Київ – Різдво – одне з найважливіших християнських свят, яке більшість конфесій відзначає у ніч з 24 на 25 грудня. А в Україну Різдво приходить у ніч з 6 на 7 січня, як і до Росії, Сербії, Грузії. Різдво по-українськи припало до душі і багатьом європейцям, котрі живуть або працюють в Україні.
Словаччина – західна сусідка України – зустрічає Святвечір за Юліанським календарем, наприкінці грудня. Але родина Марека Шафіна, радника Посольства Словаччини, відзначивши Різдво «по-європейськи», вирішила відсвяткувати його і по-українськи. Адже, за словами 12-річного Семка Шафіна, таке важливе свято варто зустрічати і по-словацьки, і по-українськи. Тим більше, що Різдвяні традиції додають наснаги.
Семко розповідає: «Ми увечері їмо. Цілий день постуємо, а тоді маємо святкову вечерю. Ми прославляємо народження Ісуса таким чином: їмо яблуко – воно принесе щастя на цілий рік; часник або цибулю – для здоров’я на цілий рік. Обов’язково їмо горіхи, щоб упродовж року бути сильними!».
Молодша сестра Семка, Вікторія, каже: для неї Різдво – це святкова вечеря, Віфлеємівська зірка на ялинці та подарунки: «Я чекаю на подарунки! Я думаю, Дід Мороз і Снігуронька знайдуть, де я є: хоч я зараз не вдома, у Словаччині, а у Києві. А у Словаччині мене на Різдво знаходить Ісус, з подарунками! А ще я бачу, що в Україні та у Словаччині на ялинці нагорі сяє зірочка!».
Історик Олександр Палій у розмові з Радіо Свобода відзначив: Різдво – настільки духовно потужне, емоційне, щире свято, що насправді неважливо, за яким календарем християнин його відзначає. За словами Палія, нині існує достатньо велика відмінність між святкуванням релігійних свят у християн православних та християн західних обрядів. Ця різниця становить майже два тижні. Але ніякої заборони ієрархів православних конфесій (церков) щодо конкретного часу відзначення Різдва христового немає, – нагадує історик:
«Деякі православні – наприклад, у Болгарії, там частина православних святкують Різдво по Юліанському календарю, частина по Григоріанському. Тобто, виникають такі певні проблеми. Але якоїсь серйозної проблеми, за великим рахунком, тут не існує: по суті, Різдво – це таке велике свято, яке можна святкувати (відзначати) будь-коли. Просто через монументальність і надзвичайно велике значення цього свята!» – розповідає історик.
А отже, неважливо, коли саме буде готова кутя, коли зазвучать колядки, – найголовніше, щоб це йшло від серця, вважає Палій.
Словаччина – західна сусідка України – зустрічає Святвечір за Юліанським календарем, наприкінці грудня. Але родина Марека Шафіна, радника Посольства Словаччини, відзначивши Різдво «по-європейськи», вирішила відсвяткувати його і по-українськи. Адже, за словами 12-річного Семка Шафіна, таке важливе свято варто зустрічати і по-словацьки, і по-українськи. Тим більше, що Різдвяні традиції додають наснаги.
Семко розповідає: «Ми увечері їмо. Цілий день постуємо, а тоді маємо святкову вечерю. Ми прославляємо народження Ісуса таким чином: їмо яблуко – воно принесе щастя на цілий рік; часник або цибулю – для здоров’я на цілий рік. Обов’язково їмо горіхи, щоб упродовж року бути сильними!».
Молодша сестра Семка, Вікторія, каже: для неї Різдво – це святкова вечеря, Віфлеємівська зірка на ялинці та подарунки: «Я чекаю на подарунки! Я думаю, Дід Мороз і Снігуронька знайдуть, де я є: хоч я зараз не вдома, у Словаччині, а у Києві. А у Словаччині мене на Різдво знаходить Ісус, з подарунками! А ще я бачу, що в Україні та у Словаччині на ялинці нагорі сяє зірочка!».
Історик Олександр Палій у розмові з Радіо Свобода відзначив: Різдво – настільки духовно потужне, емоційне, щире свято, що насправді неважливо, за яким календарем християнин його відзначає. За словами Палія, нині існує достатньо велика відмінність між святкуванням релігійних свят у християн православних та християн західних обрядів. Ця різниця становить майже два тижні. Але ніякої заборони ієрархів православних конфесій (церков) щодо конкретного часу відзначення Різдва христового немає, – нагадує історик:
«Деякі православні – наприклад, у Болгарії, там частина православних святкують Різдво по Юліанському календарю, частина по Григоріанському. Тобто, виникають такі певні проблеми. Але якоїсь серйозної проблеми, за великим рахунком, тут не існує: по суті, Різдво – це таке велике свято, яке можна святкувати (відзначати) будь-коли. Просто через монументальність і надзвичайно велике значення цього свята!» – розповідає історик.
А отже, неважливо, коли саме буде готова кутя, коли зазвучать колядки, – найголовніше, щоб це йшло від серця, вважає Палій.
