Брюссель – Лідери Європейського Союзу у п’ятницю завершили саміт, який аналітики вже охарактеризували, як «майже нормальний». Насамперед тому, що гарячкових рішень для відвертання кризи нині не ухвалювали. Натомість європейці уклали новий пакт щодо бюджетної дисципліни, переобрали Германа Ван Ромпея головою Європейської ради і зробили сербів кандидатами на членство у співдружності. Щоправда, з «легкої руки» Нідерландів ще й вкотре відмовили Румунії та Болгарії у приєднанні до «шенгену». Тим часом, була ухвалена й низка рішень щодо Білорусі та Сирії.
Нинішній саміт лідерів Євросоюзу нагадав колишні докризові зустрічі. Тобто, цього разу у Брюсселі нікого поспіхом від фінансових ударів не рятували. Натомість керівники урядів та держав вперше за багато місяців ділилися ідеями відновлення та росту економіки.
Зокрема, сталося те, чого всі чекали: всі держави ЄС, крім Британії та Чехії, підписали пакт бюджетної дисципліни, який тепер має бути ратифікований. Щоправда, цього разу європейці убезпечилися від сюрпризів минулого, коли своє вето на важливі засадничі документи накладали то французи, то голландці, то ірландці. Нині достатньо ухвалення парламентів дванадцяти держав, щоб пакт набув чинності, тобто скасовано умову одностайності.
Цим законом Євросоюз закарбував так зване «золоте правило» про обов’язкове обмеження бюджетних дефіцитів та боргів. «Неслухняних» країн позиватимуть до суду. До того ж, бажано, щоб це положення навіть було записане до конституцій країн-підписантів.
Двостороння стратегія для євроекономіки
Лідер Франції Ніколя Саркозі, пояснюючи суть європейських економічних планів, зазначив: «Європейська стратегія має дві сторони: скорочення (бюджетного) дефіциту й покращення інновацій, конкурентності для того, щоб повернутися до економічного зростання. Тобто, є два шляхи. Зрозуміло, що для одних країн це буде складніше, ніж для інших».
Говорячи про тих, кому «буде складніше», президент Франції має на увазі, зокрема, Іспанію з її величезним безробіттям та невтішними економічними прогнозами.
Цікаво пролунав коментар Ніколя Саркозі щодо причин надання Сербії кандидатського статусу.
«Якби Європа надіслала Сербії сигнал «ніколи», це було б помилкою, – пояснив французький президент. – Не забуваймо, що Перша світова війна народилася у цій частині континенту. А найкращий спосіб примирити всі форми напруження хорватів, словенців, боснійців, чорногорців – це перспектива опинитися у європейській родині. Долучитися до демократичних принципів – найкраща відповідь на противагу націоналістичним почуттям, які завжди переважали у цій частині світу».
Було у порядку денному саміту й питання «Східного партнерства». «Партнерство було засноване на основі вірності спільним цінностям, тож найбільш активні країни-партнери у сенсі реформування матимуть найбільше вигоди від відносин із Європейським Союзом, – мовиться у висновках саміту. – Європейська рада зацікавлено чекає «плану дій» Східного партнерства, з огляду на наступний саміт цього партнерства, який відбудеться о другій половині 2013 року».
Шукайте нові санкції для «про-лукашенків» – Ван Ромпей
Говорячи глибше про зовнішньополітичну ситуацію, лідери країн співдружності зосередили увагу на порушеннях прав людини у Білорусі. Реагуючи на ескалацію напруження між Мінськом та Євросоюзом, щойно переобраний голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зауважив, що учасники саміту підтримали розширення санкцій щодо осіб, наближених до режиму Лукашенка.
«Європейська рада висловлює серйозне та чимраз більше занепокоєння подальшим погіршенням ситуації в Білорусі, – зауважив Ван Ромпей. – Ми вітаємо рішення Ради міністрів ЄС щодо розширення списку відповідальних за серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також тих, хто підтримує режим Лукашенка та має від нього вигоди. Щодо них використають візові обмеження та замороження активів».
Навіть більше: Герман Ван Ромпей зазначив, що Раді міністрів закордонних справ ЄС рекомендовано працювати над подальшими санкціями щодо режиму Олександра Лукашенка та більше підтримувати демократичні сили Білорусі.
