Угорщина – Угорський уряд зіткнувся з проблемою стрімкого зубожіння населення країни. Нині в 10-мільйонній Угорщині кожен третій громадянин живе за межею бідності, а понад один мільйон громадян щомісяця отримують ледве 60 відсотків від розміру мінімальної зарплати. Економісти попереджають владу, що в цій ситуації лише тимчасовими заходами обійтися не можна.
Економічна рецесія повернула мільйони угорців у середину 1990-х років. Для цього періоду характерними були висока інфляція, низькі доходи і наростаюча тенденція безробіття. Завдяки заходам суворого заощадження та закордонним кредитам, урядові ліво-лібералів на чолі з Дюлою Горном вдалося вирівняти ситуацію. Однак, починаючи з 2008 року, рівень зубожіння населення Угорщини зріс на 22 відсотки.
За офіційною статистикою, на 10 мільйонів населення Угорщини зареєстровано всього 2 мільйони працюючих. Проте 1 мільйон 800 тисяч осіб не дотягують навіть до рівня мінімальної зарплати у 93 тисячі форинтів, тобто до 301 євро на місяць. За даними Міністерства зайнятості населення, в основному йдеться про колективи підприємств, де зайняті менше ніж 100 осіб.
Держава гарантує таким малим виробництвам 5-відсоткову компенсацію, якщо завод заднім числом виплатить робітникам заборговані гроші і не скорочуватиме штати.
«Із власних коштів ми дійсно не спроможні підняти зарплату робітникам до належного рівня», – визнав існуючі труднощі менеджер невеликого будівельного підприємства із Сеґеда Ласло Домонкош. Щоправда, уряд вже заспокоїв роботодавців, виділивши з метою компенсації зарплат 21 мільярд форинтів (7 мільйонів євро).
Проблема лише в тому, що раніше оголошена урядом програма державної підтримки запрацювала із затримкою на 3,5 місяці, зауважує Ференц Давид, керівник спілки найманих працівників і роботодавців. З огляду на те, що окремі продовольчі товари в Угорщині з початку поточного року подорожчали на 40-60 відсотків, а деякі навіть удвічі-втричі, навряд чи символічне підвищення зарплат втішить тих, кого ще не звільнили, констатує профспілковий лідер.
Пожежні заходи неефективні в боротьбі проти бідності
Між тим урядовці закликають керівників невеликих виробництв не зволікати з оформленням своїх заявок. «30 днів відводиться підприємствам на подачу документів і стільки ж часу надано на розгляд у відповідних державних інстанціях. Тому добавку до зарплати не варто чекати раніше червня», – попередив представник Міністерства економіки Угорщини Шандор Цомба. Він також уточнив, що ця компенсація буде виплачена на півроку пізніше запланованого і лише 500 тисячам робітників, бо решта – а це 1 мільйон 300 тисяч осіб – її вже отримали.
Тим часом соціолог Жужа Ферґе не впевнена, що подібними, так би мовити, пожежними заходами уряд зможе подолати бідність в Угорщині. Адже є чимало регіонів, де безробіття, на її думку, просто вражає, не кажучи про ромські ґетто з низьким рівнем освіти його мешканців і небажанням інтегруватися в суспільство. Соціолог вітає багатоцільову стратегію влади під назвою «Робота + освіта». Проте Жужа Ферґе радить опиратися і на досвід Євросоюзу в цій сфері, коли допомога держави не тільки адресна, але й водночас спрямована і на потреби більших громад.
Економічна рецесія повернула мільйони угорців у середину 1990-х років. Для цього періоду характерними були висока інфляція, низькі доходи і наростаюча тенденція безробіття. Завдяки заходам суворого заощадження та закордонним кредитам, урядові ліво-лібералів на чолі з Дюлою Горном вдалося вирівняти ситуацію. Однак, починаючи з 2008 року, рівень зубожіння населення Угорщини зріс на 22 відсотки.
За офіційною статистикою, на 10 мільйонів населення Угорщини зареєстровано всього 2 мільйони працюючих. Проте 1 мільйон 800 тисяч осіб не дотягують навіть до рівня мінімальної зарплати у 93 тисячі форинтів, тобто до 301 євро на місяць. За даними Міністерства зайнятості населення, в основному йдеться про колективи підприємств, де зайняті менше ніж 100 осіб.
Держава гарантує таким малим виробництвам 5-відсоткову компенсацію, якщо завод заднім числом виплатить робітникам заборговані гроші і не скорочуватиме штати.
«Із власних коштів ми дійсно не спроможні підняти зарплату робітникам до належного рівня», – визнав існуючі труднощі менеджер невеликого будівельного підприємства із Сеґеда Ласло Домонкош. Щоправда, уряд вже заспокоїв роботодавців, виділивши з метою компенсації зарплат 21 мільярд форинтів (7 мільйонів євро).
Проблема лише в тому, що раніше оголошена урядом програма державної підтримки запрацювала із затримкою на 3,5 місяці, зауважує Ференц Давид, керівник спілки найманих працівників і роботодавців. З огляду на те, що окремі продовольчі товари в Угорщині з початку поточного року подорожчали на 40-60 відсотків, а деякі навіть удвічі-втричі, навряд чи символічне підвищення зарплат втішить тих, кого ще не звільнили, констатує профспілковий лідер.
Пожежні заходи неефективні в боротьбі проти бідності
Між тим урядовці закликають керівників невеликих виробництв не зволікати з оформленням своїх заявок. «30 днів відводиться підприємствам на подачу документів і стільки ж часу надано на розгляд у відповідних державних інстанціях. Тому добавку до зарплати не варто чекати раніше червня», – попередив представник Міністерства економіки Угорщини Шандор Цомба. Він також уточнив, що ця компенсація буде виплачена на півроку пізніше запланованого і лише 500 тисячам робітників, бо решта – а це 1 мільйон 300 тисяч осіб – її вже отримали.
Тим часом соціолог Жужа Ферґе не впевнена, що подібними, так би мовити, пожежними заходами уряд зможе подолати бідність в Угорщині. Адже є чимало регіонів, де безробіття, на її думку, просто вражає, не кажучи про ромські ґетто з низьким рівнем освіти його мешканців і небажанням інтегруватися в суспільство. Соціолог вітає багатоцільову стратегію влади під назвою «Робота + освіта». Проте Жужа Ферґе радить опиратися і на досвід Євросоюзу в цій сфері, коли допомога держави не тільки адресна, але й водночас спрямована і на потреби більших громад.
