Генплан розвитку Дніпропетровська, ухвалений 2007 року
Генплани українських міст під грифом «Таємно»
Дніпропетровськ – Із майже двох сотень великих і малих українських міст тільки п’ять готові відкрито надати інформацію про генеральні плани розвитку. Такі дані дослідження, яке тривало два роки, оприлюднив Східноукраїнський центр громадських ініціатив із Луганська. Одна із найзакритіших областей України – Дніпропетровщина. Тут жодна міська рада не надає інформацію щодо генпланів. Хоча юристи пояснюють, що такі дані не є ані державною таємницею, ані інформацією для службового користування.
Генеральні плани розвитку на найближчі десятиліття є закритими в усіх 13 містах Дніпропетровщини, кажуть дослідники. Але в кожної із міськрад свої відмовки на інформаційні запити громадян. Дніпропетровська міськрада на прохання надати генплан відповідає, що це конфіденційна інформація, дніпродзержинські посадовці інформують, що всі зацікавлені цей документ можуть отримати, але самого генплану не надають, у Жовтих Водах відписуються тим, що генплан застарілий і ні в кого інтересу не викликає. А в Орджонікідзе взагалі ігнорують подібні запити.
Серед інших відмовок, якими користується влада, – відсутність технічних можливостей для копіювання карт і зношеність генеральних планів. Юрист Олександра Матвійчук – співавтор моніторингового звіту щодо відкритості генпланів в Україні – каже: практика втаємничення містобудівних документів суперечить численним нормам законодавства, зокрема Закону «Про доступ до публічної інформації».
«Мені легко зрозуміти, як мислять представники влади. Але Закон України і дух верховенства права не дає права думати, чи це потрібно простій людині, чи вирішить це проблему. Він чітко говорить: звернулись – і якщо інформація не закрита, дати. Перепрошую, це і є демократія», – зазначає співавтор моніторингового звіту Олександра Матвійчук.
Дмитро Безуглий, заступник голови Дніпропетровської облради, коментує дані дослідження щодо генпланів
«Нецікавий документ»
Чиновник Дніпропетровщини проблему закритості генпланів визнають. Заступник голови облради Дмитро Безуглий каже: розсекречення містобудівних документів назріло, але повністю проблеми корупції воно не вирішить. Навпаки, може спричинити загострення суспільних конфліктів.
«Це нецікавий насправді документ. Що ви хочете в ньому побачити? Розвиток міста? Як ви можете на це вплинути? Ніколи не буде ухвалене таке рішення, щоб були всі в рівній мірі вдоволені. Завжди будуть задоволені й незадоволені», – зазначив Дмитро Безуглий.
Оприлюднення даних щодо закритості генпланів у Дніпропетровську фахівцями Східнодноукраїнського центру громадських ініціатив
Приховують, бо не все ще поділили?
Громадські активісти Дніпропетровська з цим категорично не згодні: інформація з генплану пересічному мешканцеві потрібна. Чи не прокладуть швидкісну магістраль у найближчі роки прямо біля вашого будинку, чи законно ведуть будівництво ваші сусіди, зрештою, який рівень пилового та шумового забруднення у тому чи іншому районі – усі ці дані є в генеральних планах, пояснює керівник громадської організації Галина Кучеренко. Вона вже кілька місяців безуспішно домагається від Дніпропетровської міськради інформації щодо генплану. Жінка підозрює: за втаємниченістю ховаються корупційні схеми виділення й використання землі.
«Мені, наприклад, хочеться знати, чому один пан отримав 17 гектарів лісу. Чому заради нього пересунули табличку з написом «Дніпропетровськ» і змінили межі Амур-Нижньодніпровського району? Щоб дати цьому бізнесменові шматок лісу? Мені хочеться знати, чи входить ця частина лісу до меж Дніпропетровська», – каже Галина Кучеренко.
Після оприлюднення даних дослідження щодо «таємних» генпланів деякі невеликі міста Дніпропетровщини запевнили, що ситуацію виправлять. Від чиновників обласного центру громадські активісти ніяких обіцянок не почули.
Довідка для сайту:
Генеральний план населеного пункту – це офіційне рішення органу місцевого самоврядування, що визначає основні напрями політики щодо подальшого розвитку населеного пункту. У цьому документі визначаються умови безпеки мешканців, забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних стандартів, окреслюються зони житлової, громадської та промислової забудов, механізми збереження історико-культурної спадщини та багато іншого.
Усупереч великому суспільному значенню інформації, наявної в генпланах, у більшості українських міст вони засекречені, не оприлюднюються на сайтах місцевих рад, не надаються на вимогу громадян і навіть депутатів місцевих рад.
Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.
