Дніпропетровськ – Майже половина усієї посіяної озимини в України не перезимувала, вважають експерти. На традиційно «хлібній» Дніпропетровщині, підрахували, що через погані погодні умови не дорахуються щонайменше 20% врожаю. Як виходитимуть із ситуації аграрії, яким буде український урожай і хліб-2012?
Бездощова осінь, аномально теплий початок зими і холодний кінець. Таких погодних умов, зазначають фахівці Укргідрометеоцентру, в Україні не бачили десятиліття. Погода негативно вплинула на озимі зернові культури: частина не зійшла, частина вимерзла – загалом близько 45-50% посівів у незадовільному стані.
«Зими в останні роки в Україні значно потепліли – приблизно на 1,5-2,5 градуси. Температурний режим іноді відповідав пізній осені чи ранній весні. Рослини перебували в розгубленості: це ще зима, чи вже весна», – зазначає головний агрометеоролог Укргідрометеоцентру Тетяна Адаменко.
У короваях може побільшати «хімії»
За словами агрономів, тепер чи не кожне господарство, особливо у таких традиційно хлібних областях, як Дніпропетровщина, опинилось перед вибором: пересівати озимі іншими культурами чи інтенсивно підживлювати те, що вціліло. Обидва варіанти витратні й можуть не виправдати зусиль. Пересівати поля вчені рекомендують зерновими, але сумніваються, що окремі господарства не піддадуться спокусі пересіяти соняшником – культурою рентабельною, але такою, що дуже виснажує ґрунт.
«Я вважаю, що в цьому році дуже слід уважно обстежувати поля і робити висновки – підсіювати чи пересіювати, робити висновки на основі багатьох факторів», – каже Микола Солодушко, фахівець Інституту сільського господарства степової зони.
Фахівці не приховують: цього року аграрникам треба буде внести в ґрунти більше речовин для підживлення. Чи побільшає від цього «хімії» в короваї на українському столі, ніхто не береться оцінювати. У кілька разів більше, ніж планували, витратять сільгоспвиробники й на пальне, сказала Радіо Свобода науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва Наталя Рябчун.
«Безумовно, вони понесуть додаткові затрати. Є надія, що Уряд піде їм назустріч, виділить кредити, кошти на пальне. Виходить, що на кожне поле двічі техніка заїжджатиме, двічі проводитиме посів. Якщо виробники зорієнтуються і виберуть вдалу культуру заміщення, то втрати будуть хоч якось компенсовані. Можна, наприклад, пересіяти соєю, це дуже актуальна зернобобова культура для України. Але бажано зберегти зерновий клин, щоб вал зерна в Україні зберігся», – зазначає Наталія Рябчун.
На урядові компенсації сподіваються мало
Наразі уряд обіцяє українським аграрникам бюджетну допомогу. Сільгоспвиробників і місцеву владу зобов’язали до 20 квітня поскладати протоколи про втрати озимини й передати до профільного Міністерства. Воно упродовж десяти днів вирішить, кому дати кошти.
У Петропавлівському районі Дніпропетровщини, де через негоду постраждало найбільше озимих, уже готуються вийти в поле: втрачені пшеницю та ячмінь пересіватимуть в основному кукурудзою, яка непогано тут родить. На кошти держави розраховують мало, будуть викручуватись власними силами, сказав Радіо Свобода начальник управління агропромислового розвитку Петропавлівської РДА Анатолій Таранченко.
«Це серйозні , звичайно, кошти. Торік у нас був непоганий врожай соняшника, ми притримали його на складах, а зараз іде активна реалізація. Оце кошти. Так що кошти ніхто брати у держави не буде. Я думаю, що їх і не буде – у державі скрутно з коштами. Це ми бачимо і по молочному скотарству – торік не дали жодної копійки, і по відшкодуванню на зрошування не бачимо коштів за 2011 рік», – зазначив Анатолій Таранченко.
Фахівці зазначають: на долю майбутнього врожаю зернових вплине і погода найближчих днів. Зараз у ґрунті мало вологи і аграрії чекають дощів.
Бездощова осінь, аномально теплий початок зими і холодний кінець. Таких погодних умов, зазначають фахівці Укргідрометеоцентру, в Україні не бачили десятиліття. Погода негативно вплинула на озимі зернові культури: частина не зійшла, частина вимерзла – загалом близько 45-50% посівів у незадовільному стані.
Рослини перебували в розгубленості: це ще зима, чи вже веснаТетяна Адаменко
У короваях може побільшати «хімії»
За словами агрономів, тепер чи не кожне господарство, особливо у таких традиційно хлібних областях, як Дніпропетровщина, опинилось перед вибором: пересівати озимі іншими культурами чи інтенсивно підживлювати те, що вціліло. Обидва варіанти витратні й можуть не виправдати зусиль. Пересівати поля вчені рекомендують зерновими, але сумніваються, що окремі господарства не піддадуться спокусі пересіяти соняшником – культурою рентабельною, але такою, що дуже виснажує ґрунт.
Слід уважно обстежувати поля і робити висновки – підсіювати, пересіювати чи щоМикола Солодушко
Фахівці не приховують: цього року аграрникам треба буде внести в ґрунти більше речовин для підживлення. Чи побільшає від цього «хімії» в короваї на українському столі, ніхто не береться оцінювати. У кілька разів більше, ніж планували, витратять сільгоспвиробники й на пальне, сказала Радіо Свобода науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва Наталя Рябчун.
Є надія, що Уряд піде їм на зустріч виділить кредити, кошти на пальнеНаталія Рябчун
На урядові компенсації сподіваються мало
Наразі уряд обіцяє українським аграрникам бюджетну допомогу. Сільгоспвиробників і місцеву владу зобов’язали до 20 квітня поскладати протоколи про втрати озимини й передати до профільного Міністерства. Воно упродовж десяти днів вирішить, кому дати кошти.
У Петропавлівському районі Дніпропетровщини, де через негоду постраждало найбільше озимих, уже готуються вийти в поле: втрачені пшеницю та ячмінь пересіватимуть в основному кукурудзою, яка непогано тут родить. На кошти держави розраховують мало, будуть викручуватись власними силами, сказав Радіо Свобода начальник управління агропромислового розвитку Петропавлівської РДА Анатолій Таранченко.
Кошти ніхто брати у держави не буде. Я думаю, що їх і не буде – у державі скрутно з коштамиАнатолій Таранченко
Фахівці зазначають: на долю майбутнього врожаю зернових вплине і погода найближчих днів. Зараз у ґрунті мало вологи і аграрії чекають дощів.