Доступність посилання

ТОП новини

Українська правоохоронна система стоїть на фундаменті репресій – Святослав Олійник


Київ – Верховна Рада продовжує розглядати проект Кримінального процесуального кодексу України. Проте, каже Радіо Свобода голова парламентського підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Святослав Олійник, сьогодні він навряд чи буде ухвалений. За його словами, найімовірніше процес розгляду цього документу триватиме до кінця тижня.

– Які норми нового Кримінального процесуального кодексу України є найважливішими, на Вашу думку?

– Головним наслідком ухвалення цього кодексу буде те, що у три-чотири рази менше людей будуть сидіти за ґратами. Йдеться про тих людей, які підозрюються у скоєнні неважких злочинів. Щоб не виникла така думка, що кодекс дає можливість уникнути в’язниці тим, хто вчинив насильницькі злочини – ці категорії злочинів виділені окремо. А от за господарські злочини, злочини, які не пов’язані із суттєвою шкодою та насильством, посадити людину до в’язниці державній машині буде дуже важко.

– Чи погоджуєтеся Ви із твердженням першого заступника голови фракції «БЮТ-Батькiвщина» Сергія Соболєва, що проект нового Кримінального процесуального кодексу узаконює «бєспредєл» Генеральної прокуратури та суддів?

– «Бєспрєдєл» Генеральної прокуратури ми спостерігаємо уже 20 років. Тому що ГПУ є прямим спадкоємцем прокуратури СРСР. Відповідно, вона звикла працювати у тих вимірах. Попри те, що нинішній кодекс піддається величезній критиці, він все-таки збудований на моделі, яка притаманна американській та європейській моделі. Там інша прокуратура, зовсім інший прокурор. Ключовою роллю прокурора є підтримка державного обвинувачення у суді. А змінюється те, що прокурор починає свою участь у кримінальному розслідуванні для того, щоб він обов’язково потім був у суді.

Сьогодні чому немає відповідальності прокурора? Тому що сьогодні це різні люди. Один прокурор дивиться за законністю порушення кримінальної справи, другий – начебто перевіряє законність прослуховування, а лише третій чи четвертий сидиться, як Ванька у суді, і вже, фактично по написаному обвинувальному висновку просто пономарем читає те, у чому обвинувачується людина. А американська та європейська модель – це коли один прокурор, який від початку виявлення факту злочину до кінцевого результату у суді супроводжує кримінальну справу. Тут змінюється логіка.

– Але все ж таки, то залишиться «беспрєдєл» чи ні?

– Треба віддавати собі звіт, що сам текст закону і його правильність займає 20%, а 80% – це те, як він застосовується на практиці. Тут і у мене є дуже багато скепсису, тому що я не вірю у нашу правоохоронну систему, ми дуже добре знаємо, що вона собою являє. Навіть самий ідеальний закон можна дати, а правоохоронна система буде використовувати його, як спосіб зловживань і виконання замовлень. Тобто, наступним кроком цієї реформи має бути докорінна зміна ментальності всієї системи. Вся правоохоронна система в Україні збудована у часи, коли вона частково називалася НКВС, частково були традиції прокуратури Вишинського. Тобто, ми маємо систему, яка стоїться на фундаменті репресій.


– Які перспективи, що проект кодексу сьогодні буде ухвалений?

– Думаю, що сьогодні він теж навряд чи буде ухвалений, тому що вчора за цілий день, майже до півночі було розглянуто 800 поправок народних депутатів, а всього таких поправок близько 4 тисяч. Відповідно, сьогоднішнього тільки ранкового засідання не вистачить. Думаю, процес ухвалення цього документу триватиме включно до четверга і, можливо, навіть і у п’ятницю. Весь цей тиждень, очевидно, буде присвячений ухваленню цього кодексу.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG