Варшава – Сильні морози, які вже кілька днів тримаються у Польщі, збирають свої трагічні жнива. Від переохолодження померло щонайменше 15 осіб. Щоб запобігти нещастям, соціальні служби ставлять на автобусних зупинках спеціальні печі-обігрівачі й вирушають на пошуки бездомних, яким потрібна негайна допомога. Новий спосіб порятунку польських безхатченків – мережа так званих «працівників вулиці». Ініціатива, яка прийшла до Польщі зі США, врятувала вже не одне життя.
У деяких регіонах Польщі ртутний стовпчик опускається нижче позначки мінус 20. Та синоптики обіцяють ще більші морози. Поліція, муніципальні та соціальні служби закликають громадян повідомляли їх про осіб, які можуть замерзнути.
Органи самоврядування намагаються рятувати бездомних випробуваними у попередні холодні зими методами. Про такі традиційні у Польщі способи розповідає Іветта Бяли, речник Мазовецької воєводської адміністрації. «Є різноманітні форми опіки, такою найпростішою є так звані обігрівальні кімнати, куди впродовж дня можна прийти зігрітися. Також це їдальні, які роздають безкоштовні обіди, у нашому воєводстві їх 28. Є також нічліжки для жінок та чоловіків, рідше – для двох статей. Є також центри, де можна отримати безкоштовну медичну допомогу, а у Варшаві для бездомних є пральня», – сказала Бяли.
Цікавий досвід допомоги бездомним – у самоврядування міста Лодзь. Уночі вулицями міста їздить спеціальний автобус, в якому бездомні можуть зігрітися, випити гарячого чаю, а також отримати ліки й одяг.
До нічліжок не хочуть, бо там заборонений алкоголь
Працівники соціальних служб визнають, що далеко не всі безхатченки готові переміститися з холодної вулиці до теплої нічліжки. Люди, які звикли до привільного життя просто неба не завжди погоджуються на головну умову, яку перед ними ставлять у ніжчліжках – не розпивати алкогольні напої.
Тож аби не замерзнути, бездомні, які не хочуть зимувати у притулках, пересиджують холодні дні на міських вокзалах. Життя-буття завсідника вокзалу, зізнається один із безхатченків, дуже нелегке. Він говорить: «Моє життя склалося таким чином, що я опинився на вокзалі. Бо куди ж я мав податися, коли було холодно? Спав я по-різному: сидячи, лежачи, це залежало від персоналу, який обслуговує вокзали. Я постійно пив, бо я не міг заснути, так було холодно».
Свій свого переконає швидше?
Як же переконати людину, яка звикла до життя на вулиці, щоб вона перебралася в нічліжку? Здається, польські соціальні служби та громадські організації знайшли спосіб вирішення цієї проблеми. Вони запозичили досвід американського так званого «стріт-воркінгу» (Streetwork), тобто метод соціальної роботи безпосередньо на вулиці.
З бездомними розмовляють так звані працівники вулиці, тобто особи , які спеціально вивчають життя безхатченків, або ж ті, які знають його, так би мовити, зсередини. Пан Анджей в минулому жив на вулиці. Йому вдалося почати нове життя, тож нині він намагається допомогти іншим. Про своє теперішнє заняття він говорить: «Ми ходимо по вулицях, розмовляємо з бездомними, просто розповідаємо, що вони можуть отримати допомогу, наприклад, перебратися до спеціального осередку. Деякі хочуть скористатися такою можливістю і приїжджають до осередка разом зі мною, або ж приходять пізніше».
Польські громадські організації, які займаються працею на вулиці, визнають, що польський досвід у цій сфері ще не надто багатий. Проте, наголошують вони, саме працівникам вулиці вдалося переконати багатьох бездомних перебратися з вулиці до нічліжки. А в такі холодні дні, як сьогодні – це не що інше, як врятовані людські життя...
У деяких регіонах Польщі ртутний стовпчик опускається нижче позначки мінус 20. Та синоптики обіцяють ще більші морози. Поліція, муніципальні та соціальні служби закликають громадян повідомляли їх про осіб, які можуть замерзнути.
Органи самоврядування намагаються рятувати бездомних випробуваними у попередні холодні зими методами. Про такі традиційні у Польщі способи розповідає Іветта Бяли, речник Мазовецької воєводської адміністрації. «Є різноманітні форми опіки, такою найпростішою є так звані обігрівальні кімнати, куди впродовж дня можна прийти зігрітися. Також це їдальні, які роздають безкоштовні обіди, у нашому воєводстві їх 28. Є також нічліжки для жінок та чоловіків, рідше – для двох статей. Є також центри, де можна отримати безкоштовну медичну допомогу, а у Варшаві для бездомних є пральня», – сказала Бяли.
Цікавий досвід допомоги бездомним – у самоврядування міста Лодзь. Уночі вулицями міста їздить спеціальний автобус, в якому бездомні можуть зігрітися, випити гарячого чаю, а також отримати ліки й одяг.
До нічліжок не хочуть, бо там заборонений алкоголь
Працівники соціальних служб визнають, що далеко не всі безхатченки готові переміститися з холодної вулиці до теплої нічліжки. Люди, які звикли до привільного життя просто неба не завжди погоджуються на головну умову, яку перед ними ставлять у ніжчліжках – не розпивати алкогольні напої.
Тож аби не замерзнути, бездомні, які не хочуть зимувати у притулках, пересиджують холодні дні на міських вокзалах. Життя-буття завсідника вокзалу, зізнається один із безхатченків, дуже нелегке. Він говорить: «Моє життя склалося таким чином, що я опинився на вокзалі. Бо куди ж я мав податися, коли було холодно? Спав я по-різному: сидячи, лежачи, це залежало від персоналу, який обслуговує вокзали. Я постійно пив, бо я не міг заснути, так було холодно».
Свій свого переконає швидше?
Як же переконати людину, яка звикла до життя на вулиці, щоб вона перебралася в нічліжку? Здається, польські соціальні служби та громадські організації знайшли спосіб вирішення цієї проблеми. Вони запозичили досвід американського так званого «стріт-воркінгу» (Streetwork), тобто метод соціальної роботи безпосередньо на вулиці.
З бездомними розмовляють так звані працівники вулиці, тобто особи , які спеціально вивчають життя безхатченків, або ж ті, які знають його, так би мовити, зсередини. Пан Анджей в минулому жив на вулиці. Йому вдалося почати нове життя, тож нині він намагається допомогти іншим. Про своє теперішнє заняття він говорить: «Ми ходимо по вулицях, розмовляємо з бездомними, просто розповідаємо, що вони можуть отримати допомогу, наприклад, перебратися до спеціального осередку. Деякі хочуть скористатися такою можливістю і приїжджають до осередка разом зі мною, або ж приходять пізніше».
Польські громадські організації, які займаються працею на вулиці, визнають, що польський досвід у цій сфері ще не надто багатий. Проте, наголошують вони, саме працівникам вулиці вдалося переконати багатьох бездомних перебратися з вулиці до нічліжки. А в такі холодні дні, як сьогодні – це не що інше, як врятовані людські життя...
