Угорщина – Вища освіта Угорщини вступила у фазу болісних реформ. У вишах країни запроваджують часткове платне навчання. А тим небагатьом випускникам, які уникнуть платних студій в університеті чи інституті, доведеться відробляти диплом за фахом від 7 до 10 років. Угорські студенти вийшли на вулицю з ультиматумом до уряду, вимагаючи скасувати непопулярні реформи. Проте зворотнього зв’язку з владою немає.
Міністерство освіти Угорщини оприлюднило квоти прийому студентів на безкоштовні відділення вишів. Найбільші скорочення у новому 2012–13 навчальному році торкнуться слухачів денної форми навчання на економічних факультетах: замість 4900 осіб приймуть тільки 250. А безкоштовну юридичну освіту замість 800 осіб отримають лише 100 студентів.
В Угорщині немає вступних іспитів у виші. Випускників шкіл та гімназій зараховують до списків студентів на основі успішних результатів випускних екзаменаційних тестів.
«Альма матер» укладатиме з першокурсниками письмову угоду, згідно з якою по закінченні університету випускник зобов’язується відпрацювати на батьківщині за спеціальністю від 7 до 10 років, тобто удвічі довше, ніж період навчання у виші.
Виправдовуючись за цей непопулярний крок, міністр людських ресурсів Угорщини Мікловш Рейтеї зазначив: «Це така собі угода-нагадування молодим угорським спеціалістам, які здобули пристойну європейську освіту, що вони мають певні зобов’язання перед своєю державою».
Уряд не йде на компроміс
Обструкція з боку студентських об’єднань і навіть висунуті ними ультиматуми щодо освітніх новацій не вплинули на тверду позицію Міністерства освіти Угорщини, яке не збирається йти на компроміс із протестувальниками.
Керівник цього відомства Ружа Гоффманн заявила: «Вищу освіту треба реформувати таким чином, щоб вчилися всі, хто цього бажає і відчуває в собі здібності, маючи відповідний багаж знань. З іншого боку, студент і молодий спеціаліст повинен відповідати вимогам ринку і сприяти розвиткові країни. Молодим людям при цьому слід мислити раціонально, обираючи для себе таку спеціальність, яка може у майбутньому окупити затрати платників податків і дасть реальну віддачу суспільству тут, в Угорщині, а не тільки за кордоном. Все це ми спробували врахувати у новому законі та урядових постановах, проти яких час від часу протестують різні політичні об’єднання».
Угорський уряд гарантує для студентів платних відділень вишів дешеві студентські кредити. Місячна процентна ставка сягає двох відсотків із правом відстрочки виплати. Досі таку позику взяли 320 тисяч студентів. Щороку вони можуть отримати в банку на оплату своїх студій не більше за 2000 євро.
Урядовці Міністерства освіти зараз їздять із лекціями по навчальних закладах країни, роз’яснюючи суть відомчих новацій. Серед іншого, вони також розповідають учням чи студентам про механізм формування державних квот щодо студентів безплатних відділень вишів та інформують про робочі вакансії в тій чи іншій галузі господарства.
Звісно, не всім учням та студентам подобається, що на вибір їхньої майбутньої професії впливатимуть сторонні люди. Не кожного влаштовують і нові умови навчання у вишах із подальшим відпрацюванням диплому, коли держава ніби закріплює випускників на певній ділянці роботи. Такого кадрового розподілення в Угорщині не пригадують із часів соціалізму.
Студенти налаштовані рішуче
Деякі молоді люди із провінції мусять звикати до нових правил гри. «Попри суворі квоти прийому на безоплатні відділення підготовки юристів та економістів, інтерес до таких лекцій досить великий. На день відкритих дверей до нас приходили цілими групами, цікавлячись новими умовами прийому», – розповіла Лілла Мийсей, студентка університету імені Іштвана Сейчені із обласного центру Дьєр.
Однак у столиці ровесники Лілли думають куди радикальніше. Учасниця вуличного спротиву з об’єднання «Студентська мережа» Андреа Коубор закликає учнівську та студентську молодь не купуватися на балачки уряду і чинити постійний тиск на владу.
«Немає жодних сумнівів у серйозності наших намірів, – наголошує вона. – Мусимо швидко реагувати, тому що незабаром почнуться процедури відбору учнів випускних класів шкіл до вишів. Ми не хочемо вдаватися до вуличного насилля, але використаємо всі важелі легального впливу. Маємо бути рішучими в досягненні цієї мети!»
Аналітики радять урядові прислухатися до подібних заяв ватажків студентської молоді, зважаючи на те, що до їхніх лав приєднується дедалі більше опозиційних політиків, хоча студенти наразі чудово обходяться без ідеологічної допомоги політичних партій. У Європі після 1968 року вуличні заворушення молоді – доволі часте явище. Не завжди у такому протистоянні є переможці, однак ніколи не бракує потерпілих, нагадують у цьому зв’язку угорські оглядачі.
