Прага – У четвер прем’єр-міністр Великої Британії Дейвід Камерон переконував шотландців у їхній столиці Единбурзі, що «збереження єдності Великої Британії вигідне всім її громадянам і всім народам». Хоча самі шотландці, незважаючи на відсутність точної дати референдуму про незалежність Шотландії від Лондона, вже готові голосувати з цього питання у 2014-му. Якраз на цьому наполягав у четвер під час переговорів з британським лідером перший міністр шотландського уряду Алекс Салмонд. Що може статися у разі виходу Шотландії зі співдружності і чи реальний такий вихід?
Упродовж тривалого часу здавалося, що більшість шотландців схвалить перебування Шотландії у складі Великої Британії, але опитування останніх тижнів показали, що думки поділені приблизно порівну між двома таборами.
Та й під час візиту до Единбурга у четвер Дейвід Камерон попереджав, що проведення такого референдуму та ймовірність відокремлення Шотландії – не найкращий варіант, тому наслідки цього мають бути прискіпливо прораховані. Окрім того, Лондон наполягає, що лише він має право оголошувати такий референдум.
Напередодні візиту до Единбурга Дейвід Камерон сказав у розмові з «Бі-Бі-Сі»: «Мої аргументи такі, що разом ми сильніші, ми разом щасливіші, ми разом багатші. Солідарні разом… Ми маємо бути разом, бути об’єднані, бо, на мою думку, інший шлях був би дуже сумним».
Дуже багато залежатиме від того, як виглядатиме такий референдум, який може відбутися у 2014 році. Британський уряд не бажає, щоб у питанні референдуму прямо стояло питання про повну незалежність, як ставлять це радикально налаштовані на незалежність речники Шотландської національної партії (той же Алекс Салмонд). Останні вважають, що на референдумі має бути два питання: одне – чи має Шотландія стати незалежною, і друге – чи має Шотландія отримати більше владних повноважень від Великої Британії, з відомим терміном «максимальна передача», але без повного суверенітету.
Шотландська національна партія також виступає за надання можливості участі в референдумі 16- і 17-річним шотландцям, оскільки молодь має тенденцію до повної незалежності Шотландії. Тоді як виборче право мають особи, яким виповнилося 18 років.
Чи дійде до «оксамитового розлучення»?
Експерти кажуть, що суперечка між Лондоном та Единбургом, ймовірно, завершиться «оксамитовим розлученням». Шотландці поважатимуть королеву Єлизавету Другу як главу держави і зберігатимуть британський фунт своєю грошовою одиницею.
Хоча є й складні питання щодо британських атомних підводних човнів у глибоких морських затоках Шотландії, яких націоналісти не хотіли б мати, але й забрати їх звідти не так просто.
Також складно уявити, як зауважують експерти, що ж доведеться робити з Шотландією в ЄС у разі повного суверенітету, бо дехто вважає, що тоді країна виступає у ролі спадкоємця Великої Британії і обидві мають знову звертатися до Брюсселя з приводу членства в Європейському Союзі. Хоча шотландські націоналісти, які є вже членами Європарламенту, переконують, що тоді їхня країна автоматично стає членом ЄС. Не зовсім зрозуміло, що було б з членством Шотландії в єврозоні, бо в разі визнання її державою-спадкоємцем Великої Британії відмова від фунта була б неминучою.
Тому чимало аналітиків у Європі з острахом говорять про можливість суверенітету Шотландії. Так Фабіан Зуліґ із Європейського центру політики зазначає: «Я вважаю, що шотландці мають переконати всіх партнерів у Європі, що вони будуть надійними стосовно співпраці у питаннях європейської політики і що їхній приклад є особливим, який не може бути прецедентом для інших регіонів у Європі». Зуліґ має на увазі хоча б Іспанію, де низка областей схильна до сепаратизму і може взяти приклад із Шотландії.
Англія і Шотландія уклали угоду про унію у 1707 році. Цю дату вважають часом створення нинішньої Великої Британії.
Упродовж тривалого часу здавалося, що більшість шотландців схвалить перебування Шотландії у складі Великої Британії, але опитування останніх тижнів показали, що думки поділені приблизно порівну між двома таборами.
Та й під час візиту до Единбурга у четвер Дейвід Камерон попереджав, що проведення такого референдуму та ймовірність відокремлення Шотландії – не найкращий варіант, тому наслідки цього мають бути прискіпливо прораховані. Окрім того, Лондон наполягає, що лише він має право оголошувати такий референдум.
Напередодні візиту до Единбурга Дейвід Камерон сказав у розмові з «Бі-Бі-Сі»: «Мої аргументи такі, що разом ми сильніші, ми разом щасливіші, ми разом багатші. Солідарні разом… Ми маємо бути разом, бути об’єднані, бо, на мою думку, інший шлях був би дуже сумним».
Дуже багато залежатиме від того, як виглядатиме такий референдум, який може відбутися у 2014 році. Британський уряд не бажає, щоб у питанні референдуму прямо стояло питання про повну незалежність, як ставлять це радикально налаштовані на незалежність речники Шотландської національної партії (той же Алекс Салмонд). Останні вважають, що на референдумі має бути два питання: одне – чи має Шотландія стати незалежною, і друге – чи має Шотландія отримати більше владних повноважень від Великої Британії, з відомим терміном «максимальна передача», але без повного суверенітету.
Шотландська національна партія також виступає за надання можливості участі в референдумі 16- і 17-річним шотландцям, оскільки молодь має тенденцію до повної незалежності Шотландії. Тоді як виборче право мають особи, яким виповнилося 18 років.
Чи дійде до «оксамитового розлучення»?
Експерти кажуть, що суперечка між Лондоном та Единбургом, ймовірно, завершиться «оксамитовим розлученням». Шотландці поважатимуть королеву Єлизавету Другу як главу держави і зберігатимуть британський фунт своєю грошовою одиницею.
Хоча є й складні питання щодо британських атомних підводних човнів у глибоких морських затоках Шотландії, яких націоналісти не хотіли б мати, але й забрати їх звідти не так просто.
Також складно уявити, як зауважують експерти, що ж доведеться робити з Шотландією в ЄС у разі повного суверенітету, бо дехто вважає, що тоді країна виступає у ролі спадкоємця Великої Британії і обидві мають знову звертатися до Брюсселя з приводу членства в Європейському Союзі. Хоча шотландські націоналісти, які є вже членами Європарламенту, переконують, що тоді їхня країна автоматично стає членом ЄС. Не зовсім зрозуміло, що було б з членством Шотландії в єврозоні, бо в разі визнання її державою-спадкоємцем Великої Британії відмова від фунта була б неминучою.
Тому чимало аналітиків у Європі з острахом говорять про можливість суверенітету Шотландії. Так Фабіан Зуліґ із Європейського центру політики зазначає: «Я вважаю, що шотландці мають переконати всіх партнерів у Європі, що вони будуть надійними стосовно співпраці у питаннях європейської політики і що їхній приклад є особливим, який не може бути прецедентом для інших регіонів у Європі». Зуліґ має на увазі хоча б Іспанію, де низка областей схильна до сепаратизму і може взяти приклад із Шотландії.
Англія і Шотландія уклали угоду про унію у 1707 році. Цю дату вважають часом створення нинішньої Великої Британії.
