Брюссель – Сьогодні, у Всесвітній день води європейські політики, екологи, вчені звертають увагу на проблеми доступу, постачання й використання цього цінного джерела життя. Адже на планеті далеко не всі можуть будь-якої миті звично повернути кран і наповнити стакан чистою питною водою. Цього року головну увагу приділяють проблемі безпеки харчування при використанні води.
У той час, коли у процвітаючій Європі вимоги до якості питної води стають усе суворішими, за її межами брудна, насичена бактеріями вода щодня забирає життя 200 тисяч людей. Мова йде, насамперед, про бідні африканські країни.
Як і щороку, 22 березня на кожному заході, присвяченому Всесвітньому дню водних ресурсів, наводилися цифри: якщо планета і має величезні простори океанів, морів та озер, все ж, тільки 2,5 відсотки води можна використовувати для споживання. Водночас, кількість населення Землі постійно зростає, так само, як усе більше води використовує світова промисловість.
Останніми роками, навіть у таких «вологих» країнах, як Нідерланди, Бельгія чи острівна Великобританія, керівників держав серйозно турбують усе менші резерви води. Три зими поспіль тут немає достатніх опадів. Перші про цю проблему, як завжди, б’ють на сполох фермери.
Посухи та паводки частішають та потужнішають
Ян Лундквіст, старший науковий радник Стокгольмського міжнародного інституту води констатує: «...людство ще від самого початку своєї історії стикається з мінливістю клімату, але потужність нинішніх посух збільшується».
Інший спеціаліст, із так званої Всесвітньої водної ради, Жан-Марк Форес додає, що Земля щороку «отримує приблизно однакову кількість опадів, але через значну кліматичну різницю вода розподілена нерівномірно. Дуже непокоять у цьому сенсі зміни клімату, бо у багатьох країнах дисбаланс водних ресурсів надалі приноситиме все більше посух та паводків. Нестача води у деяких регіонах світу нерідко призводить навіть до ворожнечі. Коли правила гри недосконалі, такі сутички переростають у локальні конфлікти».
Тим часом, у Європі все більше населення скупчується у містах. Через це виникають іншого роду проблеми, пов’язані з очищенням води для споживання і безпечною та ефективною переробкою стічних вод. Радіо Свобода відвідало одну з бельгійських очисних станцій поблизу міста Шарлеруа, розраховану на 40 тисяч мешканців. Особливість та головний елемент цієї станції – так званий біологічний реактор.
Європейці проти приватизації води
«Біологічний реактор – це набір мікроорганізмів, які відібрані, щоб обробляти вуглець, азот і фосфор, – пояснила інженер Стефані Самонаті. – Ми підтримуємо їх ідеальну концентрацію, насичуємо киснем і все це для ефекту очищення й надання воді необхідної якості».
Цікаво, що у межах Євросоюзу громадяни мають намір отримати гарантії з недопущення приватизації води. Паоло Санчес Сентеллас із Європейської федерації громадянських профспілок щойно заявив, що опівночі 1 квітня буде розпочато офіційну громадянську ініціативу. Її мета – вимога ввести воду до європейських засадничих законодавств, як ще одне невід’ємне право людини.
У той час, коли у процвітаючій Європі вимоги до якості питної води стають усе суворішими, за її межами брудна, насичена бактеріями вода щодня забирає життя 200 тисяч людей. Мова йде, насамперед, про бідні африканські країни.
Як і щороку, 22 березня на кожному заході, присвяченому Всесвітньому дню водних ресурсів, наводилися цифри: якщо планета і має величезні простори океанів, морів та озер, все ж, тільки 2,5 відсотки води можна використовувати для споживання. Водночас, кількість населення Землі постійно зростає, так само, як усе більше води використовує світова промисловість.
Останніми роками, навіть у таких «вологих» країнах, як Нідерланди, Бельгія чи острівна Великобританія, керівників держав серйозно турбують усе менші резерви води. Три зими поспіль тут немає достатніх опадів. Перші про цю проблему, як завжди, б’ють на сполох фермери.
Посухи та паводки частішають та потужнішають
Ян Лундквіст, старший науковий радник Стокгольмського міжнародного інституту води констатує: «...людство ще від самого початку своєї історії стикається з мінливістю клімату, але потужність нинішніх посух збільшується».
Інший спеціаліст, із так званої Всесвітньої водної ради, Жан-Марк Форес додає, що Земля щороку «отримує приблизно однакову кількість опадів, але через значну кліматичну різницю вода розподілена нерівномірно. Дуже непокоять у цьому сенсі зміни клімату, бо у багатьох країнах дисбаланс водних ресурсів надалі приноситиме все більше посух та паводків. Нестача води у деяких регіонах світу нерідко призводить навіть до ворожнечі. Коли правила гри недосконалі, такі сутички переростають у локальні конфлікти».
Тим часом, у Європі все більше населення скупчується у містах. Через це виникають іншого роду проблеми, пов’язані з очищенням води для споживання і безпечною та ефективною переробкою стічних вод. Радіо Свобода відвідало одну з бельгійських очисних станцій поблизу міста Шарлеруа, розраховану на 40 тисяч мешканців. Особливість та головний елемент цієї станції – так званий біологічний реактор.
Європейці проти приватизації води
«Біологічний реактор – це набір мікроорганізмів, які відібрані, щоб обробляти вуглець, азот і фосфор, – пояснила інженер Стефані Самонаті. – Ми підтримуємо їх ідеальну концентрацію, насичуємо киснем і все це для ефекту очищення й надання воді необхідної якості».
Цікаво, що у межах Євросоюзу громадяни мають намір отримати гарантії з недопущення приватизації води. Паоло Санчес Сентеллас із Європейської федерації громадянських профспілок щойно заявив, що опівночі 1 квітня буде розпочато офіційну громадянську ініціативу. Її мета – вимога ввести воду до європейських засадничих законодавств, як ще одне невід’ємне право людини.