Київ – Якщо Україна та Рада Європи знайдуть компроміс щодо дотримання прав людини, українська влада погодиться на реальну реформу судочинства і захисту цих прав, то відносини з Європою можуть поліпшитися. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Тарас Чорновіл. На його думку, поки що у середовищі навколо Президента Януковича не готові міняти нинішні правила гри в Україні. Тарас Чорновіл зазначив це, говорячи про січневу сесію Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій розглядатимуть «українське питання».
– З «українського питання» на сесії ПАРЄ 26 січня очікується ухвалення резолюції. Попередній звіт Моніторингового комітету Ради Європи стосовно демократичних інститутів в Україні деякі оглядачі називають дуже суворим щодо дотримання прав людини, і у ньому особливу увагу приділили політичним переслідуванням української опозиції. Наскільки суворою може бути резолюція на сесії ПАРЄ щодо України?
– Попередній проект, з яким я ознайомився, на мій погляд, не є дуже суворим, але виглядає дещо нерозумним. Крім політичних питань – тієї ж самої Тимошенко, арештів, відсутності рівноправності в правосудді тощо – є багато речей, де висловлені прямі рекомендації, в яких Рада Європи повторює сама себе. Тобто, коли нам нагадують, що в Україні фактично немає справ, де прокуратура програвала б, де суд не погоджувався б із позицією прокуратури; коли нам нагадують, що в Україні взагалі зруйнована незалежність правосуддя, це виглядає логічно. Але коли нам, паралельно з цим, дають дуже різкі вказівки, що ми, скажімо, маємо повністю усунути Верховну Раду від процедури призначення суддів, то в мене виникає запитання – а хто тоді цим займатиметься? Лише сам Президент із людьми, яких він сам попризначав?
– Як узагалі цього року на відносини України з Радою Європою впливатиме «справа Тимошенко»?
– Україну битимуть не стільки за те, що Юлію Тимошенко переслідують як лідера опозиції, скільки за те, що в ході судових процесів над нею порушили всі без винятку необхідні правила судочинства.
Прийнятний для двох сторін компроміс: з одного боку, влада звільняє Юлію Тимошенко від ув’язнення через амністію або помилування, твердо дає зобов’язання, що за жодною кримінальною справою, яка б не була проти неї відкрита за минулі періоди, вона не сяде у тюрму. Але Європейський Союз та інші структури (і Рада Європи в тому числі) погоджуються з тим, що Юлія Тимошенко все-таки була засуджена і, залишаючись на свободі, не зможе скористатися правом балотуватися до будь-яких владних органів.
Якщо Україна зробить бодай якісь кроки далі щодо реального реформування судочинства, системи правозахисту, то відносини з Європою, починаючи із середини весни, ледь-ледь можуть поліпшитися. Хоча потім для них буде колосальне випробування у вигляді нових парламентських виборів в Україні.
Але, якщо з двох сторін буде непоступливість… А поки що у середовищі навколо Януковича явно не готові взагалі звільняти Юлію Тимошенко, міняти правила гри в Україні. Закони готові, готовності виконувати їх я поки що не бачу. Якщо цього не відбудеться, то охолодження триватиме надалі й Україна просто перестане бути цікавою для європейських структур.
– З «українського питання» на сесії ПАРЄ 26 січня очікується ухвалення резолюції. Попередній звіт Моніторингового комітету Ради Європи стосовно демократичних інститутів в Україні деякі оглядачі називають дуже суворим щодо дотримання прав людини, і у ньому особливу увагу приділили політичним переслідуванням української опозиції. Наскільки суворою може бути резолюція на сесії ПАРЄ щодо України?
– Попередній проект, з яким я ознайомився, на мій погляд, не є дуже суворим, але виглядає дещо нерозумним. Крім політичних питань – тієї ж самої Тимошенко, арештів, відсутності рівноправності в правосудді тощо – є багато речей, де висловлені прямі рекомендації, в яких Рада Європи повторює сама себе. Тобто, коли нам нагадують, що в Україні фактично немає справ, де прокуратура програвала б, де суд не погоджувався б із позицією прокуратури; коли нам нагадують, що в Україні взагалі зруйнована незалежність правосуддя, це виглядає логічно. Але коли нам, паралельно з цим, дають дуже різкі вказівки, що ми, скажімо, маємо повністю усунути Верховну Раду від процедури призначення суддів, то в мене виникає запитання – а хто тоді цим займатиметься? Лише сам Президент із людьми, яких він сам попризначав?
– Як узагалі цього року на відносини України з Радою Європою впливатиме «справа Тимошенко»?
Україну битимуть не стільки за те, що Тимошенко переслідують як лідера опозиції, скільки за те, що в ході процесів порушили всі правила судочинства
– Україну битимуть не стільки за те, що Юлію Тимошенко переслідують як лідера опозиції, скільки за те, що в ході судових процесів над нею порушили всі без винятку необхідні правила судочинства.
Прийнятний для двох сторін компроміс: з одного боку, влада звільняє Юлію Тимошенко від ув’язнення через амністію або помилування, твердо дає зобов’язання, що за жодною кримінальною справою, яка б не була проти неї відкрита за минулі періоди, вона не сяде у тюрму. Але Європейський Союз та інші структури (і Рада Європи в тому числі) погоджуються з тим, що Юлія Тимошенко все-таки була засуджена і, залишаючись на свободі, не зможе скористатися правом балотуватися до будь-яких владних органів.
Якщо Україна зробить бодай якісь кроки далі щодо реального реформування судочинства, системи правозахисту, то відносини з Європою, починаючи із середини весни, ледь-ледь можуть поліпшитися. Хоча потім для них буде колосальне випробування у вигляді нових парламентських виборів в Україні.
Поки що у середовищі навколо Януковича явно не готові взагалі звільняти Тимошенко, міняти правила гри в Україні
Але, якщо з двох сторін буде непоступливість… А поки що у середовищі навколо Януковича явно не готові взагалі звільняти Юлію Тимошенко, міняти правила гри в Україні. Закони готові, готовності виконувати їх я поки що не бачу. Якщо цього не відбудеться, то охолодження триватиме надалі й Україна просто перестане бути цікавою для європейських структур.