Міністерство освіти Угорщини оприлюднило квоти прийому студентів на безкоштовні відділення вишів. Найбільші скорочення у новому 2012–13 навчальному році торкнуться слухачів денної форми навчання на економічних факультетах: замість 4900 осіб приймуть тільки 250. А безкоштовну юридичну освіту замість 800 осіб отримають лише 100 студентів.
В Угорщині немає вступних іспитів у виші. Випускників шкіл та гімназій зараховують до списків студентів на основі успішних результатів випускних екзаменаційних тестів.
«Альма матер» укладатиме з першокурсниками письмову угоду, згідно з якою по закінченні університету випускник зобов’язується відпрацювати на батьківщині за спеціальністю від 7 до 10 років, тобто удвічі довше, ніж період навчання у виші.
Виправдовуючись за цей непопулярний крок, міністр людських ресурсів Угорщини Мікловш Рейтеї зазначив: «Це така собі угода-нагадування молодим угорським спеціалістам, які здобули пристойну європейську освіту, що вони мають певні зобов’язання перед своєю державою».
Уряд не йде на компроміс
Обструкція з боку студентських об’єднань і навіть висунуті ними ультиматуми щодо освітніх новацій не вплинули на тверду позицію Міністерства освіти Угорщини, яке не збирається йти на компроміс із протестувальниками.
Керівник цього відомства Ружа Гоффманн заявила: «Вищу освіту треба реформувати таким чином, щоб вчилися всі, хто цього бажає і відчуває в собі здібності, маючи відповідний багаж знань. З іншого боку, студент і молодий спеціаліст повинен відповідати вимогам ринку і сприяти розвиткові країни. Молодим людям при цьому слід мислити раціонально, обираючи для себе таку спеціальність, яка може у майбутньому окупити затрати платників податків і дасть реальну віддачу суспільству тут, в Угорщині, а не тільки за кордоном. Все це ми спробували врахувати у новому законі та урядових постановах, проти яких час від часу протестують різні політичні об’єднання».
Угорський уряд гарантує для студентів платних відділень вишів дешеві студентські кредити. Місячна процентна ставка сягає двох відсотків із правом відстрочки виплати. Досі таку позику взяли 320 тисяч студентів. Щороку вони можуть отримати в банку на оплату своїх студій не більше за 2000 євро.
Урядовці Міністерства освіти зараз їздять із лекціями по навчальних закладах країни, роз’яснюючи суть відомчих новацій. Серед іншого, вони також розповідають учням чи студентам про механізм формування державних квот щодо студентів безплатних відділень вишів та інформують про робочі вакансії в тій чи іншій галузі господарства.
Звісно, не всім учням та студентам подобається, що на вибір їхньої майбутньої професії впливатимуть сторонні люди. Не кожного влаштовують і нові умови навчання у вишах із подальшим відпрацюванням диплому, коли держава ніби закріплює випускників на певній ділянці роботи. Такого кадрового розподілення в Угорщині не пригадують із часів соціалізму.
Студенти налаштовані рішуче
Деякі молоді люди із провінції мусять звикати до нових правил гри. «Попри суворі квоти прийому на безоплатні відділення підготовки юристів та економістів, інтерес до таких лекцій досить великий. На день відкритих дверей до нас приходили цілими групами, цікавлячись новими умовами прийому», – розповіла Лілла Мийсей, студентка університету імені Іштвана Сейчені із обласного центру Дьєр.
Однак у столиці ровесники Лілли думають куди радикальніше. Учасниця вуличного спротиву з об’єднання «Студентська мережа» Андреа Коубор закликає учнівську та студентську молодь не купуватися на балачки уряду і чинити постійний тиск на владу.
«Немає жодних сумнівів у серйозності наших намірів, – наголошує вона. – Мусимо швидко реагувати, тому що незабаром почнуться процедури відбору учнів випускних класів шкіл до вишів. Ми не хочемо вдаватися до вуличного насилля, але використаємо всі важелі легального впливу. Маємо бути рішучими в досягненні цієї мети!»
Аналітики радять урядові прислухатися до подібних заяв ватажків студентської молоді, зважаючи на те, що до їхніх лав приєднується дедалі більше опозиційних політиків, хоча студенти наразі чудово обходяться без ідеологічної допомоги політичних партій. У Європі після 1968 року вуличні заворушення молоді – доволі часте явище. Не завжди у такому протистоянні є переможці, однак ніколи не бракує потерпілих, нагадують у цьому зв’язку угорські оглядачі.
