Брюссель – На Іран накладені безпрецедентні санкції ЄС. Європейські міністри закордонних справ у понеділок домовилися про ембарго на імпорт іранської нафти. Водночас об’єднана Європа вдарить і по фінансовій системі цієї країни: закордонні рахунки центрального банку Ірану, який фінансує ядерну програму, будуть заморожені.
Ухвалити каральні кроки проти Ірану, що не припиняє ядерні розробки, як вважають, воєнного призначення, було не просто. Однак 27 голів європейських зовнішньополітичних відомств все ж досягли компромісу.
Ухвалений текст передбачає заборону на постачання до ЄС іранської сирової нафти. Італія, Іспанія й особливо Греція, які істотно залежать від імпорту нафти з Ірану, тривалий час не погоджувалися на ухвалення санкцій. Зрештою вирішили, що ембарго буде, але впроваджуватиметься поступово.
Ідеться про те, що нафтові контракти між іранськими постачальниками та європейськими країнами одразу скасовувати не будуть. Проте до середини літа споживачі нафти з Ірану мають знайти нових постачальників, бо першого липня всі угоди з цією державою анулюють.
Європу дуже непокоїть іранська ядерна програма
Вільям Гейґ, міністр закордонних справ Великої Британії, зокрема, зазначив, що рішення Ради європейських міністрів демонструють зростання занепокоєння Євросоюзу через іранську ядерну програму.
«Іран далі ігнорує резолюцію Ради безпеки ООН (щодо припинення ядерної програми) та продовжує збагачення урану до 20 відсотків, а це не має мирного пояснення, гідного довіри. Тож для нас важливо продовжити посилення законного та мирного тиску на уряд Ірану», – наголосив він.
Характерно, що вже тепер буде суворо заборонено укладати будь-які нові контракти з іранськими постачальниками енергоносіїв щодо їхніх закупівель чи транспортування.
Під прицілом і економіка, і фінанси
Хоча більшість споживачів нафти з Ірану перебувають в Азії, нинішнє рішення представників Євросоюзу має завдати шкоди іранській економіці, утруднивши здійснення ядерної програми. Причина у тому, що до країн Європи надходить аж 20 відсотків нафти, яку видобувають в іранських родовищах.
Дещо менш відчутною для влади Ірану буде інша санкція: замороження у Євросоюзі активів іранського центрального банку, зі скарбниці якого фінансуються заборонені ООН ядерні розробки.
У будь-якому разі головна мета цих каральних заходів – примусити керівництво Ірану повернутися до переговорів із міжнародною спільнотою. Наразі Європі слід бути непохитною, заявив голова зовнішньополітичного відомства Франції Ален Жуппе.
«Настав час, коли Європейський Союз має виявити рішучість щодо держави, яка відмовляється від діалогу, до якого ми її вже не раз закликали і який все ще залишається можливим», – пояснив французький міністр.
У відповідь Іран далі погрожує
Тим часом коли влада Ірану відкидає звинувачення у розробці ядерної зброї, аналітики кажуть, що іранські вчені можуть створити перші зразки ядерних боєголовок уже наступного року.
Ізраїль радо привітав рішення Євросоюзу.
Тим часом сьогоднішні реакції з Ірану не відрізнялися від попередніх: із Тегерана знову лунали погрози.
Як повідомляють інформаційні джерела, один з іранських політиків знову заявив, що Іран блокуватиме Ормузьку протоку, якою транспортують двадцять відсотків світового нафтового обігу. Інший представник влади погрожує, що Тегеран має вже тепер припинити постачання нафти до Європейського Союзу.
Ухвалити каральні кроки проти Ірану, що не припиняє ядерні розробки, як вважають, воєнного призначення, було не просто. Однак 27 голів європейських зовнішньополітичних відомств все ж досягли компромісу.
Ухвалений текст передбачає заборону на постачання до ЄС іранської сирової нафти. Італія, Іспанія й особливо Греція, які істотно залежать від імпорту нафти з Ірану, тривалий час не погоджувалися на ухвалення санкцій. Зрештою вирішили, що ембарго буде, але впроваджуватиметься поступово.
Ідеться про те, що нафтові контракти між іранськими постачальниками та європейськими країнами одразу скасовувати не будуть. Проте до середини літа споживачі нафти з Ірану мають знайти нових постачальників, бо першого липня всі угоди з цією державою анулюють.
Європу дуже непокоїть іранська ядерна програма
Вільям Гейґ, міністр закордонних справ Великої Британії, зокрема, зазначив, що рішення Ради європейських міністрів демонструють зростання занепокоєння Євросоюзу через іранську ядерну програму.
«Іран далі ігнорує резолюцію Ради безпеки ООН (щодо припинення ядерної програми) та продовжує збагачення урану до 20 відсотків, а це не має мирного пояснення, гідного довіри. Тож для нас важливо продовжити посилення законного та мирного тиску на уряд Ірану», – наголосив він.
Характерно, що вже тепер буде суворо заборонено укладати будь-які нові контракти з іранськими постачальниками енергоносіїв щодо їхніх закупівель чи транспортування.
Під прицілом і економіка, і фінанси
Хоча більшість споживачів нафти з Ірану перебувають в Азії, нинішнє рішення представників Євросоюзу має завдати шкоди іранській економіці, утруднивши здійснення ядерної програми. Причина у тому, що до країн Європи надходить аж 20 відсотків нафти, яку видобувають в іранських родовищах.
Дещо менш відчутною для влади Ірану буде інша санкція: замороження у Євросоюзі активів іранського центрального банку, зі скарбниці якого фінансуються заборонені ООН ядерні розробки.
У будь-якому разі головна мета цих каральних заходів – примусити керівництво Ірану повернутися до переговорів із міжнародною спільнотою. Наразі Європі слід бути непохитною, заявив голова зовнішньополітичного відомства Франції Ален Жуппе.
«Настав час, коли Європейський Союз має виявити рішучість щодо держави, яка відмовляється від діалогу, до якого ми її вже не раз закликали і який все ще залишається можливим», – пояснив французький міністр.
У відповідь Іран далі погрожує
Тим часом коли влада Ірану відкидає звинувачення у розробці ядерної зброї, аналітики кажуть, що іранські вчені можуть створити перші зразки ядерних боєголовок уже наступного року.
Ізраїль радо привітав рішення Євросоюзу.
Тим часом сьогоднішні реакції з Ірану не відрізнялися від попередніх: із Тегерана знову лунали погрози.
Як повідомляють інформаційні джерела, один з іранських політиків знову заявив, що Іран блокуватиме Ормузьку протоку, якою транспортують двадцять відсотків світового нафтового обігу. Інший представник влади погрожує, що Тегеран має вже тепер припинити постачання нафти до Європейського Союзу.