Варшава – Польська молодь любить навчатися. Такий висновок можна зробити, виходячи з даних Головного польського статистичного управління, де йдеться про відсоток молодих людей, які продовжують своє навчання після закінчення середньої школи. Майже 95 відсотків поляків у віці від 18 до 24 років навчаються. Чимало молодих людей здобувають по два, а то й три дипломи, проте навіть вони не впевнені, що знайдуть роботу за фахом.
Польща – абсолютний лідер у Європейському Союзі, якщо йдеться про відсоток молодих людей, які, досягнувши повноліття, продовжують навчатися. В середньому у так званих старих країнах ЄС навчаються 85 відсотків молодих у людей, у Польщі – на 10 відсотків більше. Як твердять польські експерти, за цим показником Польща – друга у світі, після Австралії.
Упродовж останніх років у Польщі помітно збільшилася кількість вищих навчальних закладів – сьогодні їх 460. У результаті стрімко зростає кількість поляків із вищою освітою. Сьогодні їх 6 мільйонів, а ще в 2003-му було удвічі менше – три мільйони.
Два дипломи «плюс» екзотична мова, та все одно замало?
Каміль Дворнік вивчає у Варшаві правознавство й культурологію. Він вступив на дві спеціальності, щоб мати більші шанси на ринку праці. З думкою про майбутнє працевлаштування Каміль вивчив українську. Каже, що сьогодні, щоб знайти добру роботу, молодому полякові недостатньо знати англійську, тож чимало студентів вивчають, так би мовити, екзотичні мови. Про поширене серед польської молоді прагнення отримати більше ніж одну освіту цей студент каже: «Люди очікують від університету, що це буде як в ліцеї, тобто ми матимемо готовий набір предметів і це буде немов пакет послуг, який допоможе студентові працевлаштуватися».
Утім, визнає студент, кількість дипломів уже не гарантує безпроблемного працевлаштування. Польський ринок праці, каже він, насичений спеціалістами з двома дипломами. До того ж, говорить Дворнік, деякі працедавці вважають, що «багатодипломник» – це нерішуча людина, яка не знає, де саме хотіла б працювати.
Тривале навчання – втеча від безробіття
Думку студента підтверджує Йоанна Конєчна, соціолог, яка досліджує ситуацію випускників вищих навчальних закладів на польському ринку праці. Навіть два дипломи, каже вона, не завжди допомагають молодій людині в пошуку роботи.
Чому ж усе-таки молоді поляки намагаються отримати додаткову освіту і якомога довше навчатися? Конєчна каже, що «синдром двох дипломів» стосується передусім гуманітаріїв. Сьогодні, каже вона, фахівець із двома-трьома спеціальностями настільки поширене явище, що гуманітарія з одним дипломом сприймають як щось підозріле.
«Складно знайти роботу, – розповідає Конєчна, – усі статистичні дані говорять про те, що серед випускників вишів велике безробіття. Тож у зв’язку з цим вища школа – це своєрідна камера схову. Тобто молода людина вирішує: «Я не піду працювати, краще здобуду ще одну спеціальність».
На думку Йоанни Конєчної, надлишок спеціалістів із вищою освітою, які не можуть знайти роботу за фахом, може мати дуже негативні наслідки.
«Я думаю, що це дуже серйозна проблема, або це невдовзі стане серйозною суспільною проблемою. Навчаючи людей на спеціальностях, які не гарантують роботи, ми фактично запускаємо механізм соціальної бомби. Випускаючи на ринок праці багато розчарованих нестачею робочих місць людей, ми можемо спричинити велике суспільне невдоволення», – застерігає соціолог.
Йоанна Конєчна чула про ідеї угорського уряду змусити студентів державних вишів відпрацьовувати кілька років за фахом свою безкоштовну освіту в тих установах, куди їх скерує держава. Соціолог напівжартома каже, що польські студенти були б навіть вдячні, якби їм запропонували таку можливість.
Польща – абсолютний лідер у Європейському Союзі, якщо йдеться про відсоток молодих людей, які, досягнувши повноліття, продовжують навчатися. В середньому у так званих старих країнах ЄС навчаються 85 відсотків молодих у людей, у Польщі – на 10 відсотків більше. Як твердять польські експерти, за цим показником Польща – друга у світі, після Австралії.
Упродовж останніх років у Польщі помітно збільшилася кількість вищих навчальних закладів – сьогодні їх 460. У результаті стрімко зростає кількість поляків із вищою освітою. Сьогодні їх 6 мільйонів, а ще в 2003-му було удвічі менше – три мільйони.
Два дипломи «плюс» екзотична мова, та все одно замало?
Каміль Дворнік вивчає у Варшаві правознавство й культурологію. Він вступив на дві спеціальності, щоб мати більші шанси на ринку праці. З думкою про майбутнє працевлаштування Каміль вивчив українську. Каже, що сьогодні, щоб знайти добру роботу, молодому полякові недостатньо знати англійську, тож чимало студентів вивчають, так би мовити, екзотичні мови. Про поширене серед польської молоді прагнення отримати більше ніж одну освіту цей студент каже: «Люди очікують від університету, що це буде як в ліцеї, тобто ми матимемо готовий набір предметів і це буде немов пакет послуг, який допоможе студентові працевлаштуватися».
Утім, визнає студент, кількість дипломів уже не гарантує безпроблемного працевлаштування. Польський ринок праці, каже він, насичений спеціалістами з двома дипломами. До того ж, говорить Дворнік, деякі працедавці вважають, що «багатодипломник» – це нерішуча людина, яка не знає, де саме хотіла б працювати.
Тривале навчання – втеча від безробіття
Думку студента підтверджує Йоанна Конєчна, соціолог, яка досліджує ситуацію випускників вищих навчальних закладів на польському ринку праці. Навіть два дипломи, каже вона, не завжди допомагають молодій людині в пошуку роботи.
Чому ж усе-таки молоді поляки намагаються отримати додаткову освіту і якомога довше навчатися? Конєчна каже, що «синдром двох дипломів» стосується передусім гуманітаріїв. Сьогодні, каже вона, фахівець із двома-трьома спеціальностями настільки поширене явище, що гуманітарія з одним дипломом сприймають як щось підозріле.
«Складно знайти роботу, – розповідає Конєчна, – усі статистичні дані говорять про те, що серед випускників вишів велике безробіття. Тож у зв’язку з цим вища школа – це своєрідна камера схову. Тобто молода людина вирішує: «Я не піду працювати, краще здобуду ще одну спеціальність».
На думку Йоанни Конєчної, надлишок спеціалістів із вищою освітою, які не можуть знайти роботу за фахом, може мати дуже негативні наслідки.
«Я думаю, що це дуже серйозна проблема, або це невдовзі стане серйозною суспільною проблемою. Навчаючи людей на спеціальностях, які не гарантують роботи, ми фактично запускаємо механізм соціальної бомби. Випускаючи на ринок праці багато розчарованих нестачею робочих місць людей, ми можемо спричинити велике суспільне невдоволення», – застерігає соціолог.
Йоанна Конєчна чула про ідеї угорського уряду змусити студентів державних вишів відпрацьовувати кілька років за фахом свою безкоштовну освіту в тих установах, куди їх скерує держава. Соціолог напівжартома каже, що польські студенти були б навіть вдячні, якби їм запропонували таку можливість.
