Мінськ – Близько 360 пасажирів у Мінську та Москві в понеділок не змогли вчасно вилетіти через протистояння авіаційних служб Білорусі та Росії, які не змогли домовитися про розподіл квот на польоти між двома країнами.
О сьомій ранку, коли з Мінська до Москви мав відлетіти перший літак компанії «Бєлавіа», замість згоди прийняти його у московському аеропорті до столиці Білорусі надійшла телеграма про заборону усіх польотів національного білоруського авіаперевізника.
«Росавіація» у форс-мажорному порядку відкликала дозвіл на виконання регулярних рейсів білоруської авіакомпанії в літньому сезоні 2012 року. У відповідь білоруський Комітет з авіації запровадив заборону на польоти до Мінська російським компаніям. Після кількох годин напруження сторони вирішили вгамувати конфлікт, призупинивши свої заборони до четверга, коли почнеться черговий раунд переговорів.
Заборону на польоти було зроблено, порушивши міжурядову угоду про авіасполучення, укладену між Росією та Білоруссю у 1997 році. Ця угода передбачає рівні можливості для авіакомпаній двох країн та паритетність у кількості польотів.
Наразі компанія «Бєлавіа» виконує 4 польоти до Москви на добу, російські перевізники – 4 польоти до Мінська. Але росіяни зажадали собі більше – 5 польотів. Білоруси не погодились.
«Для чого це робиться? Це не новина, не відкриття сьогодення. Це було завжди в авіації. Це робиться для того, щоб вибити конкурента та отримати переваги», – говорить заступник генерального директора «Бєлавіа» Ігор Чергінець.
Це економічний диктат з боку Росії – експерт
Рейси між Москвою та Мінськом зараз наповнені трішки більше, ніж наполовину, вони майже збиткові, стверджує Чергінець, а коли додасться ще один, маршрут стане збитковим, утриматися на ньому зможуть лише багаті компанії. В перспективі росіяни можуть витиснути білорусів із важливого маршруту, занепокоєні у Мінську.
Директор із досліджень Ліберального клубу Євген Прейгерман називає таку активність росіян справою на перспективу. «Якщо вибити білорусів із цієї лінії, – каже він, – тоді пасажиропотік повністю перейде до тих, хто буде контролювати цю лінію. І тоді прибутковість рейсів значно підвищиться».
Євген Прейгерман вважає, що ця ситуація підтверджує агресивну позицію росіян, які впевнені, що мають право диктувати свої умови білоруським партнерам після того, як вони погодилися приєднатися до Митного союзу та Єдиного економічного простору. Білоруський уряд раніше був змушений запровадити високе мито на імпортні автомобілі, піти на інші непопулярні кроки. Під тиском Москви минулого року Мінськ навіть відмовився переходити на зимовий час.
«Вони вважають, що якщо Білорусь з Росією разом в ЄЕП, то можна наказати білорусам грати за російськими правилами. Тут економічний диктат з боку Росії очевидний. Вже скільки разів, навіть у цьому році «вистрілюють» подібні ситуації», – зазначає Євген Прейгерман.
На 29 березня заплановані переговори між авіаційними керівниками Росії та Білорусі. Російська сторона заявила, що пропонує скасувати всі обмеження на авіасполучення, і по числу перевізників, за частотою та географією польотів, тобто виступить з пропозицією лібералізації цього ринку.
О сьомій ранку, коли з Мінська до Москви мав відлетіти перший літак компанії «Бєлавіа», замість згоди прийняти його у московському аеропорті до столиці Білорусі надійшла телеграма про заборону усіх польотів національного білоруського авіаперевізника.
«Росавіація» у форс-мажорному порядку відкликала дозвіл на виконання регулярних рейсів білоруської авіакомпанії в літньому сезоні 2012 року. У відповідь білоруський Комітет з авіації запровадив заборону на польоти до Мінська російським компаніям. Після кількох годин напруження сторони вирішили вгамувати конфлікт, призупинивши свої заборони до четверга, коли почнеться черговий раунд переговорів.
Заборону на польоти було зроблено, порушивши міжурядову угоду про авіасполучення, укладену між Росією та Білоруссю у 1997 році. Ця угода передбачає рівні можливості для авіакомпаній двох країн та паритетність у кількості польотів.
Наразі компанія «Бєлавіа» виконує 4 польоти до Москви на добу, російські перевізники – 4 польоти до Мінська. Але росіяни зажадали собі більше – 5 польотів. Білоруси не погодились.
Це робиться для того, щоб вибити конкурента та отримати перевагиІгор Чергінець
«Для чого це робиться? Це не новина, не відкриття сьогодення. Це було завжди в авіації. Це робиться для того, щоб вибити конкурента та отримати переваги», – говорить заступник генерального директора «Бєлавіа» Ігор Чергінець.
Це економічний диктат з боку Росії – експерт
Рейси між Москвою та Мінськом зараз наповнені трішки більше, ніж наполовину, вони майже збиткові, стверджує Чергінець, а коли додасться ще один, маршрут стане збитковим, утриматися на ньому зможуть лише багаті компанії. В перспективі росіяни можуть витиснути білорусів із важливого маршруту, занепокоєні у Мінську.
Директор із досліджень Ліберального клубу Євген Прейгерман називає таку активність росіян справою на перспективу. «Якщо вибити білорусів із цієї лінії, – каже він, – тоді пасажиропотік повністю перейде до тих, хто буде контролювати цю лінію. І тоді прибутковість рейсів значно підвищиться».
Євген Прейгерман вважає, що ця ситуація підтверджує агресивну позицію росіян, які впевнені, що мають право диктувати свої умови білоруським партнерам після того, як вони погодилися приєднатися до Митного союзу та Єдиного економічного простору. Білоруський уряд раніше був змушений запровадити високе мито на імпортні автомобілі, піти на інші непопулярні кроки. Під тиском Москви минулого року Мінськ навіть відмовився переходити на зимовий час.
Вони вважають, що якщо Білорусь з Росією разом в ЄЕП, то можна наказати білорусам грати за російськими правиламиЄвген Прейгерман
«Вони вважають, що якщо Білорусь з Росією разом в ЄЕП, то можна наказати білорусам грати за російськими правилами. Тут економічний диктат з боку Росії очевидний. Вже скільки разів, навіть у цьому році «вистрілюють» подібні ситуації», – зазначає Євген Прейгерман.
На 29 березня заплановані переговори між авіаційними керівниками Росії та Білорусі. Російська сторона заявила, що пропонує скасувати всі обмеження на авіасполучення, і по числу перевізників, за частотою та географією польотів, тобто виступить з пропозицією лібералізації цього ринку.
