Європейська комісія говорить про «обмежений прогрес» у виконанні Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Це вже друга доповідь, присвячена цьому питанню. У ній відзначається дуже нерівномірний поступ, якого Україна досягла у чотирьох блоках угоди. Прокоментувати звіт Єврокомісії Радіо Свобода попросило наукового директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка.
– Дійсно, в багатьох напрямках досягли прогресу, однак недостатнього для того, щоб говорити про готовність України до переходу до другої фази плану дій, імплементаційної. Тобто, не все ще законодавство ухвалене, і, що найважливіше, можна відмітити дуже нерівномірне виконання Україною програми, закладеної в цей план дій по різних напрямках, по різних блоках. От, якщо, наприклад, у законодавстві в сфері міграції, охорони кордонів, тощо, фіксується значний прогрес, то в інших сферах, таких як безпека документів і боротьба з дискримінацією, успіхів практично немає. Ми залишились на тому ж рівні, що і півроку тому. І за цими напрямками можна говорити про провал, тому що, якщо ми порівняємо з тією ж Молдовою, яка одночасно отримала свою оцінку, то Україна по багатьох напрямках далеко позаду.
– Тобто, якщо ми будемо далі рухатися такими самими темпами, то Молдова отримає безвізовий режим з Євросоюзом набагато швидше, ніж Україна?
– Принаймні, такі можливості є. І вони сьогодні є помітними.
– Від чого залежить прогрес цих реформ? Від політичної волі, чи є якісь політичні сили, яким не на руку цей розвиток подій?
– Не можна тут знайти тільки одну причину і нею все пояснити. В деяких випадках є речі суто технічного характеру, і постає питання про те, хто буде виконувати. Відповідно, йде боротьба за майбутні фінансові ресурси. Таке питання стосується саме переходу на біометричні паспорти, і взагалі реформу системи ідентифікаційних документів у країні. Тут немає якихось політичних перешкод. Перешкоди – в неузгодженості економічних інтересів певних бізнес-груп навколо влади.
– Повідомлення, яке з’явилося минулого тижня, стосувалося того, що Європейський Союз може припинити бюджетне фінансування у зв’язку зі зловживаннями чи нецільовим використанням цих грошей у минулому. Чи воно може вплинути також і на цю програму?
– Оскільки немає чіткого переліку сфер, у яких фінансування буде припинене, немає уточнення, чи це поширюватиметься також на інші сфери, такі як міграція, управління кордонами і інше. Мені здається, що Євросоюз не припинить допомогу Україні в цих сферах.
– Є ще таке припущення, що ЄС може хотіти обмежити бюджетне фінансування України через внутрішні фінансові проблеми Євросоюзу.
– Ні, мова не йде про ті суми, які були б значні з точки зору всього бюджету ЄС, які можуть щось вирішити для ЄС. Для порівняння, сьогодні обговорюється підтримка Греції в масштабі 130 мільярдів євро. А у випадку України йдеться про 100 з лишком мільйонів. Це зовсім не порівнювані речі.
– Дійсно, в багатьох напрямках досягли прогресу, однак недостатнього для того, щоб говорити про готовність України до переходу до другої фази плану дій, імплементаційної. Тобто, не все ще законодавство ухвалене, і, що найважливіше, можна відмітити дуже нерівномірне виконання Україною програми, закладеної в цей план дій по різних напрямках, по різних блоках. От, якщо, наприклад, у законодавстві в сфері міграції, охорони кордонів, тощо, фіксується значний прогрес, то в інших сферах, таких як безпека документів і боротьба з дискримінацією, успіхів практично немає. Ми залишились на тому ж рівні, що і півроку тому. І за цими напрямками можна говорити про провал, тому що, якщо ми порівняємо з тією ж Молдовою, яка одночасно отримала свою оцінку, то Україна по багатьох напрямках далеко позаду.
– Тобто, якщо ми будемо далі рухатися такими самими темпами, то Молдова отримає безвізовий режим з Євросоюзом набагато швидше, ніж Україна?
– Принаймні, такі можливості є. І вони сьогодні є помітними.
– Від чого залежить прогрес цих реформ? Від політичної волі, чи є якісь політичні сили, яким не на руку цей розвиток подій?
Немає політичних перешкод. Перешкоди – в неузгодженості економічних інтересів певних бізнес-груп навколо влади
– Не можна тут знайти тільки одну причину і нею все пояснити. В деяких випадках є речі суто технічного характеру, і постає питання про те, хто буде виконувати. Відповідно, йде боротьба за майбутні фінансові ресурси. Таке питання стосується саме переходу на біометричні паспорти, і взагалі реформу системи ідентифікаційних документів у країні. Тут немає якихось політичних перешкод. Перешкоди – в неузгодженості економічних інтересів певних бізнес-груп навколо влади.
– Повідомлення, яке з’явилося минулого тижня, стосувалося того, що Європейський Союз може припинити бюджетне фінансування у зв’язку зі зловживаннями чи нецільовим використанням цих грошей у минулому. Чи воно може вплинути також і на цю програму?
– Оскільки немає чіткого переліку сфер, у яких фінансування буде припинене, немає уточнення, чи це поширюватиметься також на інші сфери, такі як міграція, управління кордонами і інше. Мені здається, що Євросоюз не припинить допомогу Україні в цих сферах.
– Є ще таке припущення, що ЄС може хотіти обмежити бюджетне фінансування України через внутрішні фінансові проблеми Євросоюзу.
– Ні, мова не йде про ті суми, які були б значні з точки зору всього бюджету ЄС, які можуть щось вирішити для ЄС. Для порівняння, сьогодні обговорюється підтримка Греції в масштабі 130 мільярдів євро. А у випадку України йдеться про 100 з лишком мільйонів. Це зовсім не порівнювані речі.
