Київ – Музей народної архітектури та побуту, розташований на околиці Києва, біля селища Пирогів, очолюватиме від сьогодні Дмитро Заруба. Раніше він працював заступником голови Державної служби туризму і курортів, радником міністра культури України. Про перехід на нову роботу Дмитро Заруба повідомив напередодні на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук». Також напередодні, ще як радник міністра культури, він розповів Радіо Свобода, що саме варто зробити у «Пирогові» (найбільшому музеї просто неба в Європі) для відвідувачів. Передусім, для цього треба залучити 20 мільйонів гривень.
– Які перші кроки варто зробити для більшої туристичної привабливості музею «Пирогів»?
– По-перше, потрібно взяти до уваги європейський досвід розвитку музеїв. Щоб у першу чергу повернутися обличчям до відвідувачів. Адже в першу чергу це потрібно для людей (і тих, які мешкають в Україні й для туристів). Адже цей музей – не просто скриня під замком, де тримають якісь скарби. Головним напрямом діяльності повинно бути відновлення «Пирогова» – реставрація, реконструкція тих об’єктів, які занедбані на сьогоднішній день. Звичайно, це збільшення кількості різних заходів, які би приваблювали туристів до музею в «Пирогові».
– Напевно, головна проблем – брак коштів. Де ж їх узяти для музею в «Пирогові», адже це – державний об’єкт?
– Так, це державний об’єкт, але є європейський досвід залучення грошей через спонсорську, благодійну допомогу і взагалі через діяльність музеїв. Тобто, якщо взяти музеї Європи, то більшість коштів там заробляють не, скажімо, за рахунок держави, а власною діяльністю музеїв.
– Скільки саме грошей потрібно «Музеєві просто неба в Пирогові» для відновлення?
– Для проведення реставраційних, реконструкційних робіт, поновлення пам’яток історії музею потрібно приблизно 20 мільйонів гривень. У ньому є велика кількість об’єктів, яка взагалі не реконструювалися вже багато років, і це видно неозброєним
оком, якщо відвідати «Пирогів». І ці об’єкти – у дуже поганому стані. У першу чергу слід зробити павільйони, щоб виставляти ті фонди, які є в музеї. А це – приблизно 80 тисяч різних пам’яток історії та культури. Тобто є що виставляти, але для цього потрібні павільйони, відповідна інфраструктура. Скажімо, для розвитку музею потрібні навіть звичайні туалети, яких зараз недостатньо. І коли до музею приходять до 10–15 тисяч осіб, то не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у «Пирогові».
– Мається на увазі – 10–15 тисяч осіб відвідують музей протягом дня у пікову пору – наприклад, улітку?
– Так, або влітку, або, наприклад, коли буде Масниця. І якщо свято добре рекламувати і зробити цікаву програму, може прийти протягом дня більше відвідувачів, ніж я назвав.
– А вже зараз є спонсори, готові вкласти кошти у відновлення музею «Пирогів»?
– Вони були і раніше. Але тоді керівництво музею не звертало достатньої уваги на ці пропозиції й у більшості випадків відмовляло.
– Звісно, кожне порівняння шкутильгає, але все-таки які з об’єктів за кордоном могли б бути прикладом для музею «Пирогів»?
– Це, звичайно, шведський Скансен (село-музей із комплексом міні-музеїв в окремих будівлях). Це – найцікавіший, найпопулярніший скансен, які є в Європі. До речі, в кожній країні Європи є по два-три скансени.
– Які перші кроки варто зробити для більшої туристичної привабливості музею «Пирогів»?
– По-перше, потрібно взяти до уваги європейський досвід розвитку музеїв. Щоб у першу чергу повернутися обличчям до відвідувачів. Адже в першу чергу це потрібно для людей (і тих, які мешкають в Україні й для туристів). Адже цей музей – не просто скриня під замком, де тримають якісь скарби. Головним напрямом діяльності повинно бути відновлення «Пирогова» – реставрація, реконструкція тих об’єктів, які занедбані на сьогоднішній день. Звичайно, це збільшення кількості різних заходів, які би приваблювали туристів до музею в «Пирогові».
– Напевно, головна проблем – брак коштів. Де ж їх узяти для музею в «Пирогові», адже це – державний об’єкт?
– Так, це державний об’єкт, але є європейський досвід залучення грошей через спонсорську, благодійну допомогу і взагалі через діяльність музеїв. Тобто, якщо взяти музеї Європи, то більшість коштів там заробляють не, скажімо, за рахунок держави, а власною діяльністю музеїв.
– Скільки саме грошей потрібно «Музеєві просто неба в Пирогові» для відновлення?
– Для проведення реставраційних, реконструкційних робіт, поновлення пам’яток історії музею потрібно приблизно 20 мільйонів гривень. У ньому є велика кількість об’єктів, яка взагалі не реконструювалися вже багато років, і це видно неозброєним
Не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у «Пирогові»Дмитро Заруба
оком, якщо відвідати «Пирогів». І ці об’єкти – у дуже поганому стані. У першу чергу слід зробити павільйони, щоб виставляти ті фонди, які є в музеї. А це – приблизно 80 тисяч різних пам’яток історії та культури. Тобто є що виставляти, але для цього потрібні павільйони, відповідна інфраструктура. Скажімо, для розвитку музею потрібні навіть звичайні туалети, яких зараз недостатньо. І коли до музею приходять до 10–15 тисяч осіб, то не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у «Пирогові».
– Мається на увазі – 10–15 тисяч осіб відвідують музей протягом дня у пікову пору – наприклад, улітку?
– Так, або влітку, або, наприклад, коли буде Масниця. І якщо свято добре рекламувати і зробити цікаву програму, може прийти протягом дня більше відвідувачів, ніж я назвав.
– А вже зараз є спонсори, готові вкласти кошти у відновлення музею «Пирогів»?
– Вони були і раніше. Але тоді керівництво музею не звертало достатньої уваги на ці пропозиції й у більшості випадків відмовляло.
– Звісно, кожне порівняння шкутильгає, але все-таки які з об’єктів за кордоном могли б бути прикладом для музею «Пирогів»?
– Це, звичайно, шведський Скансен (село-музей із комплексом міні-музеїв в окремих будівлях). Це – найцікавіший, найпопулярніший скансен, які є в Європі. До речі, в кожній країні Європи є по два-три скансени.
