Брюссель – У Європейському Союзі намагаються навести лад у світі інтернету. Чинні закони, що стосуються цієї невпинно оновлюваної сфери, застаріли, бо були створені ще 17 років тому, тобто ще до виникнення веб-велетня Google та соціальних мереж Facebook, MySpace чи російської «ВКонтакте». Проте ця реформа у Євросоюзі може мати доволі далекосяжні наслідки не лише для споживачів, але й для головних гравців цифрового світу.
Ви повертаєтеся із подорожі та радо ділитеся враженнями, публікуючи власні фото на персональній сторінці, скажімо, сайту Facebook чи «Одноклассники». Але через рік виявляєте, що зображення чи особисті дані були кимось використані без вашого відома.
Щоб не потрапляти у такі ситуації, Єврокомісія сьогодні запропонувала законопроект, який дозволить на вимогу власника безповоротно знищувати зображення чи приватну інформацію. Тобто контролювати вміст вашої персональної сторінки будуть не ті, кому належать бази даних, які розміщені десь за океаном чи в Азії. Господарем ваших персональних даних будете тільки ви, каже віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС із питань юстиції, засадничих прав і громадянства Вівіан Редінґ.
«Перше правило основане на тому, що приватні дані належать виключно особі, – каже вона. – Ця реформа збільшить віру людей у те, що їхні дані добре захищені. Їм буде гарантоване надання інформації щодо того, що діється з цими даними. Реформа піде на користь європейському ринкові, адже люди будуть охоче користуватися онлайн-службами. Наразі 72 відсотки європейців занепокоєні тим, що відбувається з їхніми персональними даними».
Мільйон доларів штрафу за незнищення інформації
Представниця Єврокомісії каже, що люди матимуть значно легший доступ до своїх даних в інтернеті. Користувачі зможуть використовувати так зване «право на забуття»: якщо не буде законних підстав для зберігання, персональні дані люди зможуть видаляти самі.
За відмову від знищення персональних даних після скарги користувача на Google, Facebook чи інші портали у Єврокомісії пропонують накладати суворі покарання – аж до мільйонних штрафів.
Нинішні правила, за якими живе ця сфера, були створені ще у 1995-му – у «доінтернетну еру», каже Вівіан Редінґ. Найбільша соціальна мережа Facebook виникла тільки через дев’ять років після набуття чинності у Євросоюзі законів щодо правил користування персональними даними.
Характерно, що запропонована реформа ринку цифрових технологій для забезпечення права користувачів на конфіденційність передбачає створення єдиних законів, чинних на території всього блоку європейських держав. За дотриманням цих правил стежитиме новостворена незалежна й потужна служба захисту приватних даних.
Американські веб-велетні будуть діяти за європейськими законами?
Але ж інтернет кордонів не має. Як, скажімо, карати інтернет-компанії, що базовані за межами ЄС та визнають, наприклад, тільки американські закони?
«Американські компанії мають тут у Європі свої дочірні підприємства. Їх робота одразу буде регламентована регуляторними службами тієї країни ЄС, де вони зареєстровані. Вони будуть змушені дотримуватися європейських законів, як кожен, хто має свій бізнес у Європі, і крапка!» – каже Вівіан Редінґ.
Нововведення, як вважають, будуть мати доволі серйозні наслідки для соціальних мереж, систем електронних грошових переказів та інших онлайн-служб.
На персональні дані полюють хакери
Мета реформи, запропонованої Європейською комісією, – навести лад у світі інтернету й створити єдиний цифровий ринок, який служитиме і бізнесові, і звичайним споживачам.
Брюссель хоче також не допустити прикрих випадків, що сталися минулого року з компанією Sony та банком Сitygroup.
Минулої весни 77 мільйонів користувачів PlayStation Network дізналися про те, що їхні дані були викрадені хакерами тільки через місяць після того, як була зламана мережа.
Банк Citygroup тієї ж весни також пережив хакерський напад, внаслідок якого у декількох тисяч клієнтів банку були викрадені близько трьох мільйонів доларів. Проте фінансова компанія та споживачі дізналися про нестачу тільки через місяць.
