Одеса – Його найбільш відомим творінням є, безумовно, старший син – поет і прозаїк, Нобелівський лауреат Борис Пастернак. Втім, це не єдиний внесок у світову культуру, що його зробив художник Леонід Пастернак. В Одесі, де 1862 року народився митець, відкрили виставку на честь його 150-річчя.
Більшість своїх картин Леонід Пастернак створив після того, як полишив Одесу і переїхав до Москви, а згодом, 1921 року, емігрував із більшовицької Росії – спочатку до Німеччини, потім – до Англії. Тому його твори краще знають у цих країнах, каже Лариса Колісниченко, завідувачка відділу мистецтва 18-початку 20 сторіччя Одеського художнього музею. Не сприяв популярності художника у рідних пенатах і конфлікт його уславленого сина, котрий ніколи не полишав Радянський Союз, з ідеологічною верхівкою країни. Цькування посилилося після того, як 1958 року Борис Пастернак отримав Нобелівську премію з літератури. Опала для сина позначилася і на пам’яті про батька, розповідає Лариса Колісниченко.
«Збиралися зробити велику виставку у Москві, присвячену його сторіччю. Звісна річ, з певних причин в столиці така виставка пройти не могла. І сім’я покладала надію на те, що тут, в провінції – а ініціатором виступив саме наш художній музей – це вдасться. І яким же було розчарування, коли після всього величезного листування з’ясувалося, що виставка все ж не відбудеться», – зауважує Лариса Колісниченко.
Втім, невдовзі радянських лідерів трошки попустило, і персональні виставки Леоніда Пастернака у Москві почали проводити вже з кінця 60-их. В експозиції Одеського художнього музею постійно є дві картини, одна з яких є варіантом твору, представленого у Третьяковській галереї у Москві. Батькове рідне місто було не чужим і для старшого сина – каже віце-президент Всесвітнього клубу одеситів Євген Голубовський.
Одеса для Пастернака-сина
«Борис Пастернак приїздив сюди неодноразово ще замолоду, Борис Пастернак закохувався в Одесі. Борис Пастернак написав дві поеми про лейтенанта Шмідта – і там проходить Одеса. Одеса завжди була у нього і підкірці. И коли Одесу звільнили 10 квітня 44 року, він негайно, на одному подиху написав великий вірш «Одеса», пригадавши це місто, все що його з ним пов’язує»,– каже Євген Голубовський.
Зв’язок цей поет, напевно, мав ще на генетичному рівні. Так само із генами він, либонь, отримав і свій мистецький дар, як від батька-художника, так від матері – відомої одеської піаністки Розалії Кауфман. Доля розпорядилася так, що син став набагато відомішим за батька, але Пастернак-художник теж має право на дещицю визнання, причому не лише в колі фахівців.
«Справді, художник надзвичайної обдарованості, він працював у різних техніках, звертався до різних тем, тож зосереджуватися тільки на його синові було б вкрай хибним», – обстоює самоцінність таланту Леоніда Пастернака Лариса Колісниченко. Її думку напевно поділяють мешканці Тель-Авіва, де на честь Леоніда Пастернака назвали одну з вулиць.
