Харків – Харківська підземка привернула увагу критиків міської влади черговими витратами. Після встановлення на станції метро «Олексіївська» лавок за ціною дорогого авто, у метрополітені вирішили відмовитись від жетонів і перейти на паперові квитки. На повне переобладнання системи витратять 30 мільйонів гривень. Ще два з половиною мільйони готові віддати за нові таблички до Євро-2012. При цьому комунальне підприємство вважають збитковим.
Перейти з жетонів на паперові квитки метрополітен планує вже цієї весни. Кожен квиток, як пояснюють у підземці, матиме унікальний штрих-код і діятиме лише впродовж доби, так що його придбання звечора на ранок не матиме сенсу. Квитки будуть розраховані переважно на приїжджих і тих, хто рідко користується метро. Решті пасажирів працівники метрополітену радять купувати безконтактні електронні картки.
За словами директора підземки Михайла Карамшука, економія від нововведення щороку становитиме близько 5 мільйонів гривень: якщо собівартість виготовлення одного жетона – 68 копійок, то паперовий квиток коштуватиме підземці лише півкопійки.
Рахуйте – виходить 680 тисяч гривень щороку
«Практично щороку метрополітен виготовляв до одного мільйона жетонів. Один жетон – 68 копійок. Рахуйте, 68 копійок помножимо на 1 мільйон, виходить 680 тисяч гривень щороку...Для нас це дуже важкий фінансовий тягар. Виготовлення жетонів плюс обслуговування жетонного господарства – 25 мільйонів гривень», – каже Михайло Карамшук.
Перехід на паперові квитки загалом коштуватиме метрополітену 30 мільйонів гривень: 18 мільйонів треба віддати за нові автомати з продажу квитків і переобладнання систем турнікетів і ще 12 мільйонів – сплатити фірмі за програмне забезпечення. За даними сайту Держзакупівель, конкурс на надання комп'ютерної програми виграла фірма, яку, за інформацією видання «Наші Гроші», створили незадовго до самого тендеру. Керівництво метрополітену переконує, що ця фірма ледь не єдина, хто зголосився на оголошення, а запропоновані нею умови виявилися найвигіднішими.
При цьому тільки два роки тому харківська підземка витратила 11 мільйонів гривень на встановлення нових автоматів з продажу жетонів. Тоді це рішення також широко обговорювалась, а нині міський голова Геннадій Кернес назвав його «невиправданим». Тепер ці автомати повернуть фірмі, в якої їх орендували.
Харків'янка Олександра метро користується зрідка, бо на роботу їздить переважно маршруткою. Але таке нововведення підземки не схвалює.
«Я їжджу в метро, коли мені кудись терміново треба доїхати. А тепер, думаю, поки всунеш цей папірець, витрачатиметься більше часу, аніж просто вкинути жетон...», – зауважує дівчина.
Таблички по 5 тисяч гривень…
Іще одна нова стаття витрат харківської підземки – виготовлення 465-ти інформаційних табличок для 29 станцій метро українською та іноземною мовою. Це вимога УЄФА до Євро-2012. Роботи замовили фірмі, яка, за даними того ж «Вісника Державних закупівель» і виграла відповідний тендер. Таблички компанія має зробити до травня, і на цьому заробить 2, 5 мільйона гривень. Таким чином, за один покажчик підземка заплатить понад 5 тисяч гривень – майже стільки коштує квадратний метр житла у передмісті Харкова, зокрема у Пісочині.
Міський голова Геннадій Кернес переконує: витрати цілком виправдані, бо це не проста табличка, а світлодіодне табло.
«Це не табличка, як, наприклад, на кузові машини. Це велике табло, на якому висвітлюється певна інформація на нашій державній мові, а також на іноземній. Там застосовується сучасне світлодіодне обладнання для енергозбереження. Я не згоден із вашими підрахунками, оскільки поділити та помножити може кожен…Мабуть, люди, які складали ці цифри, про щось думали і готові кожну цифру захистити…», – прокоментував замовлення метрополітену Геннадій Кернес.
…і збитки у десятки мільйонів
При цьому харківський метрополітен вважається збитковим комунальним підприємством. На цьому наголошує і керівник підземки Михайло Карамшук.
«За збитковістю – підтверджую. Підсумки роботи у 2011 році – 87,5 мільйона гривень збитків. Це все прораховано, це не віником махати...Збитки від пільгових перевезень – 121, 7 мільйона гривень, 97, 3 мільйона пільговиків нам не компенсовано»,– заявив Михайло Карамшук.
Водночас, за словами того ж Карамшука, дохід підземки за минулий рік склав 350 мільйонів гривень, з яких 34 мільйони – надходження від реклами та оренди. Експерт Харківської правозахисної групи Михайло Гаєвський, який кілька років тому займався питаннями тарифоутворення в харківському метро, розповідає: підземка досить закрите підприємство, ніхто й досі не бачив результатів його аудиту і балансів по депо та станціях, тому дізнатися напевно «звідки гроші» майже неможливо.