Ви повертаєтеся із подорожі та радо ділитеся враженнями, публікуючи власні фото на персональній сторінці, скажімо, сайту Facebook чи «Одноклассники». Але через рік виявляєте, що зображення чи особисті дані були кимось використані без вашого відома.
Щоб не потрапляти у такі ситуації, Єврокомісія сьогодні запропонувала законопроект, який дозволить на вимогу власника безповоротно знищувати зображення чи приватну інформацію. Тобто контролювати вміст вашої персональної сторінки будуть не ті, кому належать бази даних, які розміщені десь за океаном чи в Азії. Господарем ваших персональних даних будете тільки ви, каже віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС із питань юстиції, засадничих прав і громадянства Вівіан Редінґ.
Наразі 72 відсотки європейців занепокоєні тим, що відбувається з їхніми персональними данимиВівіан Редінґ
«Перше правило основане на тому, що приватні дані належать виключно особі, – каже вона. – Ця реформа збільшить віру людей у те, що їхні дані добре захищені. Їм буде гарантоване надання інформації щодо того, що діється з цими даними. Реформа піде на користь європейському ринкові, адже люди будуть охоче користуватися онлайн-службами. Наразі 72 відсотки європейців занепокоєні тим, що відбувається з їхніми персональними даними».
Мільйон доларів штрафу за незнищення інформації
Представниця Єврокомісії каже, що люди матимуть значно легший доступ до своїх даних в інтернеті. Користувачі зможуть використовувати так зване «право на забуття»: якщо не буде законних підстав для зберігання, персональні дані люди зможуть видаляти самі.
За відмову від знищення персональних даних після скарги користувача на Google, Facebook чи інші портали у Єврокомісії пропонують накладати суворі покарання – аж до мільйонних штрафів.
Нинішні правила, за якими живе ця сфера, були створені ще у 1995-му – у «доінтернетну еру», каже Вівіан Редінґ. Найбільша соціальна мережа Facebook виникла тільки через дев’ять років після набуття чинності у Євросоюзі законів щодо правил користування персональними даними.
Характерно, що запропонована реформа ринку цифрових технологій для забезпечення права користувачів на конфіденційність передбачає створення єдиних законів, чинних на території всього блоку європейських держав. За дотриманням цих правил стежитиме новостворена незалежна й потужна служба захисту приватних даних.
Американські веб-велетні будуть діяти за європейськими законами?
Але ж інтернет кордонів не має. Як, скажімо, карати інтернет-компанії, що базовані за межами ЄС та визнають, наприклад, тільки американські закони?
Американські компанії будуть змушені дотримуватися європейських законів, як кожен, хто має свій бізнес у Європі, і крапка!Вівіан Редінґ
«Американські компанії мають тут у Європі свої дочірні підприємства. Їх робота одразу буде регламентована регуляторними службами тієї країни ЄС, де вони зареєстровані. Вони будуть змушені дотримуватися європейських законів, як кожен, хто має свій бізнес у Європі, і крапка!» – каже Вівіан Редінґ.
Нововведення, як вважають, будуть мати доволі серйозні наслідки для соціальних мереж, систем електронних грошових переказів та інших онлайн-служб.
На персональні дані полюють хакери
Мета реформи, запропонованої Європейською комісією, – навести лад у світі інтернету й створити єдиний цифровий ринок, який служитиме і бізнесові, і звичайним споживачам.
Брюссель хоче також не допустити прикрих випадків, що сталися минулого року з компанією Sony та банком Сitygroup.
Минулої весни 77 мільйонів користувачів PlayStation Network дізналися про те, що їхні дані були викрадені хакерами тільки через місяць після того, як була зламана мережа.
Банк Citygroup тієї ж весни також пережив хакерський напад, внаслідок якого у декількох тисяч клієнтів банку були викрадені близько трьох мільйонів доларів. Проте фінансова компанія та споживачі дізналися про нестачу тільки через місяць.
