Зона про вільну торгівлю з ЄС чекає на вибори в Україні

Лондон – Учасники лондонської конференції «Український інвестиційний саміт» заявляють, що Угода про зону вільної торгівлі та асоціацію України з Європейським Союзом матиме визначальне значення для її майбутнього економічного розвитку. Але після парафування документів процес підписання і впровадження угоди затримується через застереження Брюсселя щодо ув’язнення Юлії Тимошенко та інших діячів опозиції. Раніше перший віце-прем’єр українського уряду Валерій Хорошковський заявив, що справа може зрушитися у бік ратифікації у грудні цього року. Про перспективи угоди з ЄС Радіо Свобода розповів один із учасників конференції Валерій П’ятницький – уповноважений українського уряду з питань євроінтеграції.

– Грудень – це для нас період завершення парламентських виборів. Пан Хорошковський – перший віце-прем’єр, але він людина з політичним статусом. Тому він оцінює цю ситуацію, можливо, у політичному контексті через призму майбутніх виборів і демонстрації того, що вибори відбудуться відповідно до закону і стандартів, які існують у Європі, відповідно до демократичних принципів. Але наші відносини – це більше, ніж відносини між окремими політиками, чи ставлення до окремих політиків. Це більше ніж одні окремі вибори, і, я думаю, що якраз у цьому контексті ми і рухаємося.

– На зустрічі у Лондоні багато говорили, наскільки зона вільної торгівлі з ЄС вигідна Україні. Чи є таке ж бачення і з боку ЄС?

– Навіть якщо говорити про невеликі країни, то ЄС проводить політику приєднання цих країн. Можливо є й інші міркування: безпекові, політичні тощо. Наприклад, якщо говорити про західні Балкани, то, очевидно, що вступ окремих країн мало додає з точки зору економіки. Це розглядається в аспектах безпеки і стабільності на європейському континенті, що є цінністю не меншою, ніж економічний розвиток. У випадку з Україною також аспектів багато: безпекові, економічні. А ще є теперішня ситуація у Європі, яка економічно непроста. Я не кажу, що за рахунок України можна вирішити цю ситуацію, але це може бути новий ресурс, не земля, вода і надра, а економіка, яка самостійно розвивається і досить молода.

Завжди кажуть, що парафування, яке відбулося, що це технічна процедура. Але треба було бачити очі тих людей із Європейської комісії, які над цим працювали. Для них це не була технічна процедура. Є розуміння того, що для Європи ця угода також надзвичайно важлива, бо туди закладені не мита, а філософія гармонізації законодавства та інституцій. В кінцевому рахунку ЄС і досі розглядає Україну як конкурента в окремих аспектах. Коли ми говоримо про сільське господарство – конкурент, якщо робимо інші галузі – конкурент і дак далі .

– Як можна змінити цю ситуацію?

– Змінити ситуацію не можна механічно. Звичайно, що процес буде досить складний, але це ніби операція з пересаджування органів. Ми повинні вживатися в цю систему і угода створює саме ці можливості. Особисто я вірю, що в той потенціал, який там закладено. Гармонізація законодавства та інституцій буде рік за роком створювати ситуацію і процес, який є незворотнім.

– На жаль він вже зараз натрапив на перешкоди.

– Це перешкода штучна і економічно, я думаю, що ми потрібні один одному і ми будемо рухатися у цьому напрямку.