Київ – «В ядерній енергетиці реальні знання і компетентність замінили ілюзіями» – у статті під таким заголовком експерт газети «Голос України» стверджує, що будівництво нового укриття над ЧАЕС – марно витрачені кошти. Бо в самому реакторі палива як такого не залишилося – воно ще під час аварії розлетілося далеко за його межі. Тож спорудження укриття – це спроби поховати ці факти. Будівництво ведеться заради процесу, а не для відвернення ризиків, наголошує експерт. Якщо ж говорити про місце, на якому будуватимуть об’єкт укриття, то після катастрофи тут утворився аварійний шар з уламків графіту, надзвичайно забруднених будівельних матеріалів тощо. І на цьому аварійному шарі якраз і споруджують конструкції для арок майбутнього саркофага. Про інші застереження щодо будівництва нового укриття – в сьогоднішньому числі парламентської газети.
Економіка України і до незалежності була нерентабельна, а зараз ситуація ще гірша – країна перша за енергоємністю в Європі й п’ята у світі. Як стверджує експерт тижневика «Країна», теперішня структура виробництва не здатна забезпечити позитивний торговий баланс. За таких умов зростання добробуту одних громадян можливе лише за рахунок перерозподілу ресурсів у країні, тобто коштом співвітчизників. Ситуацію могло б покращити залучення в економіку держави ресурсів самого населення. Адже нині, за твердженням економіста, на руках українців 50-60 мільярдів доларів, які нікуди не вкладаються. Однак сьогодні люди навряд чи довірять кошти державі. Хоча, як зауважує далі експерт, є й інший варіант модернізації – сталінський. Силою забрати в мільйонів людей зерно і за рахунок цього побудувати нову виробничу базу.
Стали відомі результати хімічної експертизи картин видатного українського художника Миколи Глущенка, які були передані з фондів Національного художнього музею для Кабміну. Вердикт експертів однозначний – підробки. Правоохоронцям тепер доведеться шукати зниклі в чиновницьких кабінетах шедеври. На запитання «Ізвєстій в Україні» до міністра культури Михайла Кулиняка – чи будуть й надалі позичатися музейні шедеври в кабінети влади, він відповів, що виняток становитимуть лише перші особи держави. Заголовок статті – «Картина олією».
Газета «День» також коментує ситуацію з підробками картин художника Глущенка. А ще дописувач видання стверджує, що міністр культури Михайло Кулиняк зневажливо ставиться до думки художньо-академічної еліти України. Автор статті наголошує, що «зміна караулу» в музеях є ні чим іншим як усуненням перешкод на шляху до цінностей закритих фондів і спецсховищ. Заголовок статті – «Рейдерство як державна стратегія».
Економіка України і до незалежності була нерентабельна, а зараз ситуація ще гірша – країна перша за енергоємністю в Європі й п’ята у світі. Як стверджує експерт тижневика «Країна», теперішня структура виробництва не здатна забезпечити позитивний торговий баланс. За таких умов зростання добробуту одних громадян можливе лише за рахунок перерозподілу ресурсів у країні, тобто коштом співвітчизників. Ситуацію могло б покращити залучення в економіку держави ресурсів самого населення. Адже нині, за твердженням економіста, на руках українців 50-60 мільярдів доларів, які нікуди не вкладаються. Однак сьогодні люди навряд чи довірять кошти державі. Хоча, як зауважує далі експерт, є й інший варіант модернізації – сталінський. Силою забрати в мільйонів людей зерно і за рахунок цього побудувати нову виробничу базу.
Стали відомі результати хімічної експертизи картин видатного українського художника Миколи Глущенка, які були передані з фондів Національного художнього музею для Кабміну. Вердикт експертів однозначний – підробки. Правоохоронцям тепер доведеться шукати зниклі в чиновницьких кабінетах шедеври. На запитання «Ізвєстій в Україні» до міністра культури Михайла Кулиняка – чи будуть й надалі позичатися музейні шедеври в кабінети влади, він відповів, що виняток становитимуть лише перші особи держави. Заголовок статті – «Картина олією».
Газета «День» також коментує ситуацію з підробками картин художника Глущенка. А ще дописувач видання стверджує, що міністр культури Михайло Кулиняк зневажливо ставиться до думки художньо-академічної еліти України. Автор статті наголошує, що «зміна караулу» в музеях є ні чим іншим як усуненням перешкод на шляху до цінностей закритих фондів і спецсховищ. Заголовок статті – «Рейдерство як державна стратегія».