З офіційних джерел відомо лише про субвенції з держбюджету на будівництво нових станцій та надання «фінансової підтримки» із міської скарбниці. Зокрема, на останній сесії міськради депутати виділили «Міськелектротрансу» та метрополітену 20 мільйонів гривень на двох.
Перейти з жетонів на паперові квитки метрополітен планує вже цієї весни. Кожен квиток, як пояснюють у підземці, матиме унікальний штрих-код і діятиме лише впродовж доби, так що його придбання звечора на ранок не матиме сенсу. Квитки будуть розраховані переважно на приїжджих і тих, хто рідко користується метро. Решті пасажирів працівники метрополітену радять купувати безконтактні електронні картки.
За словами директора підземки Михайла Карамшука, економія від нововведення щороку становитиме близько 5 мільйонів гривень: якщо собівартість виготовлення одного жетона – 68 копійок, то паперовий квиток коштуватиме підземці лише півкопійки.
Рахуйте – виходить 680 тисяч гривень щороку
«Практично щороку метрополітен виготовляв до одного мільйона жетонів. Один жетон – 68 копійок. Рахуйте, 68 копійок помножимо на 1 мільйон, виходить 680 тисяч гривень щороку...Для нас це дуже важкий фінансовий тягар. Виготовлення жетонів плюс обслуговування жетонного господарства – 25 мільйонів гривень», – каже Михайло Карамшук.
Перехід на паперові квитки загалом коштуватиме метрополітену 30 мільйонів гривень: 18 мільйонів треба віддати за нові автомати з продажу квитків і переобладнання систем турнікетів і ще 12 мільйонів – сплатити фірмі за програмне забезпечення. За даними сайту Держзакупівель, конкурс на надання комп'ютерної програми виграла фірма, яку, за інформацією видання «Наші Гроші», створили незадовго до самого тендеру. Керівництво метрополітену переконує, що ця фірма ледь не єдина, хто зголосився на оголошення, а запропоновані нею умови виявилися найвигіднішими.
При цьому тільки два роки тому харківська підземка витратила 11 мільйонів гривень на встановлення нових автоматів з продажу жетонів. Тоді це рішення також широко обговорювалась, а нині міський голова Геннадій Кернес назвав його «невиправданим». Тепер ці автомати повернуть фірмі, в якої їх орендували.
Харків'янка Олександра метро користується зрідка, бо на роботу їздить переважно маршруткою. Але таке нововведення підземки не схвалює.
«Я їжджу в метро, коли мені кудись терміново треба доїхати. А тепер, думаю, поки всунеш цей папірець, витрачатиметься більше часу, аніж просто вкинути жетон...», – зауважує дівчина.
Таблички по 5 тисяч гривень…
Іще одна нова стаття витрат харківської підземки – виготовлення 465-ти інформаційних табличок для 29 станцій метро українською та іноземною мовою. Це вимога УЄФА до Євро-2012. Роботи замовили фірмі, яка, за даними того ж «Вісника Державних закупівель» і виграла відповідний тендер. Таблички компанія має зробити до травня, і на цьому заробить 2, 5 мільйона гривень. Таким чином, за один покажчик підземка заплатить понад 5 тисяч гривень – майже стільки коштує квадратний метр житла у передмісті Харкова, зокрема у Пісочині.
Міський голова Геннадій Кернес переконує: витрати цілком виправдані, бо це не проста табличка, а світлодіодне табло.
«Це не табличка, як, наприклад, на кузові машини. Це велике табло, на якому висвітлюється певна інформація на нашій державній мові, а також на іноземній. Там застосовується сучасне світлодіодне обладнання для енергозбереження. Я не згоден із вашими підрахунками, оскільки поділити та помножити може кожен…Мабуть, люди, які складали ці цифри, про щось думали і готові кожну цифру захистити…», – прокоментував замовлення метрополітену Геннадій Кернес.
…і збитки у десятки мільйонів
При цьому харківський метрополітен вважається збитковим комунальним підприємством. На цьому наголошує і керівник підземки Михайло Карамшук.
«За збитковістю – підтверджую. Підсумки роботи у 2011 році – 87,5 мільйона гривень збитків. Це все прораховано, це не віником махати...Збитки від пільгових перевезень – 121, 7 мільйона гривень, 97, 3 мільйона пільговиків нам не компенсовано»,– заявив Михайло Карамшук.
Водночас, за словами того ж Карамшука, дохід підземки за минулий рік склав 350 мільйонів гривень, з яких 34 мільйони – надходження від реклами та оренди. Експерт Харківської правозахисної групи Михайло Гаєвський, який кілька років тому займався питаннями тарифоутворення в харківському метро, розповідає: підземка досить закрите підприємство, ніхто й досі не бачив результатів його аудиту і балансів по депо та станціях, тому дізнатися напевно «звідки гроші» майже неможливо.
З офіційних джерел відомо лише про субвенції з держбюджету на будівництво нових станцій та надання «фінансової підтримки» із міської скарбниці. Зокрема, на останній сесії міськради депутати виділили «Міськелектротрансу» та метрополітену 20 мільйонів гривень на двох.
