Катерина Недеснова
Київ – Авторитетний і незалежний журнал «Сучасність» витримав кілька реінкарнацій і сьогодні повертається до українців після дворічної перерви. Тепер регулярний вихід часопису залежатиме всього-на-всього від 1500 передплатників. Щоб заохотити авторів до співпраці, головний редактор Тарас Федюк пообіцяв найбільші гонорари серед літературних журналів України. Юрій Шевельов, Улас Самчук, Ліна Костенко, Василь Стус – це одні з тих, для яких співпраця з журналом «Сучасність» стала свого часу доленосною.
Один із найстаріших українських літературних часописів повертається на книжкові полиці. Про це заявив головний редактор «Сучасності» Тарас Федюк. За останні 5 років журнал тричі змушений був призупиняти свій вихід через брак коштів та постійну зміну інвесторів.
Востаннє українці побачили часопис у середині 2010 року. Після зміни влади, політики, які фінансували видавництво, опинилися в опозиції і колектив журналу розпустили.
1500 передплатників – запорука стабільності часопису
Колись біля витоків «Сучасності» стояли такі відомі літератори та громадські діячі як Василь Барка, Улас Самчук, Юрій Шевельов. На сторінках журналу друкувалися заборонені в Україні твори Ліни Костенко, Івана Світличного, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших українських дисидентів
Зараз «Сучасність» почала своє відродження у вигляді пілотного номеру, який зберіг традиційну структуру: зошит літературний і зошит публіцистичний. До нього увійшли твори Маріанни Кіяновської, Олександра Вільчинського, Олеся Ільченка та інших авторів. Тепер видавництвом часопису займається товариство «Спадщина-інтеграл». Щоб уникнути повторення ситуації у майбутньому, Тарас Федюк запропонував читачам вихід.
«Абсолютно мізерна цифра – 1500 передплатників журналу «Сучасність» забезпечать його регулярний вихід без додаткового фінансування. Ми пропонуємо недорогу і дуже ощадливу ціну журналу – 20 гривень в передплаті за номер, розуміючи, що передплачують журнал люди небагаті», – зауважив головний редактор.
Однак майбутнім дописувачам і авторам головний редактор пообіцяв найбільші гонорари серед літературних журналів України.
Без даху над головою, але з грандіозними планами
На даний момент, колектив ще не має власного приміщення. Звертатися за допомогою до Спілки письменників вони не хочуть. Натомість редакційна рада активно публікує передплатні статті у дружніх виданнях Одеси, Харкова та Тернополя, так званий «плач Ярославни», як вона його називає.
Громадський діяч і заразом співголова редакційної ради часопису Іван Дзюба повідомив, що вони планують активно просувати журнал в iнтернеті. А поки у паперовому форматі оновлений випуск можна придбати в мережі «Книгарня «Є». У планах також видати «Вибране» за всі роки.
«Скажімо, є такий проект: видати два томи кращих матеріалів журналу. Ви б побачили, яке величезне інтелектуальне і духовне багатство там є, коли все це зібрати. Бо в окремому номері воно так: щось краще, щось гірше», – поділився планами Іван Дзюба.
Наступний випуск журналу вийде у травні. Ключовою у ньому стане проза, зокрема прем’єра повісті Володимира Затуливітера та есеїстки Максима Стріхи. В літньому номері буде опублікований свіжий роман Наталки Білоцерківець та маловідомий українському читачеві есей Оксани Забужко, який до цього видавався лише в Німеччині.
Київ – Авторитетний і незалежний журнал «Сучасність» витримав кілька реінкарнацій і сьогодні повертається до українців після дворічної перерви. Тепер регулярний вихід часопису залежатиме всього-на-всього від 1500 передплатників. Щоб заохотити авторів до співпраці, головний редактор Тарас Федюк пообіцяв найбільші гонорари серед літературних журналів України. Юрій Шевельов, Улас Самчук, Ліна Костенко, Василь Стус – це одні з тих, для яких співпраця з журналом «Сучасність» стала свого часу доленосною.
Один із найстаріших українських літературних часописів повертається на книжкові полиці. Про це заявив головний редактор «Сучасності» Тарас Федюк. За останні 5 років журнал тричі змушений був призупиняти свій вихід через брак коштів та постійну зміну інвесторів.
Востаннє українці побачили часопис у середині 2010 року. Після зміни влади, політики, які фінансували видавництво, опинилися в опозиції і колектив журналу розпустили.
1500 передплатників – запорука стабільності часопису
Колись біля витоків «Сучасності» стояли такі відомі літератори та громадські діячі як Василь Барка, Улас Самчук, Юрій Шевельов. На сторінках журналу друкувалися заборонені в Україні твори Ліни Костенко, Івана Світличного, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших українських дисидентів
Зараз «Сучасність» почала своє відродження у вигляді пілотного номеру, який зберіг традиційну структуру: зошит літературний і зошит публіцистичний. До нього увійшли твори Маріанни Кіяновської, Олександра Вільчинського, Олеся Ільченка та інших авторів. Тепер видавництвом часопису займається товариство «Спадщина-інтеграл». Щоб уникнути повторення ситуації у майбутньому, Тарас Федюк запропонував читачам вихід.
«Абсолютно мізерна цифра – 1500 передплатників журналу «Сучасність» забезпечать його регулярний вихід без додаткового фінансування. Ми пропонуємо недорогу і дуже ощадливу ціну журналу – 20 гривень в передплаті за номер, розуміючи, що передплачують журнал люди небагаті», – зауважив головний редактор.
Однак майбутнім дописувачам і авторам головний редактор пообіцяв найбільші гонорари серед літературних журналів України.
Без даху над головою, але з грандіозними планами
На даний момент, колектив ще не має власного приміщення. Звертатися за допомогою до Спілки письменників вони не хочуть. Натомість редакційна рада активно публікує передплатні статті у дружніх виданнях Одеси, Харкова та Тернополя, так званий «плач Ярославни», як вона його називає.
Громадський діяч і заразом співголова редакційної ради часопису Іван Дзюба повідомив, що вони планують активно просувати журнал в iнтернеті. А поки у паперовому форматі оновлений випуск можна придбати в мережі «Книгарня «Є». У планах також видати «Вибране» за всі роки.
«Скажімо, є такий проект: видати два томи кращих матеріалів журналу. Ви б побачили, яке величезне інтелектуальне і духовне багатство там є, коли все це зібрати. Бо в окремому номері воно так: щось краще, щось гірше», – поділився планами Іван Дзюба.
Наступний випуск журналу вийде у травні. Ключовою у ньому стане проза, зокрема прем’єра повісті Володимира Затуливітера та есеїстки Максима Стріхи. В літньому номері буде опублікований свіжий роман Наталки Білоцерківець та маловідомий українському читачеві есей Оксани Забужко, який до цього видавався лише в Німеччині.