Київ – У Китаї палеонтологи виявили залишки не відомого досі виду людей, які жили у цьому регіоні понад 10 тисяч років тому. Вчені поки не ризикують якось називати цей вид, оскільки, за їхніми словами, зовнішньо ці люди частково схожі на Homo sapiens. Впевнено говорити про те, що знайдені залишки належать новому видові людини, як вважають дослідники, можна буде лише після того, як їхні особливості будуть добре вивчені.
Кістки щонайменше п’яти індивідуумів виявили у південно-західній частині Китаю. Вчені підозрюють, що люди цього виду жили близько 11–14 тисяч років тому. Кістки походять із двох місцевостей. Перший череп у 2009 році вийняли з блоку осадових порід, знайденого у провінції Ґуансі за 30 років до того. Ще кілька залишків виявили у 1989 році у Печері червоного оленя у провінції Юньнань. Весь цей час кістки зберігалися у китайських палеонтологів. Масштабне дослідження унікальних залишків розпочалося лише 4 роки тому.
Його результати міжнародна група вчених презентувала цього тижня у статті у науковому виданні PLoS One. За висновками палеонтологів, люди, чиї залишки виявили у китайських провінціях, відрізнялися від виду Homo sapiens передовсім нижньою щелепою: вона у них була висунута вперед. Окрім того, люди Печери червоного оленя, як їх називають вчені, мали округлі черепи з бровами, що виступають, а також широкі пласкі носи. Загалом товщина черепної коробки людини цього типу досить значна. Палеонтологи також розповідають, що на залишках помітно великі кутні зуби.
«Їхні черепи анатомічно унікальні, вони дуже відрізняються від сучасних людей», – цитує Guardian одного зі співавторів дослідження Даррена Карно з австралійського Університету Нового Південного Вельсу. На його думку, мова може йти про нащадків ранньої міграції Homo sapiens із Африки. За словами Карно, з огляду на те, що у той час, коли жили люди Печери червоного оленя, навколо вже були представники виду людини розумної, вони, ймовірно, були ізольовані від Homo sapiens, не схрещуючись чи майже не схрещуючись із ними.
Серед інших версій – також припущення про те, що ці люди є гібридами, які виникли внаслідок схрещування між іншими видами. Нині вчені намагаються отримати зразки ДНК із залишків людей Печери червоного оленя. Вони цікаві для науковців перш за все тим, що жили наприкінці кам’яного віку, тобто тоді, коли у Homo sapiens фактично відбувався перехід від полювання до збирання й заняття сільським господарством.
«Відкриття виду людей Печери червоного оленя демонструє нам, яким складним і цікавим був період еволюції в Азії. Ми вже знаємо про кілька видів, які існували у цей період: окрім нововиявленого, це також Homo floresiensis або, як його ще називають, «хоббіт», розвіданий на одному з островів Індонезії. Це також людина розумна, залишки предків якої знаходять на величезній території від північного сходу Азії до Австралії. Все це малює дивовижну картину розмаїття, про яке ще десятиліття тому ми навіть не здогадувалися», – зазначає Даррен Карно.
Нейтринний зв’язок: уже реальність?
Теорію про нейтринний зв’язок вчені неодноразово висували вже протягом не одного десятка років. Однак втілити її вперше вдалося лише нещодавно: фізики з університетів Північної Кароліни й Рочестера переслали слово «neutrino» через 240 метрів скельної породи, використовуючи для цього самі нейтрино.
З огляду на те, що нейтрино майже не взаємодіють із іншими формами матерії, це дає їм можливість безперешкодно проходити через будь-які товщі, зокрема, через земне ядро, пише New Scientist. Це робить їх потенційно корисними «кур’єрами»: інформацію можна передавати по прямій лінії з континенту на континент або, наприклад, слати повідомлення на підводні човни. Раніше вчені вже неодноразово успішно посилали потоки нейтрино крізь Землю, однак нині вперше по нейтринному пучку вдалося передати інформацію.
Автори дослідження скористалися багатокілометровим прискорювачем лабораторії Fermilab, що поблизу Чикаго. Той розганяв протони й спрямовував їх у вуглецеву мішень. Після перетворення субатомних частинок утворювався дуже потужний пучок нейтрино. Через скелю його спрямували у детектор MINERvA, що розташований під землею на глибині 100 метрів. Вчені закодували слово «neutrino» бінарним кодом, що перетворює літери на нулі й одиниці: одиниця означала імпульс, а нуль – паузу в нейтринному промені. Після того, як детектор зловив уривчасті пучки, комп’ютер успішно перевів нулі й одиниці назад у слово «neutrino».