Реагуючи на криваве протистояння між урядовими силами та повстанцями у Сирії, голови держав та урядів Євросоюзу кажуть, що нині здійснюватимуть збір даних щодо злочинів режиму Башара Асада з прицілом на те, що одного дня він не лише втратить владу, але й постане перед міжнародним судом.
Нинішній саміт лідерів Євросоюзу нагадав колишні докризові зустрічі. Тобто, цього разу у Брюсселі нікого поспіхом від фінансових ударів не рятували. Натомість керівники урядів та держав вперше за багато місяців ділилися ідеями відновлення та росту економіки.
Зокрема, сталося те, чого всі чекали: всі держави ЄС, крім Британії та Чехії, підписали пакт бюджетної дисципліни, який тепер має бути ратифікований. Щоправда, цього разу європейці убезпечилися від сюрпризів минулого, коли своє вето на важливі засадничі документи накладали то французи, то голландці, то ірландці. Нині достатньо ухвалення парламентів дванадцяти держав, щоб пакт набув чинності, тобто скасовано умову одностайності.
Цим законом Євросоюз закарбував так зване «золоте правило» про обов’язкове обмеження бюджетних дефіцитів та боргів. «Неслухняних» країн позиватимуть до суду. До того ж, бажано, щоб це положення навіть було записане до конституцій країн-підписантів.
Двостороння стратегія для євроекономіки
Лідер Франції Ніколя Саркозі, пояснюючи суть європейських економічних планів, зазначив: «Європейська стратегія має дві сторони: скорочення (бюджетного) дефіциту й покращення інновацій, конкурентності для того, щоб повернутися до економічного зростання. Тобто, є два шляхи. Зрозуміло, що для одних країн це буде складніше, ніж для інших».
Говорячи про тих, кому «буде складніше», президент Франції має на увазі, зокрема, Іспанію з її величезним безробіттям та невтішними економічними прогнозами.
Цікаво пролунав коментар Ніколя Саркозі щодо причин надання Сербії кандидатського статусу.
«Якби Європа надіслала Сербії сигнал «ніколи», це було б помилкою, – пояснив французький президент. – Не забуваймо, що Перша світова війна народилася у цій частині континенту. А найкращий спосіб примирити всі форми напруження хорватів, словенців, боснійців, чорногорців – це перспектива опинитися у європейській родині. Долучитися до демократичних принципів – найкраща відповідь на противагу націоналістичним почуттям, які завжди переважали у цій частині світу».
Було у порядку денному саміту й питання «Східного партнерства». «Партнерство було засноване на основі вірності спільним цінностям, тож найбільш активні країни-партнери у сенсі реформування матимуть найбільше вигоди від відносин із Європейським Союзом, – мовиться у висновках саміту. – Європейська рада зацікавлено чекає «плану дій» Східного партнерства, з огляду на наступний саміт цього партнерства, який відбудеться о другій половині 2013 року».
Шукайте нові санкції для «про-лукашенків» – Ван Ромпей
Говорячи глибше про зовнішньополітичну ситуацію, лідери країн співдружності зосередили увагу на порушеннях прав людини у Білорусі. Реагуючи на ескалацію напруження між Мінськом та Євросоюзом, щойно переобраний голова Європейської ради Герман Ван Ромпей зауважив, що учасники саміту підтримали розширення санкцій щодо осіб, наближених до режиму Лукашенка.
«Європейська рада висловлює серйозне та чимраз більше занепокоєння подальшим погіршенням ситуації в Білорусі, – зауважив Ван Ромпей. – Ми вітаємо рішення Ради міністрів ЄС щодо розширення списку відповідальних за серйозні порушення прав людини, за репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також тих, хто підтримує режим Лукашенка та має від нього вигоди. Щодо них використають візові обмеження та замороження активів».
Навіть більше: Герман Ван Ромпей зазначив, що Раді міністрів закордонних справ ЄС рекомендовано працювати над подальшими санкціями щодо режиму Олександра Лукашенка та більше підтримувати демократичні сили Білорусі.
Реагуючи на криваве протистояння між урядовими силами та повстанцями у Сирії, голови держав та урядів Євросоюзу кажуть, що нині здійснюватимуть збір даних щодо злочинів режиму Башара Асада з прицілом на те, що одного дня він не лише втратить владу, але й постане перед міжнародним судом.
