Сімферополь – 21 березня виповнюється 161 річниця з дня народження видатного кримськотатарського просвітителя, громадського, політичного і культурного діяча Ісмаїла Гаспринського (Гаспрали). Корінням з південнобережної Гаспри, він народився неподалік Бахчисараю. В давній столиці колишнього Кримського ханства він довгий час працював, був міським головою Бахчисарая, тут помер і похований неподалік найстарішого у Східній Європі навчального закладу Зинджирли-медресе, що на околиці міста.
Ісмаїла Гаспринського зараз кримські татари інколи називають «дідусем нації». Справді, як каже лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, він найвидатніший «кримський татарин з часів знищення Кримського ханства», який своїм просвітництвом розпочав відродження кримських татар як народу з давньою державницькою історією і заклав основи формування сучасної кримськотатарської нації.
Разом з тим, Ісмаїла Гаспринського вважають просвітителем і реформатором значної частини тюркського і мусульманського світу. Він отримав хорошу релігійно-етнічну, а потім світську освіту – спершу в Криму, потім у Воронежі і Москві, слухав лекції в Стамбульському університеті і в університеті Сорбонна у Парижі. Багато мандрував Туреччиною, Індією, Персією, Єгиптом, жив у Парижі, де був особистим секретарем видатного російського письменника Івана Тургенєва, служив в Асоціації професійних перекладачів. Як потім пригадував, саме ці подорожі розширили його кругозір, примусили інакше глянути на сучасний стан його співвітчизників та єдиновірців.
Від політики до діалогу культур
У 1876 році Гаспринський повернувся до Криму, спершу займався політикою, був депутатом міської думи, обирався міським головою Бахчисарая. А з 1883 року розпочав видавати кримськотатарською і російською мовами газету «Терджиман/Пєрєводчік» («Перекладач»), яка стала популярною не лише в Російській Імперії, але й у багатьох країнах світу. Одна з перших мусульманських газет проіснувала понад 35 років і була закрита більшовиками.
У Бахчисараї Ісмаїл Гаспринський заснував видавництво, налагодив масове друкування Корану, тиражі якого поширював серед тюркомовного населення Російської імперії та за кордоном. Він став ініціатором масового створення світських шкіл для кримськотатарських дітей, розробив нову систему навчання грамоти за звуковим методом, що стало переворотом в освітній сфері тюркських і мусульманських народів. Автор кількох романів і повістей і цілої низки підручників для учнів і посібників для вчителів, праць з релігієзнавства.
Дослідники зазначають, що своєю просвітницькою діяльністю Ісмаїл Гаспринський сприяв зближенню тюркських народів, розвитку їхніх національних культур, політичної самосвідомості. А ще чи не першим у світі він став публічним виразником ідей віротерпимості і міжкультурного діалогу. У 1910 році висувався кандидатом на Нобелівську премію миру.
В Криму про Ісмаїла Гаспринського згадали лише після початку масового повернення кримських татар з місць депортації. Вперше на офіційному рівні його вшановували до його 140-річчя у березні 1991 року. У ці дні заходи з вшанування видатного просвітителя проходять в Сімферополі і його рідному Бахчисараї – традиційні покладання квітів до пам’ятників Гаспринському, виставки, концерти, «Гаспринські читання».
Колишній дисидент і правозахисник Мустафа Джемілєв вважає, що велич Ісмаїла Гаспринського ще й у тому, що саме він заклав підвалини гуманістичних і демократичних традицій майбутнього кримськотатарського національного руху, який відрізнявся своїми ненасильницькими методами, був і залишається відкритим до широкого діалогу з іншими етнічними і релігійними групами в Криму та поза ним. Будучи людиною глибоко віруючою, він присвятив своє життя витворенню синтезу традиційної духовності з передовими досягненнями європейської культури. І в цьому, каже Мустафа Джемілєв, Ісмаїл Гаспринський є взірцем для кримських татар, які зберігаючи свою релігійну та етнічну ідентичність, хочуть вважати себе частиною європейської спільноти.
Ісмаїла Гаспринського зараз кримські татари інколи називають «дідусем нації». Справді, як каже лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв, він найвидатніший «кримський татарин з часів знищення Кримського ханства», який своїм просвітництвом розпочав відродження кримських татар як народу з давньою державницькою історією і заклав основи формування сучасної кримськотатарської нації.
Разом з тим, Ісмаїла Гаспринського вважають просвітителем і реформатором значної частини тюркського і мусульманського світу. Він отримав хорошу релігійно-етнічну, а потім світську освіту – спершу в Криму, потім у Воронежі і Москві, слухав лекції в Стамбульському університеті і в університеті Сорбонна у Парижі. Багато мандрував Туреччиною, Індією, Персією, Єгиптом, жив у Парижі, де був особистим секретарем видатного російського письменника Івана Тургенєва, служив в Асоціації професійних перекладачів. Як потім пригадував, саме ці подорожі розширили його кругозір, примусили інакше глянути на сучасний стан його співвітчизників та єдиновірців.
Від політики до діалогу культур
У 1876 році Гаспринський повернувся до Криму, спершу займався політикою, був депутатом міської думи, обирався міським головою Бахчисарая. А з 1883 року розпочав видавати кримськотатарською і російською мовами газету «Терджиман/Пєрєводчік» («Перекладач»), яка стала популярною не лише в Російській Імперії, але й у багатьох країнах світу. Одна з перших мусульманських газет проіснувала понад 35 років і була закрита більшовиками.
У Бахчисараї Ісмаїл Гаспринський заснував видавництво, налагодив масове друкування Корану, тиражі якого поширював серед тюркомовного населення Російської імперії та за кордоном. Він став ініціатором масового створення світських шкіл для кримськотатарських дітей, розробив нову систему навчання грамоти за звуковим методом, що стало переворотом в освітній сфері тюркських і мусульманських народів. Автор кількох романів і повістей і цілої низки підручників для учнів і посібників для вчителів, праць з релігієзнавства.
Дослідники зазначають, що своєю просвітницькою діяльністю Ісмаїл Гаспринський сприяв зближенню тюркських народів, розвитку їхніх національних культур, політичної самосвідомості. А ще чи не першим у світі він став публічним виразником ідей віротерпимості і міжкультурного діалогу. У 1910 році висувався кандидатом на Нобелівську премію миру.
В Криму про Ісмаїла Гаспринського згадали лише після початку масового повернення кримських татар з місць депортації. Вперше на офіційному рівні його вшановували до його 140-річчя у березні 1991 року. У ці дні заходи з вшанування видатного просвітителя проходять в Сімферополі і його рідному Бахчисараї – традиційні покладання квітів до пам’ятників Гаспринському, виставки, концерти, «Гаспринські читання».
Колишній дисидент і правозахисник Мустафа Джемілєв вважає, що велич Ісмаїла Гаспринського ще й у тому, що саме він заклав підвалини гуманістичних і демократичних традицій майбутнього кримськотатарського національного руху, який відрізнявся своїми ненасильницькими методами, був і залишається відкритим до широкого діалогу з іншими етнічними і релігійними групами в Криму та поза ним. Будучи людиною глибоко віруючою, він присвятив своє життя витворенню синтезу традиційної духовності з передовими досягненнями європейської культури. І в цьому, каже Мустафа Джемілєв, Ісмаїл Гаспринський є взірцем для кримських татар, які зберігаючи свою релігійну та етнічну ідентичність, хочуть вважати себе частиною європейської спільноти.
