Брюссель – Європейський Союз продовжує критикувати Румунію та Болгарію через зволікання у втіленні реформ судочинства й подолання корупції та організованої злочинності. А йдеться про речі, які були обіцяні європейській спільноті ще під час вступу цих країн до лав співдружності, тобто 5 років тому. Невдоволення Брюсселя та деяких держав-членів ЄС, особливо Нідерландів, повільним антикорупційним й антикримінальним прогресом цих двох держав може вкотре відкласти дату повного приєднання їх до Шенгенського простору.
Щодо Болгарії та Румунії у брюссельських євроустановах переконання не змінили: у цих двох країнах у низці внутрішньодержавних сфер досі немає особливих змін на краще.
Підбиваючи підсумки за півріччя, Європейська комісія дипломатично заявила, що події останнього часу свідчать про необхідність більш рішучих реформ судочинства та боротьби і організованою злочинністю. Особливо це стосується Болгарії, хоча і Румунія також має над чим працювати.
«Є потреба у прозоріших процедурах призначення суддів. Є потреба в ухваленні законодавства щодо конфіскації активів кримінального походження, – рекомендує болгарському керівництву речник Єврокомісії Марк Ґрей. – По-третє, потрібно вжити подальші кроки для реформування Вищої судової ради, прокурорської служби та поліції».
Євросоюз переконають тільки судові вироки щодо корупціонерів і злочинців
В оприлюдненому звіті Єврокомісії щодо прогресу двох країн говориться, що у Болгарії судові рішення та покарання корупціонерів і шахраїв у вищих ешелонах влади та організованої злочинності мають бути переконливими. На їхній основі вирішуватимуть долю вступу до «шенгену».
Обидві держави, які набули членства у Європейському Союзі у 2007 році, все ще не відповідають європейським стандартам. Втім, і Софія, і Бухарест називають несправедливими постійні відкладення їхнього повного вступу до шенгенського простору.
Не влаштовує їх і постійний нагляд та втручання у внутрішні справи спеціально створеної комісії європейських експертів – так званого Механізму співробітництва та контролю, «запущеного» ще у час вступу болгар та румунів до співдружності.
«Тюльпанна війна»
На одному з останніх самітів лідерів Євросоюзу Нідерланди очолили групу країн, які виступили з протестом проти вступу Болгарії та Румунії до простору, де вільно й без паспортного контролю рухаються люди. На їхню думку, це полегшило б експорт до Шенгенської зони організованої злочинності та корупції. Наприкінці минулого року у відповідь на позицію Нідерландів румуни заблокували на своїх кордонах голландські тюльпани.
Нідерландський міністр з європейських справ Бен Кнапен, коментуючи дослідження Механізму співробітництва та контролю, зауважив: «Це крок вперед, але слід буде досягти більшого. Ми побачимо, як це виглядатиме у липні, коли оприлюднять повний звіт Єврокомісії».
Але вже тепер виконавча установа співдружності висловила переконання, що ці дві країни – найбідніші серед членів ЄС – повинні оцінюватися об’єктивно. Як зауважив речник Єврокомісії Марк Ґрей, на думку його установи, обидві держави вже відповідають критеріям для набуття повноправного членства у Шенгенській зоні.
Щодо Болгарії та Румунії у брюссельських євроустановах переконання не змінили: у цих двох країнах у низці внутрішньодержавних сфер досі немає особливих змін на краще.
Підбиваючи підсумки за півріччя, Європейська комісія дипломатично заявила, що події останнього часу свідчать про необхідність більш рішучих реформ судочинства та боротьби і організованою злочинністю. Особливо це стосується Болгарії, хоча і Румунія також має над чим працювати.
«Є потреба у прозоріших процедурах призначення суддів. Є потреба в ухваленні законодавства щодо конфіскації активів кримінального походження, – рекомендує болгарському керівництву речник Єврокомісії Марк Ґрей. – По-третє, потрібно вжити подальші кроки для реформування Вищої судової ради, прокурорської служби та поліції».
Євросоюз переконають тільки судові вироки щодо корупціонерів і злочинців
В оприлюдненому звіті Єврокомісії щодо прогресу двох країн говориться, що у Болгарії судові рішення та покарання корупціонерів і шахраїв у вищих ешелонах влади та організованої злочинності мають бути переконливими. На їхній основі вирішуватимуть долю вступу до «шенгену».
Обидві держави, які набули членства у Європейському Союзі у 2007 році, все ще не відповідають європейським стандартам. Втім, і Софія, і Бухарест називають несправедливими постійні відкладення їхнього повного вступу до шенгенського простору.
Не влаштовує їх і постійний нагляд та втручання у внутрішні справи спеціально створеної комісії європейських експертів – так званого Механізму співробітництва та контролю, «запущеного» ще у час вступу болгар та румунів до співдружності.
«Тюльпанна війна»
На одному з останніх самітів лідерів Євросоюзу Нідерланди очолили групу країн, які виступили з протестом проти вступу Болгарії та Румунії до простору, де вільно й без паспортного контролю рухаються люди. На їхню думку, це полегшило б експорт до Шенгенської зони організованої злочинності та корупції. Наприкінці минулого року у відповідь на позицію Нідерландів румуни заблокували на своїх кордонах голландські тюльпани.
Нідерландський міністр з європейських справ Бен Кнапен, коментуючи дослідження Механізму співробітництва та контролю, зауважив: «Це крок вперед, але слід буде досягти більшого. Ми побачимо, як це виглядатиме у липні, коли оприлюднять повний звіт Єврокомісії».
Але вже тепер виконавча установа співдружності висловила переконання, що ці дві країни – найбідніші серед членів ЄС – повинні оцінюватися об’єктивно. Як зауважив речник Єврокомісії Марк Ґрей, на думку його установи, обидві держави вже відповідають критеріям для набуття повноправного членства у Шенгенській зоні.
