Лондон – Британський уряд обурений рішенням Європейського суду з прав людини, який заборонив екстрадицію до Йорданії підозрюваного в тероризмі мусульманського проповідника.
Абу Катада вже понад 6 років перебуває за ґратами у Британії, бо поліція та інші урядові органи вважають його загрозою національній безпеці. Але офіційного обвинувачення у злочинах британці йому так і не висунули.
Багатьох британців турбує, що в найближчі дні радикальний клерик Абу Катада має вийти на волю.
Його підозрюють у причетності або принаймні закликах до тероризму. Але Катада сидів у британській в’язниці в очікуванні не суду, а депортації до Йорданії, де його мали би судити.
Тепер британський уряд обурений тим, що Європейський суд з прав людини заборонив депортацію на підставі того, що в Йорданії на суді можуть бути використані свідчення, отримані із застосуванням тортур.
Британські закони не дозволяють тримати підозрюваних у тероризмі безмежно, тому днями його мають відпустити під фактично домашній арешт.
Уряд, устами міністра внутрішніх справ Терези Мей, висловив обурення.
«Мені навіть не варто казати, що уряд категорично не погоджується з рішенням Страсбурга. Ми вважаємо, що Абу Катада має бути депортований. Ми розглядаємо усі можливості і водночас ведемо переговори з йорданцями, щоб отримати запевнення стосовно свідчень, які можуть бути використані проти Катади в їхньому суді», – заявила Тереза Мей під схвальні вигуки деяких депутатів.
Найпалкіші євроскептики у британському парламенті закликали уряд ігнорувати рішення Європейського суду з прав людини і таки депортувати підозрюваного.
Ще палкіші наполягають, щоб Британія взагалі вийшла з Європейської конвенції з прав людини. Але тут постає питання, чи повинні мати люди, підозрювані у тероризмі, гарантії захисту їхніх прав, навіть якщо вони іноземного походження?
Що стосується самого Абу Катади, то адвокати вказують, що Британія могла б не наполягати на депортації, а судити його на своїй території, якщо звинувачення у тероризмі чи закликах до насильства дійсно правдиві.
Правозахисники натомість додають, що в разі, коли Абу Катада не вчинив злочину, то його радикальні промови не обов’язково є злочином, і можуть підпадати під право на свободу висловлювань.
Чи можна просто дозволити людині говорити усе, що вона забажає? Ні, стверджує чимало політиків та фахівців, вказуючи на сумний досвід тероризму у Британії, де молоді люди чинили теракти, натхненні пропагандою ненависті і закликами до насильства.
Тероризм у Британії явище не нове, якщо пригадати зокрема дії Ірландської республіканської армії, але сучасний ісламізм поставив перед Європою загалом і Британією зокрема, як виглядає, глибші дилеми.
Абу Катада вже понад 6 років перебуває за ґратами у Британії, бо поліція та інші урядові органи вважають його загрозою національній безпеці. Але офіційного обвинувачення у злочинах британці йому так і не висунули.
Багатьох британців турбує, що в найближчі дні радикальний клерик Абу Катада має вийти на волю.
Його підозрюють у причетності або принаймні закликах до тероризму. Але Катада сидів у британській в’язниці в очікуванні не суду, а депортації до Йорданії, де його мали би судити.
Тепер британський уряд обурений тим, що Європейський суд з прав людини заборонив депортацію на підставі того, що в Йорданії на суді можуть бути використані свідчення, отримані із застосуванням тортур.
Британські закони не дозволяють тримати підозрюваних у тероризмі безмежно, тому днями його мають відпустити під фактично домашній арешт.
Уряд, устами міністра внутрішніх справ Терези Мей, висловив обурення.
«Мені навіть не варто казати, що уряд категорично не погоджується з рішенням Страсбурга. Ми вважаємо, що Абу Катада має бути депортований. Ми розглядаємо усі можливості і водночас ведемо переговори з йорданцями, щоб отримати запевнення стосовно свідчень, які можуть бути використані проти Катади в їхньому суді», – заявила Тереза Мей під схвальні вигуки деяких депутатів.
Найпалкіші євроскептики у британському парламенті закликали уряд ігнорувати рішення Європейського суду з прав людини і таки депортувати підозрюваного.
Ще палкіші наполягають, щоб Британія взагалі вийшла з Європейської конвенції з прав людини. Але тут постає питання, чи повинні мати люди, підозрювані у тероризмі, гарантії захисту їхніх прав, навіть якщо вони іноземного походження?
Що стосується самого Абу Катади, то адвокати вказують, що Британія могла б не наполягати на депортації, а судити його на своїй території, якщо звинувачення у тероризмі чи закликах до насильства дійсно правдиві.
Правозахисники натомість додають, що в разі, коли Абу Катада не вчинив злочину, то його радикальні промови не обов’язково є злочином, і можуть підпадати під право на свободу висловлювань.
Чи можна просто дозволити людині говорити усе, що вона забажає? Ні, стверджує чимало політиків та фахівців, вказуючи на сумний досвід тероризму у Британії, де молоді люди чинили теракти, натхненні пропагандою ненависті і закликами до насильства.
Тероризм у Британії явище не нове, якщо пригадати зокрема дії Ірландської республіканської армії, але сучасний ісламізм поставив перед Європою загалом і Британією зокрема, як виглядає, глибші дилеми.
