Київ – Комерціалізувати роботу архівних установ і брати гроші за довідки вважає за можливе голова Державної архівної служби України Ольга Гінзбург. За її словами, недостатнє фінансування змушує архівістів замислюватися, як самим заробляти кошти й рятувати архівні матеріали від неналежних умов зберігання. Водночас, головний архіваріус країни обурюється тим, що дослідники історії України більше не цікавляться здобутками радянської влади, а здебільшого шукають відомості про політичні репресії.
Довідки, які архіви надають громадянам, є безкоштовними, оскільки законодавство відносить таку діяльність до соціальних послуг, зауважує голова Держкомархіву Ольга Гінзбург. За її словами, саме тут українське законодавство потребує вдосконалення.
«Ми не можемо давати довідки за гроші. Якби нам сказали: «Ми не будемо вас фінансувати, а ви заробляйте гроші як інші», ми б заробили мільйони і мільйони грошей, видаючи ці довідки за плату», – каже Гінзбург.
Багато документів можуть непомітно зникнути – Яворівський
Через брак державного фінансування більшість приміщень, де зберігаються архівні матеріали, дійсно до цього не пристосовані і заповнені вщерть, погодився у розмові з Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Утім, на його думку, збирання плати за довідки не вихід для державних установ.
«Навіть не уявляю, як це можна зробити. Брати плату зі студентів, які йдуть до державного архіву писати дипломну роботу, чи брати гроші з аспірантів, які пишуть кандидатську дисертацію? Я не уявляю, як це зробити. Через те я переконаний, що така річ, як архіви загальнодержавного значення, повинні утримуватися державою і тільки державою, і нею охоронятися. Якщо ми запустимо торговців до архівів, ми можемо просто багато документів непомітно втратити, це небезпечно», – вважає Яворівський.
Чому нікого не цікавить розбудова Дніпрогесу? – Гінзбург
За словами Ольги Гінзбург, гроші також потрібні на оцифровку архівних матеріалів та організацію доступу до них через інтернет, тоді розшириться і коло інтересів дослідників.
«Нікого не цікавить розбудова Дніпрогесу, як Корольов працював, чи як оборонна промисловість працювала. Не можна весь час на репресіях і на якихось там архівах СБУ працювати чи архівах МВС. Нічого це в суспільство не принесе», – наголосила Гінзбург.
Тоді як Володимир Яворівський зазначає, що керівник архіву не має права диктувати дослідникам, якими матеріалами вони повинні цікавитися.
Гінзбург боляче через злочини Компартії – В’ятрович
За словами голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимира В’ятровича, після таких заяв Ольга Гінзбург не повинна залишатися на своїй посаді.
«На жаль, звучить не чиновник, який має очолювати архівне відомство, а звучить представник Комуністичної партії, якій дуже боляче, що документи, які вона охороняє, відкривають правду про злочини цієї політичної партії. Якщо говорити про радянський період історії України і не говорити про політичні репресії, не говорити про ті трагедії, які відбувалися, тоді фактично історія буде перекручена», – наголошує науковець.
За словами Володимира В’ятровича, всупереч заяві Ольги Гінзбург, державні архіви беруть гроші за свої послуги, зокрема, за копіювання документів. При цьому тарифи навіть в архівах сусідніх областей можуть різнитися у десятки разів. Отримати роз’яснення щодо порядку встановлення таких тарифів не вдалося жодного разу, зауважив дослідник.
Довідки, які архіви надають громадянам, є безкоштовними, оскільки законодавство відносить таку діяльність до соціальних послуг, зауважує голова Держкомархіву Ольга Гінзбург. За її словами, саме тут українське законодавство потребує вдосконалення.
«Ми не можемо давати довідки за гроші. Якби нам сказали: «Ми не будемо вас фінансувати, а ви заробляйте гроші як інші», ми б заробили мільйони і мільйони грошей, видаючи ці довідки за плату», – каже Гінзбург.
Багато документів можуть непомітно зникнути – Яворівський
Через брак державного фінансування більшість приміщень, де зберігаються архівні матеріали, дійсно до цього не пристосовані і заповнені вщерть, погодився у розмові з Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський. Утім, на його думку, збирання плати за довідки не вихід для державних установ.
«Навіть не уявляю, як це можна зробити. Брати плату зі студентів, які йдуть до державного архіву писати дипломну роботу, чи брати гроші з аспірантів, які пишуть кандидатську дисертацію? Я не уявляю, як це зробити. Через те я переконаний, що така річ, як архіви загальнодержавного значення, повинні утримуватися державою і тільки державою, і нею охоронятися. Якщо ми запустимо торговців до архівів, ми можемо просто багато документів непомітно втратити, це небезпечно», – вважає Яворівський.
Чому нікого не цікавить розбудова Дніпрогесу? – Гінзбург
За словами Ольги Гінзбург, гроші також потрібні на оцифровку архівних матеріалів та організацію доступу до них через інтернет, тоді розшириться і коло інтересів дослідників.
«Нікого не цікавить розбудова Дніпрогесу, як Корольов працював, чи як оборонна промисловість працювала. Не можна весь час на репресіях і на якихось там архівах СБУ працювати чи архівах МВС. Нічого це в суспільство не принесе», – наголосила Гінзбург.
Тоді як Володимир Яворівський зазначає, що керівник архіву не має права диктувати дослідникам, якими матеріалами вони повинні цікавитися.
Гінзбург боляче через злочини Компартії – В’ятрович
За словами голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимира В’ятровича, після таких заяв Ольга Гінзбург не повинна залишатися на своїй посаді.
«На жаль, звучить не чиновник, який має очолювати архівне відомство, а звучить представник Комуністичної партії, якій дуже боляче, що документи, які вона охороняє, відкривають правду про злочини цієї політичної партії. Якщо говорити про радянський період історії України і не говорити про політичні репресії, не говорити про ті трагедії, які відбувалися, тоді фактично історія буде перекручена», – наголошує науковець.
За словами Володимира В’ятровича, всупереч заяві Ольги Гінзбург, державні архіви беруть гроші за свої послуги, зокрема, за копіювання документів. При цьому тарифи навіть в архівах сусідніх областей можуть різнитися у десятки разів. Отримати роз’яснення щодо порядку встановлення таких тарифів не вдалося жодного разу, зауважив дослідник.
