Зміни клімату можуть стати головною причиною масових міграцій людей у країнах Азії наступними десятиліттями, вважає Азійський банк розвитку. Як мовиться в останньому дослідженні банку, лише протягом останніх двох років у регіоні були змушені залишити домівки через екологічні катастрофи понад 42 мільйони людей. Зокрема, в 2010-му понад 30 мільйонів мусили переселятися, іноді назавжди, головно через руйнівні повені в Пакистані й Китаї.
Той факт, що стільки людей вимушено залишають домівки, а багато з них стають мігрантами, дає вже зараз можливість відчути, що буде в майбутньому, коли кліматичні зміни матимуть усе більший вплив, вважає директор одного з підрозділів Азійського банку розвитку Барт Едеш.
«Тож ми оприлюднюємо цей звіт, щоб уже нині запропонувати урядам можливості того, що вони можуть зробити, щоб дати відповідь на цей виклик і перетворити міграцію, спричинену змінами клімату, з загрози на слушну нагоду», – каже він.
Звіт передбачає, зокрема, що великі території Середньої Азії зазнають деградації ґрунтів, нестачі води й опустелювання. Значна частина цього регіону особливо вразлива до все більшої нестачі води через зміни клімату.
Нужденність і погане управління ще посилюють вразливість до екологічних катастроф населення, яке виживає на сільському господарстві.
Країни регіону вже потерпають
Останніми роками цей регіон уже зазнав значних екологічних криз, у першу чергу з водою. Висихання Аральського моря і двох найбільших річок, які вливаються в нього, Амудар’ї і Сирдар’ї, призвело до значних змін.
Наприклад, на початку тисячоліття посуха, яку пов’язують із екологічними змінами, змусила близько 250 тисяч людей із Каракалпакстану, автономної республіки в Узбекистані, або ж 20 відсотків його населення, шукати кращої долі в Казахстані чи Росії. За опитуваннями, хотіла б виїхати з автономії майже половина її населення.
Казахстанові, найзаможнішій країні регіону, як мовиться у звіті, найбільше загрожує висихання ґрунтів, що призводить до їхньої ерозії й до опустелювання. Це призведе до нової міграції сільського населення, нині залежного від сільського господарства, до міст, як то вже спостерігається в цій країні.
У Таджикистані, за даними звіту, близько 95 відсоткам території країни загрожують повені, зсуви, селі, ерозія й опустелювання. Постійне підвищення температури може зменшити обсяг льодовиків, а це може призвести до подальшого, ще на 30 відсотків, скорочення запасів води, яке, в свою чергу, змусить до міграції населення уражених місцевостей.
Готуватися до гіршого вже зараз
Звіт Азійського банку розвитку закликає уряди країн наперед готуватися до міграційних потоків, спричинених кліматичними змінами, і розробити заходи, щоб упоратися з цими потоками, і нові стратегії розвитку.
У звіті також наголошено на необхідності захистити права мігрантів від екологічних катастроф.
У середньоазійському регіоні Киргизстан і Таджикистан наразі ратифікували Міжнародну конвенцію про захист прав працівників-мігрантів і членів їхніх родин 1990 року, Казахстан розмірковує про приєднання до неї.
Азійський банк розвитку, створений 1966 року, є одним із головних джерел фінансування розвитку країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Той факт, що стільки людей вимушено залишають домівки, а багато з них стають мігрантами, дає вже зараз можливість відчути, що буде в майбутньому, коли кліматичні зміни матимуть усе більший вплив, вважає директор одного з підрозділів Азійського банку розвитку Барт Едеш.
«Тож ми оприлюднюємо цей звіт, щоб уже нині запропонувати урядам можливості того, що вони можуть зробити, щоб дати відповідь на цей виклик і перетворити міграцію, спричинену змінами клімату, з загрози на слушну нагоду», – каже він.
Звіт передбачає, зокрема, що великі території Середньої Азії зазнають деградації ґрунтів, нестачі води й опустелювання. Значна частина цього регіону особливо вразлива до все більшої нестачі води через зміни клімату.
Нужденність і погане управління ще посилюють вразливість до екологічних катастроф населення, яке виживає на сільському господарстві.
Країни регіону вже потерпають
Останніми роками цей регіон уже зазнав значних екологічних криз, у першу чергу з водою. Висихання Аральського моря і двох найбільших річок, які вливаються в нього, Амудар’ї і Сирдар’ї, призвело до значних змін.
Наприклад, на початку тисячоліття посуха, яку пов’язують із екологічними змінами, змусила близько 250 тисяч людей із Каракалпакстану, автономної республіки в Узбекистані, або ж 20 відсотків його населення, шукати кращої долі в Казахстані чи Росії. За опитуваннями, хотіла б виїхати з автономії майже половина її населення.
Казахстанові, найзаможнішій країні регіону, як мовиться у звіті, найбільше загрожує висихання ґрунтів, що призводить до їхньої ерозії й до опустелювання. Це призведе до нової міграції сільського населення, нині залежного від сільського господарства, до міст, як то вже спостерігається в цій країні.
У Таджикистані, за даними звіту, близько 95 відсоткам території країни загрожують повені, зсуви, селі, ерозія й опустелювання. Постійне підвищення температури може зменшити обсяг льодовиків, а це може призвести до подальшого, ще на 30 відсотків, скорочення запасів води, яке, в свою чергу, змусить до міграції населення уражених місцевостей.
Готуватися до гіршого вже зараз
Звіт Азійського банку розвитку закликає уряди країн наперед готуватися до міграційних потоків, спричинених кліматичними змінами, і розробити заходи, щоб упоратися з цими потоками, і нові стратегії розвитку.
У звіті також наголошено на необхідності захистити права мігрантів від екологічних катастроф.
У середньоазійському регіоні Киргизстан і Таджикистан наразі ратифікували Міжнародну конвенцію про захист прав працівників-мігрантів і членів їхніх родин 1990 року, Казахстан розмірковує про приєднання до неї.
Азійський банк розвитку, створений 1966 року, є одним із головних джерел фінансування розвитку країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
