Сімферополь – Кримські політики та експерти переважно вітають результати суботнього референдуму в Латвії про державний статус російської мови. Разом з тим, тут сперечаються, хто ж насправді переміг. У референдумі, що пройшов 18 лютого, взяли участь 70% усіх виборців, із яких понад три чверті проголосували проти надання російській мові статусу другої державної.
У Криму всі теми, пов’язані з мовними питаннями, продовжують викликати високий суспільний інтерес, тож підготовка і перебіг мовного референдуму в Латвії активно обговорювалися кримським політикумом і пресою. Практично всі опитані Радіо Свобода кримські політики, експерти і громадські діячі позитивно розцінили результати референдуму, що відбувся в суботу в цій балтійській державі.
Попри те, що абсолютна більшість громадян Латвії висловилася проти надання російській мові статусу другої державної, віце-спікер кримського парламенту, один із лідерів місцевих «регіоналів» Григорій Іоффе називає позитивним те, що латвійська влада дозволила цей референдум.
«Для нас дуже важливо, що референдум у цій республіці відбувся, бо всі рухи різних політичних сил на проведення такого ж референдуму в Україні свого часу, особливо, за президентства Ющенка, зустрічали опір. У цьому випадку нам треба брати приклад з латишів», – зауважив заступник голови Верховної Ради АРК Григорій Іоффе.
Депутат кримського парламенту від партії «Руська єдність» Сергій Шувайников позитив латвійського референдуму побачив у тому, що до проблем російського населення Балтії була привернута увага міжнародної спільноти.
«Росіяни ще раз нагадали, що вони існують, розмовляють російською мовою і хочуть мати свої права. Так чи інакше, уряд Латвії буде вимушений рахуватися з їхніми інтересами», – припустив Сергій Шувайников, але зазначив, що для цього латвійським росіянам доведеться виходити на масові акції протесту.
Таке можливе лише в ЄС?
Голова громадської організації «Українська громада Криму» Владислав Хмеловський звернув увагу на кампанію інформаційного тиску на Латвію з боку Москви. На його думку, найважливіше, що латвійське суспільство не піддалося на цей тиск. Владислав Хмеловський сказав Радіо Свобода, що подібна політична кампанія і зовнішній тиск може повторитися і в Україні, але, за його словами, результат буде такий же, як і в Латвії.
Зайву політизацію мовного питання в Латвійській Республіці побачив і керівник Міжнародного відділу Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін. Водночас, він відзначив у проведенні цього референдуму відкритість і демократичність Європейського Союзу, членом якого є Латвія.
«Референдум, що пройшов, я сприймаю як ще одну перемогу демократії і цінностей Європейського Союзу. Таким чином відбувається певний пошук рішень тих проблем і питань, що там існують», – зазначив Алі Хамзін. Разом з тим, він вітав те, що більшість населення країни «висловилася проти абсурдних вимог».
Результати суботнього референдуму в Латвії – «серйозний удар по політиці русифікації, яку проводить офіційна Москва на пострадянському просторі», вважає голова кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка Петро Вольвач. Він припустив, що і в Україні, щоб зняти усі спекуляції на мовній темі, можливо, доведеться провести подібний референдум. Але Петро Вольвач висловив переконання, що демократичне й об’єктивне волевиявлення можливе лише за умови, що Україна, як і Латвія, стане членом Європейського Союзу.
У Криму всі теми, пов’язані з мовними питаннями, продовжують викликати високий суспільний інтерес, тож підготовка і перебіг мовного референдуму в Латвії активно обговорювалися кримським політикумом і пресою. Практично всі опитані Радіо Свобода кримські політики, експерти і громадські діячі позитивно розцінили результати референдуму, що відбувся в суботу в цій балтійській державі.
Попри те, що абсолютна більшість громадян Латвії висловилася проти надання російській мові статусу другої державної, віце-спікер кримського парламенту, один із лідерів місцевих «регіоналів» Григорій Іоффе називає позитивним те, що латвійська влада дозволила цей референдум.
«Для нас дуже важливо, що референдум у цій республіці відбувся, бо всі рухи різних політичних сил на проведення такого ж референдуму в Україні свого часу, особливо, за президентства Ющенка, зустрічали опір. У цьому випадку нам треба брати приклад з латишів», – зауважив заступник голови Верховної Ради АРК Григорій Іоффе.
Депутат кримського парламенту від партії «Руська єдність» Сергій Шувайников позитив латвійського референдуму побачив у тому, що до проблем російського населення Балтії була привернута увага міжнародної спільноти.
«Росіяни ще раз нагадали, що вони існують, розмовляють російською мовою і хочуть мати свої права. Так чи інакше, уряд Латвії буде вимушений рахуватися з їхніми інтересами», – припустив Сергій Шувайников, але зазначив, що для цього латвійським росіянам доведеться виходити на масові акції протесту.
Таке можливе лише в ЄС?
Голова громадської організації «Українська громада Криму» Владислав Хмеловський звернув увагу на кампанію інформаційного тиску на Латвію з боку Москви. На його думку, найважливіше, що латвійське суспільство не піддалося на цей тиск. Владислав Хмеловський сказав Радіо Свобода, що подібна політична кампанія і зовнішній тиск може повторитися і в Україні, але, за його словами, результат буде такий же, як і в Латвії.
Зайву політизацію мовного питання в Латвійській Республіці побачив і керівник Міжнародного відділу Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін. Водночас, він відзначив у проведенні цього референдуму відкритість і демократичність Європейського Союзу, членом якого є Латвія.
«Референдум, що пройшов, я сприймаю як ще одну перемогу демократії і цінностей Європейського Союзу. Таким чином відбувається певний пошук рішень тих проблем і питань, що там існують», – зазначив Алі Хамзін. Разом з тим, він вітав те, що більшість населення країни «висловилася проти абсурдних вимог».
Результати суботнього референдуму в Латвії – «серйозний удар по політиці русифікації, яку проводить офіційна Москва на пострадянському просторі», вважає голова кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка Петро Вольвач. Він припустив, що і в Україні, щоб зняти усі спекуляції на мовній темі, можливо, доведеться провести подібний референдум. Але Петро Вольвач висловив переконання, що демократичне й об’єктивне волевиявлення можливе лише за умови, що Україна, як і Латвія, стане членом Європейського Союзу.