«Не чекайте, що вже незабаром ви надсилатимете електронні листи, використовуючи нейтринний зв’язок, адже вченим належить іще багато зробити, щоб цей вид комунікації став практичним», – пише New Scientist і додає, що для успішного звершення експерименту вченим довелося використовувати багато високотехнологічного устаткування. Водночас, на думку розробників, якщо їм вдасться вдосконалити зв’язок за допомогою нейтрино, він міг би бути безпечнішим, ніж комунікація з використанням інших інформаційних «кур’єрів» – наприклад, радіохвиль.
Політики з низьким тембром голосу популярніші
У фільмі «Залізна леді» Філліди Ллойд, за гру в якому Меріл Стріп цьогоріч отримала премію «Оскар», є епізод, в якому консультанти, які працювали над іміджем головної героїні, майбутнього британського прем’єра Маргарет Тетчер, радять їй потренувати тембр голосу. За їхніми словами, політики, які мають нижчий тембр, значно привабливіші для виборців. Ця гіпотеза віднині має наукове підтвердження.
У статті, опублікованій у виданні Proceedings of the Royal Society B, група американських вчених наводить результати дослідження, яке розвиває припущення, що тембр людського голосу має неабиякий вплив на сприйняття його власника оточуючими.
Як пише «Бі-Бі-Сі», в рамках експерименту науковці записали 17 жінок і 10 чоловіків, які вимовляють фразу «Я закликаю вас голосувати за мене у листопаді». Після цього кожен запис піддали електронній обробці: один відтворювали з вищим тембром, інший – із нижчим. Обидва варіанти пропонували прослухати «виборцям».
З’ясувалося, що респонденти-учасники експерименту віддають перевагу ораторам, які говорять нижчим голосом, причому незалежно від статі. «Виборці» також заявили, що вважають жінок із низьким тембром голосу сильнішими й компетентнішими особистостями, такими, яким можна довіряти.
Вчені тепер планують апробувати результати свого дослідження під час виборчої кампанії у США, де у листопаді обиратимуть нового президента. Поки що британська служба звернулася за коментарем до професора лондонського Інституту когнітивної неврології Софії Скотт. Вона наголошує: голос не можна сприймати як пасивну данність – людина використовує його для презентації себе довколишнім, для того, щоб створити певний образ. Тож не дивно, на її думку, що люди свідомо обирають собі тембр чи висоту свого голосу.
Кістки щонайменше п’яти індивідуумів виявили у південно-західній частині Китаю. Вчені підозрюють, що люди цього виду жили близько 11–14 тисяч років тому. Кістки походять із двох місцевостей. Перший череп у 2009 році вийняли з блоку осадових порід, знайденого у провінції Ґуансі за 30 років до того. Ще кілька залишків виявили у 1989 році у Печері червоного оленя у провінції Юньнань. Весь цей час кістки зберігалися у китайських палеонтологів. Масштабне дослідження унікальних залишків розпочалося лише 4 роки тому.
Його результати міжнародна група вчених презентувала цього тижня у статті у науковому виданні PLoS One. За висновками палеонтологів, люди, чиї залишки виявили у китайських провінціях, відрізнялися від виду Homo sapiens передовсім нижньою щелепою: вона у них була висунута вперед. Окрім того, люди Печери червоного оленя, як їх називають вчені, мали округлі черепи з бровами, що виступають, а також широкі пласкі носи. Загалом товщина черепної коробки людини цього типу досить значна. Палеонтологи також розповідають, що на залишках помітно великі кутні зуби.
«Їхні черепи анатомічно унікальні, вони дуже відрізняються від сучасних людей», – цитує Guardian одного зі співавторів дослідження Даррена Карно з австралійського Університету Нового Південного Вельсу. На його думку, мова може йти про нащадків ранньої міграції Homo sapiens із Африки. За словами Карно, з огляду на те, що у той час, коли жили люди Печери червоного оленя, навколо вже були представники виду людини розумної, вони, ймовірно, були ізольовані від Homo sapiens, не схрещуючись чи майже не схрещуючись із ними.
Серед інших версій – також припущення про те, що ці люди є гібридами, які виникли внаслідок схрещування між іншими видами. Нині вчені намагаються отримати зразки ДНК із залишків людей Печери червоного оленя. Вони цікаві для науковців перш за все тим, що жили наприкінці кам’яного віку, тобто тоді, коли у Homo sapiens фактично відбувався перехід від полювання до збирання й заняття сільським господарством.
«Відкриття виду людей Печери червоного оленя демонструє нам, яким складним і цікавим був період еволюції в Азії. Ми вже знаємо про кілька видів, які існували у цей період: окрім нововиявленого, це також Homo floresiensis або, як його ще називають, «хоббіт», розвіданий на одному з островів Індонезії. Це також людина розумна, залишки предків якої знаходять на величезній території від північного сходу Азії до Австралії. Все це малює дивовижну картину розмаїття, про яке ще десятиліття тому ми навіть не здогадувалися», – зазначає Даррен Карно.
Нейтринний зв’язок: уже реальність?
Теорію про нейтринний зв’язок вчені неодноразово висували вже протягом не одного десятка років. Однак втілити її вперше вдалося лише нещодавно: фізики з університетів Північної Кароліни й Рочестера переслали слово «neutrino» через 240 метрів скельної породи, використовуючи для цього самі нейтрино.
З огляду на те, що нейтрино майже не взаємодіють із іншими формами матерії, це дає їм можливість безперешкодно проходити через будь-які товщі, зокрема, через земне ядро, пише New Scientist. Це робить їх потенційно корисними «кур’єрами»: інформацію можна передавати по прямій лінії з континенту на континент або, наприклад, слати повідомлення на підводні човни. Раніше вчені вже неодноразово успішно посилали потоки нейтрино крізь Землю, однак нині вперше по нейтринному пучку вдалося передати інформацію.
Автори дослідження скористалися багатокілометровим прискорювачем лабораторії Fermilab, що поблизу Чикаго. Той розганяв протони й спрямовував їх у вуглецеву мішень. Після перетворення субатомних частинок утворювався дуже потужний пучок нейтрино. Через скелю його спрямували у детектор MINERvA, що розташований під землею на глибині 100 метрів. Вчені закодували слово «neutrino» бінарним кодом, що перетворює літери на нулі й одиниці: одиниця означала імпульс, а нуль – паузу в нейтринному промені. Після того, як детектор зловив уривчасті пучки, комп’ютер успішно перевів нулі й одиниці назад у слово «neutrino».
«Не чекайте, що вже незабаром ви надсилатимете електронні листи, використовуючи нейтринний зв’язок, адже вченим належить іще багато зробити, щоб цей вид комунікації став практичним», – пише New Scientist і додає, що для успішного звершення експерименту вченим довелося використовувати багато високотехнологічного устаткування. Водночас, на думку розробників, якщо їм вдасться вдосконалити зв’язок за допомогою нейтрино, він міг би бути безпечнішим, ніж комунікація з використанням інших інформаційних «кур’єрів» – наприклад, радіохвиль.
Політики з низьким тембром голосу популярніші
У фільмі «Залізна леді» Філліди Ллойд, за гру в якому Меріл Стріп цьогоріч отримала премію «Оскар», є епізод, в якому консультанти, які працювали над іміджем головної героїні, майбутнього британського прем’єра Маргарет Тетчер, радять їй потренувати тембр голосу. За їхніми словами, політики, які мають нижчий тембр, значно привабливіші для виборців. Ця гіпотеза віднині має наукове підтвердження.
У статті, опублікованій у виданні Proceedings of the Royal Society B, група американських вчених наводить результати дослідження, яке розвиває припущення, що тембр людського голосу має неабиякий вплив на сприйняття його власника оточуючими.
Як пише «Бі-Бі-Сі», в рамках експерименту науковці записали 17 жінок і 10 чоловіків, які вимовляють фразу «Я закликаю вас голосувати за мене у листопаді». Після цього кожен запис піддали електронній обробці: один відтворювали з вищим тембром, інший – із нижчим. Обидва варіанти пропонували прослухати «виборцям».
З’ясувалося, що респонденти-учасники експерименту віддають перевагу ораторам, які говорять нижчим голосом, причому незалежно від статі. «Виборці» також заявили, що вважають жінок із низьким тембром голосу сильнішими й компетентнішими особистостями, такими, яким можна довіряти.
Вчені тепер планують апробувати результати свого дослідження під час виборчої кампанії у США, де у листопаді обиратимуть нового президента. Поки що британська служба звернулася за коментарем до професора лондонського Інституту когнітивної неврології Софії Скотт. Вона наголошує: голос не можна сприймати як пасивну данність – людина використовує його для презентації себе довколишнім, для того, щоб створити певний образ. Тож не дивно, на її думку, що люди свідомо обирають собі тембр чи висоту свого голосу.
