Київ – У Києві стане на три мажоритарні округи менше. Конституційний Суд ухвалив рішення, згідно з яким на закордонних виборчих дільницях українські громадяни зможуть голосувати лише за виборчі списки. Відповідно до чинного закону, громадяни України, що перебувають за кордоном, могли обирати також депутатів і по одномандатних округах. Їхні голоси зараховувалися до голосів киян. Політики та експерти зазначають, що цей прецедент може призвести до внесення більш істотних змін до виборчого закону.
Конституційний Суд визнав неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, згідно з яким зарубіжні виборчі дільниці включаються до складу одномандатних округів на території Києва. За оцінками Центрвиборчкому, на закордонних виборчих дільницях налічується понад 400 тисяч виборців. Відтак, у Києві має стати на три мажоритарні округи менше. Остаточно це питання має врегулювати Центрвиборчком.
Перший заступник голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв каже, що влада руками Конституційного Суду порушує компроміс, якого було досягнуто під час ухвалення закону про вибори.
«Ми багато хотіли би змін до закону про вибори. Але цей закон був компромісний. Компроміс у тому і полягає, що, якщо про щось домовилися, то це не змінюється. На жаль, влада і тут виявилася шулером», – зазначає він.
Три погляди на «закордонний виборчий округ»
Сергій Соболєв наголошує, що рішення про голосування закордонних українців було враховане з огляду на рекомендації Венеціанської комісії. За його словами, «у кожній країні проблема громадян, що проживають за кордоном, вирішується в різний спосіб: десь їх прикріплюють до столиці, десь існує закордонний виборчий округ».
Натомість регіонали, які звернулися до Конституційного Суду, вважають це рішення цілком адекватним. Перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов зазначає, що закордонні українці не належать до київської громади.
«Якщо ти живеш у США чи в Канаді, то до чого тут інтереси громади? Це громада обирає! Якщо вони такі вже патріоти – так нехай приїдуть сюди, поселяться і тут голосують», – зауважив речник регіоналів.
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко вважає рішення КСУ очікуваним.
«Зрештою, в законі абсолютно не прописаний механізм, які країни до яких округів будуть відноситися. Реалізація цієї норми на практиці виглядала дуже сумнівно», – сказав він Радіо Свобода.
Рішення КСУ як привід для ревізії
Натомість, голова Комітету виборців зауважує, що перегляд закону створює іншу проблему: обмеження конституційних прав громадян України, що проживають за кордоном. Олександр Черненко також припускає, що в разі перегляду закону можуть змінити не лише цю норму.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, коментуючи рішення КСУ, висловив занепокоєння із приводу того, що це може стати приводом для внесення масштабніших змін до закону. Саме ж рішення Конституційного Суду спікер назвав логічним.
Зараз у Конституційному Суді є ще одне звернення – про конституційність одночасного балотування в мажоритарному окрузі та за партійним списком. Чинний закон про парламентські вибори влада і опозиція ухвалили в листопаді минулого року. Він передбачає змішану виборчу систему з підвищенням прохідного бар’єра до 5 відсотків та містить заборону на участь у виборах блоків партій.
Конституційний Суд визнав неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, згідно з яким зарубіжні виборчі дільниці включаються до складу одномандатних округів на території Києва. За оцінками Центрвиборчкому, на закордонних виборчих дільницях налічується понад 400 тисяч виборців. Відтак, у Києві має стати на три мажоритарні округи менше. Остаточно це питання має врегулювати Центрвиборчком.
Влада і тут виявилася шулеромСергій Соболєв
Перший заступник голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв каже, що влада руками Конституційного Суду порушує компроміс, якого було досягнуто під час ухвалення закону про вибори.
«Ми багато хотіли би змін до закону про вибори. Але цей закон був компромісний. Компроміс у тому і полягає, що, якщо про щось домовилися, то це не змінюється. На жаль, влада і тут виявилася шулером», – зазначає він.
Три погляди на «закордонний виборчий округ»
Сергій Соболєв наголошує, що рішення про голосування закордонних українців було враховане з огляду на рекомендації Венеціанської комісії. За його словами, «у кожній країні проблема громадян, що проживають за кордоном, вирішується в різний спосіб: десь їх прикріплюють до столиці, десь існує закордонний виборчий округ».
Натомість регіонали, які звернулися до Конституційного Суду, вважають це рішення цілком адекватним. Перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов зазначає, що закордонні українці не належать до київської громади.
Якщо вони такі вже патріоти – так нехай приїдуть сюди, поселяться і тут голосуютьМихайло Чечетов
«Якщо ти живеш у США чи в Канаді, то до чого тут інтереси громади? Це громада обирає! Якщо вони такі вже патріоти – так нехай приїдуть сюди, поселяться і тут голосують», – зауважив речник регіоналів.
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко вважає рішення КСУ очікуваним.
«Зрештою, в законі абсолютно не прописаний механізм, які країни до яких округів будуть відноситися. Реалізація цієї норми на практиці виглядала дуже сумнівно», – сказав він Радіо Свобода.
Рішення КСУ як привід для ревізії
Натомість, голова Комітету виборців зауважує, що перегляд закону створює іншу проблему: обмеження конституційних прав громадян України, що проживають за кордоном. Олександр Черненко також припускає, що в разі перегляду закону можуть змінити не лише цю норму.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, коментуючи рішення КСУ, висловив занепокоєння із приводу того, що це може стати приводом для внесення масштабніших змін до закону. Саме ж рішення Конституційного Суду спікер назвав логічним.
Зараз у Конституційному Суді є ще одне звернення – про конституційність одночасного балотування в мажоритарному окрузі та за партійним списком. Чинний закон про парламентські вибори влада і опозиція ухвалили в листопаді минулого року. Він передбачає змішану виборчу систему з підвищенням прохідного бар’єра до 5 відсотків та містить заборону на участь у виборах блоків партій.
