Прага – Дангара, маленьке містечко з 20 тисячами жителів на південній низовині, може стати місцем нового республіканського летовища і навіть нової столиці цієї центральноазійської країни. Місцеві жителі зауважують будівельну активність поряд з Дангарою і не виключають, що президент Таджикистану Емомалі Рагмон, який звідси родом, має наміри перемістити центр своєї влади до його рідного містечка.
Дангара розташована за 150 кілометрів від Душанбе, нинішньої столиці, де живе до 700 тисяч жителів. Місцеві жителі кажуть, що на ймовірні зміни на політичній карті між столицею і Дангарою вказує не лише активне дорожнє будівництво на батьківщині президента Емомалі Рагмона, а й масштабне спорудження в цьому райцентрі нового житла та стійке переміщення за останні 10 років родин урядовців саме до Дангари.
Жителі Дангари із захопленням обговорюють ці зміни. Місцевий таксист переконує, що Дангара є дуже добрим місцем для нової столиці, рівнинним, на відміну від гористого Душанбе, і землі для нового будівництва тут вистачає.
Заступник мера Дангари Магмадюсуф Шоєв каже Радіо Свобода, що такі рішення – це компетенція влади вищого рівня, обласного чи й державного. Однак він переконаний, що, незважаючи на деякі фінансові проблеми, рано чи пізно такий план буде реалізований.
Скептики проти перенесення столиці Таджикистану
До скептиків щодо цього плану належить місцевий журналіст Бургон Сафарі, який сумнівається у тому, що Дангара є підходящим місцем для влади. «Це вимагало б величезних коштів та сил. Душанбе за географічним розташуванням, якраз у центрі країни, відповідає вимогам до столиці. У Дангарі немає ані інфраструктури, ані навіть нормального водопостачання. Тому й не віриться, що все це будуть тут будувати», – каже він.
Є й такі, хто критикує нинішнього президента Емомалі Рагмона «за кумівство», що, мовляв, він «робить більше для свого рідного міста, аніж інші». Раніше вже звучала критика про надання переваг владою саме Дангарі.
У Середній Азії є вже прецедент, коли в Казахстані президент Нурсултан Назарбаєв переніс столицю з Алмати до Астани у 1997 році. І хоча це холодний Північний Казахстан, та все ж населення Астани скоро виросло з 250 до 700 тисяч жителів.
Також є й інші приклади перенесення столиць у тій же Азії: 2005 року у М’янмі тодішній військовий режим збудував нове місто Нейп’їдо в чистому полі й 2005 року буквально за ніч переніс туди, за 400 кілометрів, столицю з міста Янґона.
Дангара розташована за 150 кілометрів від Душанбе, нинішньої столиці, де живе до 700 тисяч жителів. Місцеві жителі кажуть, що на ймовірні зміни на політичній карті між столицею і Дангарою вказує не лише активне дорожнє будівництво на батьківщині президента Емомалі Рагмона, а й масштабне спорудження в цьому райцентрі нового житла та стійке переміщення за останні 10 років родин урядовців саме до Дангари.
Жителі Дангари із захопленням обговорюють ці зміни. Місцевий таксист переконує, що Дангара є дуже добрим місцем для нової столиці, рівнинним, на відміну від гористого Душанбе, і землі для нового будівництва тут вистачає.
Заступник мера Дангари Магмадюсуф Шоєв каже Радіо Свобода, що такі рішення – це компетенція влади вищого рівня, обласного чи й державного. Однак він переконаний, що, незважаючи на деякі фінансові проблеми, рано чи пізно такий план буде реалізований.
Скептики проти перенесення столиці Таджикистану
До скептиків щодо цього плану належить місцевий журналіст Бургон Сафарі, який сумнівається у тому, що Дангара є підходящим місцем для влади. «Це вимагало б величезних коштів та сил. Душанбе за географічним розташуванням, якраз у центрі країни, відповідає вимогам до столиці. У Дангарі немає ані інфраструктури, ані навіть нормального водопостачання. Тому й не віриться, що все це будуть тут будувати», – каже він.
Є й такі, хто критикує нинішнього президента Емомалі Рагмона «за кумівство», що, мовляв, він «робить більше для свого рідного міста, аніж інші». Раніше вже звучала критика про надання переваг владою саме Дангарі.
У Середній Азії є вже прецедент, коли в Казахстані президент Нурсултан Назарбаєв переніс столицю з Алмати до Астани у 1997 році. І хоча це холодний Північний Казахстан, та все ж населення Астани скоро виросло з 250 до 700 тисяч жителів.
Також є й інші приклади перенесення столиць у тій же Азії: 2005 року у М’янмі тодішній військовий режим збудував нове місто Нейп’їдо в чистому полі й 2005 року буквально за ніч переніс туди, за 400 кілометрів, столицю з міста Янґона.
