави, немає (Французької) республіки і немає цивілізації, – зазначив у своєму останньому публічному виступі кандидат на другий термін і нинішній президент Ніколя Саркозі. – У Європі ми хотіли скасувати всі політичні кордони, але це було помилкою. Для вільного обігу капіталів ми також скасували економічні кордони, але і тут ми теж припустилися помилки. Ми хотіли стерти й культурні кордони і знову помилилися. Коли немає кордонів – немає й політики, немає свободи».
Відродити кордони чи поглибити інтеграцію?
Ніколя Саркозі і раніше попереджував: якщо Шенгенську угоду не переглянуть протягом року, Франція вийде з цього об’єднання. На останньому засіданні Ради європейських міністрів внутрішніх справ, представник офіційного Парижа запропонував принаймні створити механізм жорсткішого зовнішнього прикордонного контролю, переглянути візову політику й створити можливість відновлення перевірок на внутрішніх кордонах Євросоюзу.
Тим часом, європейські експерти вважають ідею відродження національних кордонів усередині ЄС хибною.
«Франція не буде слабшати, тільки якщо вона зміниться та думатиме про (об’єднану) Європу. У нових політичних умовах, разом із Німеччиною, очевидно, що треба йти ще далі шляхом європейської інтеграції… Це потрібне для того, щоб впроваджувати політику економічного відновлення. Наразі вона стає пріоритетом, який має однакову вагу з тим, що стосується зменшення бюджетного дефіциту та зовнішніх боргів», – каже П’єр Дефрень, професор брюссельського Європейського коледжу та експерт із питань економічної політики співдружності.
Спецприкордонники ЄС надто дорогі
На противагу французам, чимало міністрів внутрішніх справ співдружності пропонують інші виходи. Представниця Бельгії Жоель Мільке зауважує: «Зміцнити Шенгенський простір – це зміцнити його зовнішні кордони. Для цього потрібна потужна підтримка з боку всього Євросоюзу». На думку бельгійського міністра, на допомогу національним прикордонникам має приходити спеціальна європейська прикордонна поліція.
Характерно, що проблемні грецько-турецькі кордони раніше вже посилювали загонами декількох сотень охоронців із різних держав Євросоюзу. На час операції проникнення нелегалів на європейські терени скорочувалося на 70 відсотків. Однак, через те, що ця допомога коштувала національним бюджетам доволі дорого, половина європейських фахівців з охорони кордонів згодом повернулася до своїх країн.
Офіційний Париж вже давно називає південні та східні кордони Євросоюзу «решетом». Особливій критиці піддають Грецію, через кордони якої, за оцінками фахівців, до співдружності проникає до 90 відсотків нелегальних мігрантів із Північної Африки та Азії.
Хоча чимало країн-членів Шенгенського простору налаштовані зберегти цей унікальний безкордонний союз, французи та деякі інші лідери країн-членів ЄС активно наполягають на змінах угоди, зокрема, її положення про внутрішній прикордонний контроль.
Яскравим свідченням цьому є нинішня французька передвиборча кампанія, де питання майбутнього Європи й особливо її кордонів стало головною темою. При цьому, лунають доволі антиєвропейські заяви.
Без кордонів немає нації, без кордонів немає держави, немає (Французької) республіки і немає цивілізаціїНіколя Саркозі
«Без кордонів немає нації, без кордонів немає держави, немає (Французької) республіки і немає цивілізації, – зазначив у своєму останньому публічному виступі кандидат на другий термін і нинішній президент Ніколя Саркозі. – У Європі ми хотіли скасувати всі політичні кордони, але це було помилкою. Для вільного обігу капіталів ми також скасували економічні кордони, але і тут ми теж припустилися помилки. Ми хотіли стерти й культурні кордони і знову помилилися. Коли немає кордонів – немає й політики, немає свободи».
Відродити кордони чи поглибити інтеграцію?
Ніколя Саркозі і раніше попереджував: якщо Шенгенську угоду не переглянуть протягом року, Франція вийде з цього об’єднання. На останньому засіданні Ради європейських міністрів внутрішніх справ, представник офіційного Парижа запропонував принаймні створити механізм жорсткішого зовнішнього прикордонного контролю, переглянути візову політику й створити можливість відновлення перевірок на внутрішніх кордонах Євросоюзу.
Тим часом, європейські експерти вважають ідею відродження національних кордонів усередині ЄС хибною.
Треба йти ще далі шляхом європейської інтеграції… Це потрібне для того, щоб впроваджувати політику економічного відновленняП’єр Дефрень
«Франція не буде слабшати, тільки якщо вона зміниться та думатиме про (об’єднану) Європу. У нових політичних умовах, разом із Німеччиною, очевидно, що треба йти ще далі шляхом європейської інтеграції… Це потрібне для того, щоб впроваджувати політику економічного відновлення. Наразі вона стає пріоритетом, який має однакову вагу з тим, що стосується зменшення бюджетного дефіциту та зовнішніх боргів», – каже П’єр Дефрень, професор брюссельського Європейського коледжу та експерт із питань економічної політики співдружності.
Спецприкордонники ЄС надто дорогі
На противагу французам, чимало міністрів внутрішніх справ співдружності пропонують інші виходи. Представниця Бельгії Жоель Мільке зауважує: «Зміцнити Шенгенський простір – це зміцнити його зовнішні кордони. Для цього потрібна потужна підтримка з боку всього Євросоюзу». На думку бельгійського міністра, на допомогу національним прикордонникам має приходити спеціальна європейська прикордонна поліція.
Характерно, що проблемні грецько-турецькі кордони раніше вже посилювали загонами декількох сотень охоронців із різних держав Євросоюзу. На час операції проникнення нелегалів на європейські терени скорочувалося на 70 відсотків. Однак, через те, що ця допомога коштувала національним бюджетам доволі дорого, половина європейських фахівців з охорони кордонів згодом повернулася до своїх країн.
