Дніпропетровськ – Дніпропетровщина першою з «пілотних» регіонів України завершила початковий етап реформування системи охорони здоров’я, звітують обласні чиновники. За їхніми словами, наразі область чітко розмежувала заклади медицини за рівнями (первинна, вторинна, екстрена) і визначила, звідки і в якому обсязі вони фінансуватимуться. Тепер регіон очікує на 80-мільйону субвенцію з держбюджету: гроші на оновлення медобладнання пообіцяли як експериментальному регіонові. Як іде реформа на Дніпропетровщині і чи всі нею задоволені?
Чиновники запевняють: вони взялись за реформу з думкою про пацієнта. Тепер в області діє нова схема надання медпослуг.
Хворий звертається по допомогу до найближчої амбулаторії до лікаря загальної практики. Якщо хвороба складна, його направляють до вузькоспеціалізованих фахівців, а ті – на шпиталізацію до стаціонару, якщо легка – в денний стаціонар або на лікування вдома під наглядом сімейного лікаря.
Проте на практиці ця схема працює не завжди. В обласному управлінні охорони здоров’я кажуть: сімейних лікарів, особливо в сільській місцевості, катастрофічно бракує. Поки їхні функції виконують терапевти, педіатри, гінекологи.
За збільшене навантаження їм підвищать зарплату, обіцяє заступник начальника управління охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА Олена Лугова.
«Дніпропетровська область з 1 січня 2012 року отримала додатково 68 мільйонів, щоб здійснити диференціацію заробітної плати лікарям первинної ланки, тобто: більше працюєш – більше й отримай. Зарплата зросте в рази», – каже Олена Лугова.
Мешканці сіл невдоволені
Жителі 11 сіл Дніпропетровського району, а це кілька тисяч людей, наслідки медичних новацій уже відчули на собі. За рішенням влади стаціонар на 35 ліжок при лікарні у селі Миколаївка закрили, тепер людям їздити лікуватись за півсотні кілометрів.
Районна влада пояснює: оптимізували використання бюджетних коштів, зекономлені гроші витратять на устаткування іншої лікарні. У цьому, зазначають, і сенс реформи: створити потужні «окружні» медзаклади.
Селяни ж обурюються. «Це жахливо, нікому тепер надавати нам допомогу – тим, хто з високим тиском, тим, кому дуже погано», – скаржаться люди.
Колишній головний лікар сільської лікарні Лариса Михайлова після новацій у галузі пішла на пенсію. Вона не приховує: деяких нововведень в охороні здоров’я не розуміє.
«Організовувати стаціонари вдома, маючи тільки одного лікаря і не маючи санітарного транспорту, надзвичайно складно», – каже лікарка.
Разом із стаціонаром у селі Миколаївка з мапи області зник стаціонар у Зеленодольську, а в Дніпропетровську в рамках «оптимізації» закрили лікарню № 10 як нерентабельну. Приміщення закладу одразу ж передали УПЦ (Московського патріархату).
Реформа чи профанація?
Опозиція вбачає недоліки у медичній реформі на Дніпропетровщині. Владу критикують, зокрема, за те, що новації почали запроваджувати без попередніх громадських обговорень.
«Голосно анонсоване завершення першого етапу реформування медицини в Дніпропетровській області варто розглядати залежно від того, що ставилось за мету. Якщо метою було покращення медичного обслуговування мешканців, то цього немає. Швидка допомога, як і раніше, може до хворого їхати годинами. Якщо ж на меті був розподіл фінансових потоків та їхня більша підконтрольність чиновникам, то тут реформування просувається успішно. У цілому такі організаційні перетворення – це профанація реформування», – сказав у коментарі Радіо Свобода керівник фракції «УМ» у Дніпропетровській міськраді Сергій Жуков.
Як приклад він навів створення наглядових рад у лікарнях. За законом, до наглядових рад має входити три особи: представник лікарів, представник обласної влади і представник мешканців міста. Головою ж усіх наглядових рад у Дніпропетровську призначений один і той самий чиновник від медицини. «Це є профанацією контролю громади», – вважає Жуков.
«Телемедицина», веб-камери, консультації через скайп
Реформа медицини на Дніпропетровщині триватиме до 2014 року. Її перспективи чиновники малюють в оптимістичних барвах: скоро, кажуть, лікарі високої кваліфікації надаватимуть віддалені консультації через скайп, запровадять і так звану «телемедицину» – дистанційний огляд пацієнта лікарем за допомогою веб-камер і всесвітньої мережі.
