Брюссель – Угорщина, що є членом Євросоюзу з травня 2004 року, віднедавна перебуває під вогнем критики та погроз. Причина у реформах уряду нинішнього прем’єр-міністра Віктора Орбана, які обмежують засадничі свободи – незалежність преси, центрального банку та політичних партій. Це все більше непокоїть євроустанови, а дехто із впливових європейських депутатів вже закликає накласти санкції на офіційний Будапешт.
Суперечливі зміни до угорської конституції, які уряд Віктора Орбана послідовно відстоював, щойно набрали чинності. Саме це стало причиною численних застережень та критики, які вже протягом декількох місяців «колекціонує» ця держава, що не так давно приєдналася до європейського блоку.
Голова групи лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верховстат щойно відкрито закликав європейські установи накласти на Угорщину штрафні санкції. Депутат каже, що «для євроінституцій настав час вживати законні й політичні покарання, передбачені для таких випадків Лісабонською угодою».
Світові ринки теж карають новий угорський закон
Вважається, що нова редакція угорської Конституції обмежує свободу і плюралізм засобів масової інформації та діяльність політичних партій країни. Навіть голова державного центрального банку, згідно із деякими її положеннями, перебуватиме у ієрархічній залежності щодо угорського уряду. Непохитність прем’єр-міністра Віктора Орбана перед критикою цих ініціатив із Брюсселя та навіть перед вуличними протестами, щойно призвела до реакції ринків. Світові інвестори значно підвищили відсоткові ставки зовнішніх позик Угорщини.
З огляду на це, Ґі Верховстат заявляє, що негайно слід застосувати й інші каральні засоби, бо настав час «захистити від ерозії демократію» та засадничі права угорського суспільства та всього Євросоюзу. На думку колишнього прем’єр-міністра Бельгії, а нині голови однієї з найбільших фракцій Європарламенту, «треба уникнути створення небезпечних прецедентів та не надавати поганих прикладів державам, що бажають вступити до співдружності».
Тим часом, Єврокомісія теж продовжує тиснути на уряд Віктора Орбана.
«Цей новий закон нині набрав чинності й наші занепокоєння тривають, – заявляє речник цієї установи Олів’є Беллі. – І вони триватимуть доти, доки Єврокомісія завершить офіційний аналіз цього нового закону ухваленого минулого тижня. Тільки на основі цього аналізу колегія (європейських комісарів) визначить подальші кроки».
Одним із можливих заходів, передбачених щодо держави-порушниці європейських правил, є позбавлення її права голосу на засіданнях Ради міністрів від 27-ми країн ЄС.
На уряд «Віктатора» можуть подати позов до Європейського суду
Тим часом, Єврокомісія не виключає можливості застосування й інших методів тиску. Якщо відповідь влади Угорщини не розвіє сумнівів протягом двох місяців, ця євроустанова надішле до Будапешта обґрунтоване пояснення розбіжностей закону із європейськими угодами. З цього моменту угорська влада буде змушена змінити свою Конституцію. У протилежному випадку Єврокомісія подасть на Угорщину позов до Європейського суду (Cour européenne de Justice).
«Лісабонська угода надає дві можливості, – пояснює Олів’є Беллі, – Єврокомісія вимагає класично покарати країну за неповагу до законів співдружності. У цьому випадку примусово мають бути змінені закони у цій державі, включно із накладенням на неї фінансових санкцій».
Нарешті, якщо й це не подіє на уряд країни-порушниці засадничих принципів, до Європейського суду надійде новий позов. Відповідно, накладені після цього штрафні санкції будуть значно більшими.
Характерно, що деякі європейські оглядачі вже винайшли для угорського прем’єра Віктора Орбана нове прізвисько, що поєднує його власне ім’я зі словом «диктатор», тобто – «Віктатор».
При цьому, місцеві аналітики також піддають чималій критиці європейські установи через зволікання із реакцією на антидемократичні ініціативи угорської влади.
Суперечливі зміни до угорської конституції, які уряд Віктора Орбана послідовно відстоював, щойно набрали чинності. Саме це стало причиною численних застережень та критики, які вже протягом декількох місяців «колекціонує» ця держава, що не так давно приєдналася до європейського блоку.
Голова групи лібералів та демократів Європарламенту Ґі Верховстат щойно відкрито закликав європейські установи накласти на Угорщину штрафні санкції. Депутат каже, що «для євроінституцій настав час вживати законні й політичні покарання, передбачені для таких випадків Лісабонською угодою».
Світові ринки теж карають новий угорський закон
Вважається, що нова редакція угорської Конституції обмежує свободу і плюралізм засобів масової інформації та діяльність політичних партій країни. Навіть голова державного центрального банку, згідно із деякими її положеннями, перебуватиме у ієрархічній залежності щодо угорського уряду. Непохитність прем’єр-міністра Віктора Орбана перед критикою цих ініціатив із Брюсселя та навіть перед вуличними протестами, щойно призвела до реакції ринків. Світові інвестори значно підвищили відсоткові ставки зовнішніх позик Угорщини.
З огляду на це, Ґі Верховстат заявляє, що негайно слід застосувати й інші каральні засоби, бо настав час «захистити від ерозії демократію» та засадничі права угорського суспільства та всього Євросоюзу. На думку колишнього прем’єр-міністра Бельгії, а нині голови однієї з найбільших фракцій Європарламенту, «треба уникнути створення небезпечних прецедентів та не надавати поганих прикладів державам, що бажають вступити до співдружності».
Тим часом, Єврокомісія теж продовжує тиснути на уряд Віктора Орбана.
«Цей новий закон нині набрав чинності й наші занепокоєння тривають, – заявляє речник цієї установи Олів’є Беллі. – І вони триватимуть доти, доки Єврокомісія завершить офіційний аналіз цього нового закону ухваленого минулого тижня. Тільки на основі цього аналізу колегія (європейських комісарів) визначить подальші кроки».
Одним із можливих заходів, передбачених щодо держави-порушниці європейських правил, є позбавлення її права голосу на засіданнях Ради міністрів від 27-ми країн ЄС.
На уряд «Віктатора» можуть подати позов до Європейського суду
Тим часом, Єврокомісія не виключає можливості застосування й інших методів тиску. Якщо відповідь влади Угорщини не розвіє сумнівів протягом двох місяців, ця євроустанова надішле до Будапешта обґрунтоване пояснення розбіжностей закону із європейськими угодами. З цього моменту угорська влада буде змушена змінити свою Конституцію. У протилежному випадку Єврокомісія подасть на Угорщину позов до Європейського суду (Cour européenne de Justice).
«Лісабонська угода надає дві можливості, – пояснює Олів’є Беллі, – Єврокомісія вимагає класично покарати країну за неповагу до законів співдружності. У цьому випадку примусово мають бути змінені закони у цій державі, включно із накладенням на неї фінансових санкцій».
Нарешті, якщо й це не подіє на уряд країни-порушниці засадничих принципів, до Європейського суду надійде новий позов. Відповідно, накладені після цього штрафні санкції будуть значно більшими.
Характерно, що деякі європейські оглядачі вже винайшли для угорського прем’єра Віктора Орбана нове прізвисько, що поєднує його власне ім’я зі словом «диктатор», тобто – «Віктатор».
При цьому, місцеві аналітики також піддають чималій критиці європейські установи через зволікання із реакцією на антидемократичні ініціативи угорської влади.
