Київ – Україномовних споживачів в Україні дискримінують. Про це напередодні Міжнародного дня рідної мови заявили громадські активісти Координаційної ради з питань захисту української мови при КМО «Меморіал імені Василя Стуса», оприлюднюючи дані проведеного ними дослідження. Відсутність можливості отримати інформацію про товари державною мовою, російськомовні меню і прейскуранти – неповний перелік виявлених порушень. У Держспоживінспекції, натомість, відповідальність за такі випадки покладають на митницю.
Киянин Володимир Богайчук придбав у 2003 автомобіль, вироблений в Україні, із супровідною документацією для споживача російською мовою. Відсутність україномовної документації виробник пояснював тим, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування.
За словами Богайчука, всі судові інстанції проігнорували його скарги, мотивуючи тим, що позивач має інтелект і перекладу не потребує. Тим часом, як зауважує Володимир Богайчук, відповідно до українського законодавства відсутність інструкції державною мовою повинна штрафуватися.
«Якщо товар є небезпечним, а автомобіль є небезпечним, штраф може сягати ста відсотків від взятої на реалізацію продукцію», – зазначає Багайчук.
Коли через кілька років він вирішив купити інший автомобіль, випадок повторився.
У Держспоживінспекції послались на те, що вони фіксують усі порушення, окремо «мовних» не виділяючи, тому їм складно оцінювати ситуацію, що склалася. Однак що стосується імпортних товарів, то контроль повинен здійснюватися під час перетину ними кордону, зауважує прес-секретар організації Анна Максимчук.
«Коли до нас постачається товар з-за кордону, то вже виробник повинен вкладати туди інструкцію мовою тієї країни, куди він товар імпортує. Тобто, якщо там немає такої інструкції, – запитання до митниці», – каже речниця Держспоживінспекції.
Активіст: проблема у незнанні законодавства
Отримати інформацію українською можна також не в усіх закладах громадського харчування, зауважує Юрій Фартушний із громадського руху «Не будь байдужим», який проводив піврічний моніторинг кафе-барів-ресторанів в українській столиці. Загалом активісти проінспектували 95 таких закладів, порушення зафіксували у 63. Найпоширеніші з них – обслуговування російською, а також відсутність україномовного меню та прейскурантів, говорить Юрій Фартушний. Однак, за його словами, ситуація сталою не є, а проблема полягає, швидше, у незнанні персоналу кав’ярень законодавчих норм.
«Наприклад, в жовтні 2011 наші волонтери відвідали 43 заклади, з них порушення зафіксували в 27. У січні зробили контрольний замір, як змінилася ситуація: більше ніж у половині випадків ситуація змінилася на краще», – констатує Фартушний.
Результати дослідження активісти мають намір надіслати до Ради Європи.
Киянин Володимир Богайчук придбав у 2003 автомобіль, вироблений в Україні, із супровідною документацією для споживача російською мовою. Відсутність україномовної документації виробник пояснював тим, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування.
За словами Богайчука, всі судові інстанції проігнорували його скарги, мотивуючи тим, що позивач має інтелект і перекладу не потребує. Тим часом, як зауважує Володимир Богайчук, відповідно до українського законодавства відсутність інструкції державною мовою повинна штрафуватися.
«Якщо товар є небезпечним, а автомобіль є небезпечним, штраф може сягати ста відсотків від взятої на реалізацію продукцію», – зазначає Багайчук.
Коли через кілька років він вирішив купити інший автомобіль, випадок повторився.
У Держспоживінспекції послались на те, що вони фіксують усі порушення, окремо «мовних» не виділяючи, тому їм складно оцінювати ситуацію, що склалася. Однак що стосується імпортних товарів, то контроль повинен здійснюватися під час перетину ними кордону, зауважує прес-секретар організації Анна Максимчук.
«Коли до нас постачається товар з-за кордону, то вже виробник повинен вкладати туди інструкцію мовою тієї країни, куди він товар імпортує. Тобто, якщо там немає такої інструкції, – запитання до митниці», – каже речниця Держспоживінспекції.
Активіст: проблема у незнанні законодавства
Отримати інформацію українською можна також не в усіх закладах громадського харчування, зауважує Юрій Фартушний із громадського руху «Не будь байдужим», який проводив піврічний моніторинг кафе-барів-ресторанів в українській столиці. Загалом активісти проінспектували 95 таких закладів, порушення зафіксували у 63. Найпоширеніші з них – обслуговування російською, а також відсутність україномовного меню та прейскурантів, говорить Юрій Фартушний. Однак, за його словами, ситуація сталою не є, а проблема полягає, швидше, у незнанні персоналу кав’ярень законодавчих норм.
«Наприклад, в жовтні 2011 наші волонтери відвідали 43 заклади, з них порушення зафіксували в 27. У січні зробили контрольний замір, як змінилася ситуація: більше ніж у половині випадків ситуація змінилася на краще», – констатує Фартушний.
Результати дослідження активісти мають намір надіслати до Ради Європи.
