Дніпропетровськ – На Дніпропетровщині прокуратура виявила більше ста «безгосподарних» пам'яток археології – курганів, які не взяті на облік. Усі вони віднайдені в одному районі області й мали б перебувати на балансі місцевої ради, але та категорично відмовлялась від відповідальності за пам’ятки. Такі випадки, кажуть у прокуратурі, не поодинокі.
Сто одинадцять не взятих під охорону курганів, працівники прокуратури виявили у Новомосковському районі. Усі вони – на території містечка Перещепиного, відтак мали перебувати на балансі Перещепинської міської ради. Однак, кажуть у Новомосковській міжрайонній прокуратурі, місцева влада клопіт з охороною пам’яток археології брати на себе не поспішала. Не вплинули навіть прокурорські звернення, і тоді домагатись взяття курганів під опіку довелось через суд.
За ухваленою урядом методикою, придніпровські кургани, окрім історичної, мають грошову цінність. «безгосподарні» кургани оцінили у понад 70 млн. грн.
Новомосковський міськрайсуд позов прокурора задовольнив, і міську раду зобов’язали взяти об'єкти на баланс. Однак у прокуратурі зазначають: за неналежну охорону пам’яток археології чиновникам відповідати навряд чи доведеться. На практиці важко довести, що саме той чи інший посадовець винний у поганому збереженні пам’яткі.
«Райдержадміністрація виготовила технічну документацію на ці кургани, визначила межі й координати, площу. Там цілий том документів саме по цих курганах. Яка його висота, яка охоронна зона, площа, координати у прив’язці до місцевості – все є. Тепер вони нестимуть відповідальність за невиконання рішення суду, тепер вони зобов’язані взяти на баланс, укласти охоронні договори», – розказав Радіо Свобода помічник міжрайонного прокурора Максим Костюченко.
Місцева влада шукає крайнього
У Перещепинській міській раді визнають: брати на себе відповідальність за кургани справді не хотіли. У міському бюджеті, кажуть, на нинішній рік не заклали кошти на їхню охорону. Між тим, принаймні на виготовлення охоронних табличок для понад ста курганів доведеться витратити не одну тисячу гривень. Тепер, коли міськрада зобов’язана опікуватись пам’ятками, там мають намір частину відповідальності перекласти на фермерів.
«Табличка, обкос курганів, там же не може щириця рости, раз це пам’ятки… Усе це затрати. Це ж усе земля або фермерська, або агрофірм. Ми напишемо їм листи, раз це на їхній землі, і зобов’яжемо їх щось робити», – сказав Радіо Свобода Перещепинський міський голова Вадим Малицький.
Факти, що свідчать про незахищеність придніпровських курганів, кажуть у прокуратурі, не поодинокі. Так, торік на території Нікопольського району виявили 82 кургани, які не були взяті на баланс влади. Домагатись для них піклування теж довелось через суд.
Скільки курганів з безцінними для науковців рештками історичних поховань уже втратила Дніпропетровщина через безгосподарність – точно ніхто не може підрахувати. За даними правоохоронців, тільки у двох районах області розораними є 90% курганів. Частину з них знищили ще за радянських часів, а частину – внесли до списку земель, які підлягали приватизації, і розпаювали.
Під загрозою ландшафт
Разом із курганами Придніпров’я втрачає не тільки об’єкти, цікаві для науковців, а й свої неповторні ландшафти, зазначають історики.
«Кургани – не тільки пам’ятки археології, це й пам’ятки природи, степу, ландшафту степового. Що буде, якщо ми всі кургани розоремо, – солончаковий степ з пагорбками та посадками», – каже старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею Лариса Чурилова.
Кургани – це найчастіше могильні насипи, якими давні скіфи й інші народи на території нинішньої України увічнювали пам'ять покійного. З IV століття до н. е. скіфи почали зводити кургани, які досягали у висоту більше 20 м. У глибоких і складних за конструкцією спорудах ховали царів та їхніх дружинників. Дослідження курганів розпочалося у середині XIX ст. із розкопок скіфського кургану Чортомлик. З усіх відомих археологам в Україні курганів за останні 2–3 десятиліття розорано приблизно половину.
Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю виявлених курганів – понад сім тисяч.
Сто одинадцять не взятих під охорону курганів, працівники прокуратури виявили у Новомосковському районі. Усі вони – на території містечка Перещепиного, відтак мали перебувати на балансі Перещепинської міської ради. Однак, кажуть у Новомосковській міжрайонній прокуратурі, місцева влада клопіт з охороною пам’яток археології брати на себе не поспішала. Не вплинули навіть прокурорські звернення, і тоді домагатись взяття курганів під опіку довелось через суд.
За ухваленою урядом методикою, придніпровські кургани, окрім історичної, мають грошову цінність. «безгосподарні» кургани оцінили у понад 70 млн. грн.
Новомосковський міськрайсуд позов прокурора задовольнив, і міську раду зобов’язали взяти об'єкти на баланс. Однак у прокуратурі зазначають: за неналежну охорону пам’яток археології чиновникам відповідати навряд чи доведеться. На практиці важко довести, що саме той чи інший посадовець винний у поганому збереженні пам’яткі.
«Райдержадміністрація виготовила технічну документацію на ці кургани, визначила межі й координати, площу. Там цілий том документів саме по цих курганах. Яка його висота, яка охоронна зона, площа, координати у прив’язці до місцевості – все є. Тепер вони нестимуть відповідальність за невиконання рішення суду, тепер вони зобов’язані взяти на баланс, укласти охоронні договори», – розказав Радіо Свобода помічник міжрайонного прокурора Максим Костюченко.
Місцева влада шукає крайнього
У Перещепинській міській раді визнають: брати на себе відповідальність за кургани справді не хотіли. У міському бюджеті, кажуть, на нинішній рік не заклали кошти на їхню охорону. Між тим, принаймні на виготовлення охоронних табличок для понад ста курганів доведеться витратити не одну тисячу гривень. Тепер, коли міськрада зобов’язана опікуватись пам’ятками, там мають намір частину відповідальності перекласти на фермерів.
«Табличка, обкос курганів, там же не може щириця рости, раз це пам’ятки… Усе це затрати. Це ж усе земля або фермерська, або агрофірм. Ми напишемо їм листи, раз це на їхній землі, і зобов’яжемо їх щось робити», – сказав Радіо Свобода Перещепинський міський голова Вадим Малицький.
Факти, що свідчать про незахищеність придніпровських курганів, кажуть у прокуратурі, не поодинокі. Так, торік на території Нікопольського району виявили 82 кургани, які не були взяті на баланс влади. Домагатись для них піклування теж довелось через суд.
Скільки курганів з безцінними для науковців рештками історичних поховань уже втратила Дніпропетровщина через безгосподарність – точно ніхто не може підрахувати. За даними правоохоронців, тільки у двох районах області розораними є 90% курганів. Частину з них знищили ще за радянських часів, а частину – внесли до списку земель, які підлягали приватизації, і розпаювали.
Під загрозою ландшафт
Разом із курганами Придніпров’я втрачає не тільки об’єкти, цікаві для науковців, а й свої неповторні ландшафти, зазначають історики.
«Кургани – не тільки пам’ятки археології, це й пам’ятки природи, степу, ландшафту степового. Що буде, якщо ми всі кургани розоремо, – солончаковий степ з пагорбками та посадками», – каже старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею Лариса Чурилова.
Кургани – це найчастіше могильні насипи, якими давні скіфи й інші народи на території нинішньої України увічнювали пам'ять покійного. З IV століття до н. е. скіфи почали зводити кургани, які досягали у висоту більше 20 м. У глибоких і складних за конструкцією спорудах ховали царів та їхніх дружинників. Дослідження курганів розпочалося у середині XIX ст. із розкопок скіфського кургану Чортомлик. З усіх відомих археологам в Україні курганів за останні 2–3 десятиліття розорано приблизно половину.
Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю виявлених курганів – понад сім тисяч.
