Рига – Таллінн попрощався з титулом Культурної столиці Європи-2011. Столиця Естонії завжди була місцем, де культурі відводилося важливе місце. Наразі заходи, що проходили в рамках Культурної столиці Європи, надали новий імпульс розвиткові культури й туризму Таллінна. Зокрема, у 2011 році у столиці Естонії відбулося понад 7 тисяч культурних заходів, які відвідали 2 мільйони глядачів. Майже половина заходів програми культурної столиці Європи була безкоштовна для відвідування. У цій програмі була представлена й українська культура.
Таллінн прощався з титулом Культурної столиці Європи-2011 Піснею дзвонів 10 талліннських соборів, зокрема, й Української греко-католицької церкви.
За словами члена правління «Таллінн-2011» Яануса Мутлі, в рамках року культурної столиці Європи вдалось показати різнобарвність естонської культури, було представлено також творчість інших народів. Зокрема, відбувся фестиваль української культури «Балтійська трембіта».
У програмі культурної столиці Європи-2011 відбулися заходи, спрямовані на масового глядача, зокрема, сімейне свято «Талліннські дні моря», Молодіжне свято пісні і танцю й концерт «Пісня свободи».
Новітніми були такі унікальні проекти, як «Німі фільми подають голоси», «Світ скла», «60 секунд самотності у році Нуль». У місті з’явилися незвичні об’єкти: «Об’єкт-2011», «Солом’яний театр».
Головна увага – молодому мистецтву Європи
Однією з цілей програми культурної столиці Європи був розвиток новаторських та унікальних ідей, які б представили культуру в міському просторі, зробили її ближчою до народу.
«Характерно те, що Культурна столиця знайомила з молодим мистецтвом Європи. Класичне мистецтво, відомі імена ми й так знаємо, а зараз слід знайомитися з майбутнім європейської культури, з тим майбутнім, яке повинне вливатися в один могутній потік, що пересікає національні кордони, зносить їх і перетворює людей у більш терпимі, культурні і більш відкриті Божі творіння», – вважає літературознавець Борис Тух.
У програмі Культурної столиці 2011 року взяла участь майже тисяча акторів, режисерів, художників та організаторів. За словами мера Таллінна Едґара Савісаара, столиця Естонії завжди була й залишиться містом культури.
«Так, багато різноманітних проектів культури, які були здійснені за цей рік, я думаю, що раніше ми й за п’ять років не встигли б зробити. Багато художників, музикантів, письменників отримали новий поштовх для роботи, нові ідеї, нові проекти – це для них найголовніше», – наголосив мер.
Успішний фінал
Фахівець зі зв’язків з громадськістю «Таллінн-2011» Оксана Григор’єва зазначила: «Щасливий фінал» – назва заходу з нагоди завершення Культурної столиці стала символічною.
«Фінал, дійсно, щасливий тому, що ми з повною впевненістю можемо стверджувати, що заходи Культурної столиці відвідали понад 2 мільйони осіб – це значно більше, ніж усе населення Естонії, – каже Оксана Григор’єва. – Тому можна говорити, що програма Культурної столиці вдалася. До нас приїхало дуже багато гостей, туристичне зростання у цьому році становило близько 20%».
Титул Культурної столиці Європи 2012 року Таллінн передав португальському місту Ґімарайнш та словенському Маріборові.
Таллінн прощався з титулом Культурної столиці Європи-2011 Піснею дзвонів 10 талліннських соборів, зокрема, й Української греко-католицької церкви.
За словами члена правління «Таллінн-2011» Яануса Мутлі, в рамках року культурної столиці Європи вдалось показати різнобарвність естонської культури, було представлено також творчість інших народів. Зокрема, відбувся фестиваль української культури «Балтійська трембіта».
У програмі культурної столиці Європи-2011 відбулися заходи, спрямовані на масового глядача, зокрема, сімейне свято «Талліннські дні моря», Молодіжне свято пісні і танцю й концерт «Пісня свободи».
Новітніми були такі унікальні проекти, як «Німі фільми подають голоси», «Світ скла», «60 секунд самотності у році Нуль». У місті з’явилися незвичні об’єкти: «Об’єкт-2011», «Солом’яний театр».
Головна увага – молодому мистецтву Європи
Однією з цілей програми культурної столиці Європи був розвиток новаторських та унікальних ідей, які б представили культуру в міському просторі, зробили її ближчою до народу.
«Характерно те, що Культурна столиця знайомила з молодим мистецтвом Європи. Класичне мистецтво, відомі імена ми й так знаємо, а зараз слід знайомитися з майбутнім європейської культури, з тим майбутнім, яке повинне вливатися в один могутній потік, що пересікає національні кордони, зносить їх і перетворює людей у більш терпимі, культурні і більш відкриті Божі творіння», – вважає літературознавець Борис Тух.
У програмі Культурної столиці 2011 року взяла участь майже тисяча акторів, режисерів, художників та організаторів. За словами мера Таллінна Едґара Савісаара, столиця Естонії завжди була й залишиться містом культури.
«Так, багато різноманітних проектів культури, які були здійснені за цей рік, я думаю, що раніше ми й за п’ять років не встигли б зробити. Багато художників, музикантів, письменників отримали новий поштовх для роботи, нові ідеї, нові проекти – це для них найголовніше», – наголосив мер.
Успішний фінал
Фахівець зі зв’язків з громадськістю «Таллінн-2011» Оксана Григор’єва зазначила: «Щасливий фінал» – назва заходу з нагоди завершення Культурної столиці стала символічною.
«Фінал, дійсно, щасливий тому, що ми з повною впевненістю можемо стверджувати, що заходи Культурної столиці відвідали понад 2 мільйони осіб – це значно більше, ніж усе населення Естонії, – каже Оксана Григор’єва. – Тому можна говорити, що програма Культурної столиці вдалася. До нас приїхало дуже багато гостей, туристичне зростання у цьому році становило близько 20%».
Титул Культурної столиці Європи 2012 року Таллінн передав португальському місту Ґімарайнш та словенському Маріборові.
