Багатомовна освіта у Криму – утопія чи реальність?

Сімферополь – Для поліпшення відносин між різними етнічними групами в Криму уряду автономії пропонують відкривати школи з навчанням одночасно трьома мовами – українською, російською та кримськотатарською. Сьогодні в невеликому кримському курортному селищі Піщаному відкривається міжнародна конференція про міжнародний досвід і можливості такої освіти для Криму.

З ініціативою впровадження в Криму моделі мультилінгвальної (багатомовної) освіти виступили представники міжнародного проекту «Кримський політичний діалог», який за ініціативи румунського Інституту PATRIR і за підтримки МЗС Фінляндії діє в автономії з 2010 року. Саме одним із перших підсумків дворічної роботи учасників цього проекту стала ідея створення так званої «Кримської школи», яка б діяла поруч з російськомовними, україномовними і кримськотатарськими школами, що зараз існують в Криму.

Член дослідницької групи «Кримського політичного діалогу» Юсуф Куркчі каже, що «Кримська школа» як пілотний проект освіти пропонує представникам різних лінгвістичних, етнічних груп конкурентоздатну освітню ініціативу, яка передбачає навчання одразу трьома мовами – українською, російською та кримськотатарською. На його думку, це стратегічно дозволить підвищити рівень володіння мовами, що функціонують в Криму, вирішити завдання багатокультурного виховання в регіоні.

Керівник наукових програм Українського Незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, яка є членом постійної групи «Кримського політичного діалогу», переконана, що впровадження мультилінгвальної моделі освіти в Криму допоможе у розвитку і функціонуванні основних кримських мов – це підтримка української мови, насамперед, враховуючи, що українці в Криму є «меншиною в меншині», дасть поштовх у розвитку кримськотатарської мови, яка зараз перебуває у складному становищі, і гарантуватиме використання та розвиток російської мови – мови більшості населення регіону.

«Це ще культурний обмін, а також нова якість розуміння кримської культури як певного синтезу культур. Це більша, у такому стратегічному вимірі, терпимість і розуміння один одного. Зрештою, що важливо для такого непростого регіону, це питання потенційної конфліктної превенції – попередження», – вважає Юлія Тищенко.

Чи підтримає влада ідею експертів?

Перша публічна презентація цієї ідеї відбувається у четвер в Піщаному, що на західному узбережжі Криму, де розпочала свою роботу триденна міжнародна конференція «Мультилінгвальна освіта: уроки міжнародного досвіду і можливості для Криму». Окрім експертів з 9 країн Європейського Союзу, Канади і країн СНД та деяких регіонів України, у ній візьмуть участь віце-спікер кримського парламенту Григорій Іоффе, представники міністерств освіти Криму та України, Адміністрації Президента. І хоч міністр освіти Криму Віталіна Дзос в останній момент відмовилася від участі в конференції, міністерство посприяло, щоб на неї потрапили понад 40 директорів і вчителів кримських шкіл.

Співкерівник проекту КПД, експерт Інституту PATRIR Денис Матвєєв каже, що ця ідея зацікавила і київське, і сімферопольське освітні відомства.

«Ми відчуваємо їхнє розуміння та інтерес до розробки експериментального майданчика, впровадження пілотного етапу цієї моделі, – зазначив Денис Матвєєв. – Але спершу нам треба розробити концепцію мультилінгвальної освіти для Криму, адже поки що ми лише вивчали, як це виглядає в інших країнах Європи та СНД. Тож, коли ми розробимо таку концепцію, то можна буде говорити про офіційну підтримку чи офіційний дозвіл».

Головною метою проекту «Кримський політичний діалог» є створення стійких механізмів запобігання конфліктам у Криму.