В Україні, як і в Британії, медицина не страхова. В обох країнах держава оплачує послуги лікарів із податків через бюджет. Разом з тим, у Британії пацієнт спочатку іде до лікаря, проходить обстеження, і тільки після цього іде в аптеку за прописаними ліками. А в Україні часто пацієнт іде прямо до аптеки. Про те, чому державна медицина працює в Британії і, здається, не дуже спрацьовує в Україні, Радіо Свобода розпитувало в експерта, одного з керівників Асоціації українських лікарів Британії, дитячого психіатра, доктора Дениса Угрина.
– Один із наших читачів на Фейсбуці Геннадій Авілов питається взагалі: «А що таке рецепт?» Як Ви, як лікар, на це реагуєте?
– Проблема власне з тим, що можна купити будь-які ліки в Україні, практично будь-які ліки без рецепту за невеличким винятком. Ліки можуть мати неприємні наслідки тоді, коли їх вживати неправильно. І одним з найбільш прикрих наслідків, який має значення для громадського здоров’я, є приклад антибіотиків при бактеріальних захворюваннях, коли люди або беруть неправильні антибіотики, або неправильно їх вживають, або занадто коротко.
Тому що безконтрольне вживання антибіотиків при бактеріальних хворобах часто призводить до того, що бактерії стають нечутливими до тих чи інших антибіотиків. І це є проблема вже не індивідуального здоров’я, а громадського. Тому що є великий ризик того, що вони будуть нечутливими до антибіотиків.
– В Україні існує думка, що більшість проблем вирішиться, якщо з’явиться страхова медицина. Одна із наших читачок на Фейсбуці, наша подруга із Фейсбуку, Галина Циганенко каже, що вона дуже негативно ставиться до самолікування, і що повинна бути страхова медицина. Але в Британії страхової медицини як такої немає. Однак проблема із самолікуванням не стоїть. Чому на Вашу думку?
– Вона стоїть до певної міри, але вона не є такою гострою, як в Україні. Купити ліки в Великобританії без рецепту не можна. За винятком невеликого переліку засобів. А основа тут, звичайно, не в моделі медицини, яка є в тій чи іншій країні. А відповідальність за ті чи інші поради і їхні наслідки. У Великобританії і багатьох інших країнах є розвинена система відповідальності, де за неправильну пораду або за якийсь побічний ефект серйозний того чи іншого ліку пацієнт почне юридичний процес. Тому, якщо порівняти людину, яка продає медичний засіб у Великобританії, і людину, яка продає той самий засіб в Україні, існує величезна відмінність у бажанні цих людей давати поради.
У Великобританії людина, яка продає медичний препарат, намагається уникнути давати поради, які виходять за межі компетентності такої людини і за межі того, що вона знає зі свого навчання. Основна причина полягає в тому, що людина боїться відповідальності за неправильну пораду. Лікарі, які мають відповідне навчання, відповідний досвід роботи, мають відповідну страховку, яка допомагає їм давати собі раду і з юридичною стороною питання. А продавці в аптеці, очевидно, не мають такого страхування. Я би бачив основну причину такої ситуації в Україні – в безконтрольності і безвідповідальності людей, які продають ліки.
– Один із наших читачів на Фейсбуці Геннадій Авілов питається взагалі: «А що таке рецепт?» Як Ви, як лікар, на це реагуєте?
– Проблема власне з тим, що можна купити будь-які ліки в Україні, практично будь-які ліки без рецепту за невеличким винятком. Ліки можуть мати неприємні наслідки тоді, коли їх вживати неправильно. І одним з найбільш прикрих наслідків, який має значення для громадського здоров’я, є приклад антибіотиків при бактеріальних захворюваннях, коли люди або беруть неправильні антибіотики, або неправильно їх вживають, або занадто коротко.
Тому що безконтрольне вживання антибіотиків при бактеріальних хворобах часто призводить до того, що бактерії стають нечутливими до тих чи інших антибіотиків. І це є проблема вже не індивідуального здоров’я, а громадського. Тому що є великий ризик того, що вони будуть нечутливими до антибіотиків.
– В Україні існує думка, що більшість проблем вирішиться, якщо з’явиться страхова медицина. Одна із наших читачок на Фейсбуці, наша подруга із Фейсбуку, Галина Циганенко каже, що вона дуже негативно ставиться до самолікування, і що повинна бути страхова медицина. Але в Британії страхової медицини як такої немає. Однак проблема із самолікуванням не стоїть. Чому на Вашу думку?
– Вона стоїть до певної міри, але вона не є такою гострою, як в Україні. Купити ліки в Великобританії без рецепту не можна. За винятком невеликого переліку засобів. А основа тут, звичайно, не в моделі медицини, яка є в тій чи іншій країні. А відповідальність за ті чи інші поради і їхні наслідки. У Великобританії і багатьох інших країнах є розвинена система відповідальності, де за неправильну пораду або за якийсь побічний ефект серйозний того чи іншого ліку пацієнт почне юридичний процес. Тому, якщо порівняти людину, яка продає медичний засіб у Великобританії, і людину, яка продає той самий засіб в Україні, існує величезна відмінність у бажанні цих людей давати поради.
У Великобританії людина, яка продає медичний препарат, намагається уникнути давати поради, які виходять за межі компетентності такої людини і за межі того, що вона знає зі свого навчання. Основна причина полягає в тому, що людина боїться відповідальності за неправильну пораду. Лікарі, які мають відповідне навчання, відповідний досвід роботи, мають відповідну страховку, яка допомагає їм давати собі раду і з юридичною стороною питання. А продавці в аптеці, очевидно, не мають такого страхування. Я би бачив основну причину такої ситуації в Україні – в безконтрольності і безвідповідальності людей, які продають ліки.