Крім цього, лікарі регіону першими в Україні стали вести запис на прийоми через інтернет. Хоча сільському населенню усі ці дива техніки, як і раніше, недоступні.
Поряд із Дніпропетровською «пілотний» проект реформування медицини запроваджується у Києві, Донецькій та Вінницькій областях.
Чиновники запевняють: вони взялись за реформу з думкою про пацієнта. Тепер в області діє нова схема надання медпослуг.
Хворий звертається по допомогу до найближчої амбулаторії до лікаря загальної практики. Якщо хвороба складна, його направляють до вузькоспеціалізованих фахівців, а ті – на шпиталізацію до стаціонару, якщо легка – в денний стаціонар або на лікування вдома під наглядом сімейного лікаря.
Проте на практиці ця схема працює не завжди. В обласному управлінні охорони здоров’я кажуть: сімейних лікарів, особливо в сільській місцевості, катастрофічно бракує. Поки їхні функції виконують терапевти, педіатри, гінекологи.
За збільшене навантаження їм підвищать зарплату, обіцяє заступник начальника управління охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА Олена Лугова.
«Дніпропетровська область з 1 січня 2012 року отримала додатково 68 мільйонів, щоб здійснити диференціацію заробітної плати лікарям первинної ланки, тобто: більше працюєш – більше й отримай. Зарплата зросте в рази», – каже Олена Лугова.
Мешканці сіл невдоволені
Жителі 11 сіл Дніпропетровського району, а це кілька тисяч людей, наслідки медичних новацій уже відчули на собі. За рішенням влади стаціонар на 35 ліжок при лікарні у селі Миколаївка закрили, тепер людям їздити лікуватись за півсотні кілометрів.
Районна влада пояснює: оптимізували використання бюджетних коштів, зекономлені гроші витратять на устаткування іншої лікарні. У цьому, зазначають, і сенс реформи: створити потужні «окружні» медзаклади.
Це жахливо, нікому тепер надавати нам допомогуселяни
Селяни ж обурюються. «Це жахливо, нікому тепер надавати нам допомогу – тим, хто з високим тиском, тим, кому дуже погано», – скаржаться люди.
Колишній головний лікар сільської лікарні Лариса Михайлова після новацій у галузі пішла на пенсію. Вона не приховує: деяких нововведень в охороні здоров’я не розуміє.
Організовувати стаціонари вдома, маючи тільки одного лікаря і не маючи санітарного транспорту, надзвичайно складнолікар
Разом із стаціонаром у селі Миколаївка з мапи області зник стаціонар у Зеленодольську, а в Дніпропетровську в рамках «оптимізації» закрили лікарню № 10 як нерентабельну. Приміщення закладу одразу ж передали УПЦ (Московського патріархату).
Реформа чи профанація?
Опозиція вбачає недоліки у медичній реформі на Дніпропетровщині. Владу критикують, зокрема, за те, що новації почали запроваджувати без попередніх громадських обговорень.
Такі організаційні перетворення – це профанація реформуванняСергій Жуков
«Голосно анонсоване завершення першого етапу реформування медицини в Дніпропетровській області варто розглядати залежно від того, що ставилось за мету. Якщо метою було покращення медичного обслуговування мешканців, то цього немає. Швидка допомога, як і раніше, може до хворого їхати годинами. Якщо ж на меті був розподіл фінансових потоків та їхня більша підконтрольність чиновникам, то тут реформування просувається успішно. У цілому такі організаційні перетворення – це профанація реформування», – сказав у коментарі Радіо Свобода керівник фракції «УМ» у Дніпропетровській міськраді Сергій Жуков.
Як приклад він навів створення наглядових рад у лікарнях. За законом, до наглядових рад має входити три особи: представник лікарів, представник обласної влади і представник мешканців міста. Головою ж усіх наглядових рад у Дніпропетровську призначений один і той самий чиновник від медицини. «Це є профанацією контролю громади», – вважає Жуков.
«Телемедицина», веб-камери, консультації через скайп
Реформа медицини на Дніпропетровщині триватиме до 2014 року. Її перспективи чиновники малюють в оптимістичних барвах: скоро, кажуть, лікарі високої кваліфікації надаватимуть віддалені консультації через скайп, запровадять і так звану «телемедицину» – дистанційний огляд пацієнта лікарем за допомогою веб-камер і всесвітньої мережі.
Крім цього, лікарі регіону першими в Україні стали вести запис на прийоми через інтернет. Хоча сільському населенню усі ці дива техніки, як і раніше, недоступні.
Поряд із Дніпропетровською «пілотний» проект реформування медицини запроваджується у Києві, Донецькій та Вінницькій областях.
