Угорщина – На любителів класичної музики чекає святкове повідомлення. У Будапешті презентували втрачену скрипку Антоніо Страдіварі. На неї випадково натрапили серед старовинних інструментів в родині одного угорського колекціонера. Цей інструмент вважався втраченим після закінчення ІІ Світової війни. Попри те, що «Сесілії» (так називають цю скрипку) понад 300 років, її звучання, на думку експертів, майже казкове. Причому не тільки під новорічно-різдвяну пору...
Скрипка пройшла ґрунтовну фахову експертизу у Відні й Лондоні, де отримала сертифікат, який засвідчує оригінальність виробу майстерні Страдіварі. Перевірити старовинний інструмент довірили відомій в Угорщині скрипальці Каталін Кокаш:«Мене покликав до майстерні скрипковий майстер Тібор Дьорш, пообіцявши показати щось цікавеньке. За свою мистецьку кар’єру я разів сорок тримала в руках різні інструменти, серед яких траплялося чимало підробок. І минулого разу я теж гадала, що нічого особливого не побачу, адже фахівцеві багато виказує навіть зовнішній вигляд скрипки. Але відкривши футляр, я зрозуміла, що переді мною лежить серйозна річ».
Знавці стверджують, що незалежно від того, хто є власником скрипки Антоніо Страдіварі у даній країні – приватний колекціонер, відомий музикант чи музейна установа, – престиж цієї держави незмінно підвищується. Отож, угорці можуть радіти подвійно, бо замість однієї скрипки знаменитого майстра із Кремони, що вже є на зберіганні у держави, матимуть ще й «Сесілію».
«Цей інструмент виготовлений у лютому 1697 року у майстерні Антоніо Страдіварі. До Угорщини скрипка потрапила після того, як її придбав для одного струнного квартету у вересні 1827 року еґерський єпископ Янош Піркер», – розповів фундатор приватного «Золотого музею» Іштван Зелнік, який купив для своєї колекції «Сесілію», аби спонукати угорських митців до виступів на музичних концертах престижного рівня.
Не всі скрипки Страдіварі придатні для гри
Віднайдення подібної скрипки, за словами знавців музичної старовини, тягне на сенсацію не тільки в Угорщині. «Я теж цікавилася цими речами. Наприклад, натрапила на дані, що серед колекціонерів на Заході не фіксували нічого подібного принаймні упродовж останніх ста років», – зауважує угорська журналістка Клара Діоші.
Попри те, що в Угорщині зараз є дві повноцінні скрипки Страдіварі, грати на них навіть по черзі можуть далеко не всі талановиті угорські митці. Скажімо, переможець міжнародного конкурсу скрипалів у канадському Орфорді за 1997 рік Едвін Мартон, який народився на Закарпатті, понад 10 років мусив виступати зі скрипкою Страдіварі, так би мовити, швейцарської прописки.
За деякими даними, у світі збереглося всього 10 скрипок відомого італійського майстра, і тільки поодинокі з них придатні для виступів на сцені. Решта інструментів є лише прикрасою музейних експозицій. Саме через це купити справний інструмент роботи Страдіварі у наш час вельми проблематично, та й коштує він недешево.
«Торік у Нью-Йорку продали на аукціоні скрипку «Молітор» 1697 року з майстерні Антоніо Страдіварі за 3 мільйони 600 тисяч доларів. Я думаю, що «Сесілія» не поступається за якістю звучання іншій скрипці цього рівня, на якій грає відома скрипалька Анне Акіко Мейерc», –- переконаний угорський колекціонер Іштван Зелнік.
Скрипка пройшла ґрунтовну фахову експертизу у Відні й Лондоні, де отримала сертифікат, який засвідчує оригінальність виробу майстерні Страдіварі. Перевірити старовинний інструмент довірили відомій в Угорщині скрипальці Каталін Кокаш:«Мене покликав до майстерні скрипковий майстер Тібор Дьорш, пообіцявши показати щось цікавеньке. За свою мистецьку кар’єру я разів сорок тримала в руках різні інструменти, серед яких траплялося чимало підробок. І минулого разу я теж гадала, що нічого особливого не побачу, адже фахівцеві багато виказує навіть зовнішній вигляд скрипки. Але відкривши футляр, я зрозуміла, що переді мною лежить серйозна річ».
Знавці стверджують, що незалежно від того, хто є власником скрипки Антоніо Страдіварі у даній країні – приватний колекціонер, відомий музикант чи музейна установа, – престиж цієї держави незмінно підвищується. Отож, угорці можуть радіти подвійно, бо замість однієї скрипки знаменитого майстра із Кремони, що вже є на зберіганні у держави, матимуть ще й «Сесілію».
«Цей інструмент виготовлений у лютому 1697 року у майстерні Антоніо Страдіварі. До Угорщини скрипка потрапила після того, як її придбав для одного струнного квартету у вересні 1827 року еґерський єпископ Янош Піркер», – розповів фундатор приватного «Золотого музею» Іштван Зелнік, який купив для своєї колекції «Сесілію», аби спонукати угорських митців до виступів на музичних концертах престижного рівня.
Не всі скрипки Страдіварі придатні для гри
Віднайдення подібної скрипки, за словами знавців музичної старовини, тягне на сенсацію не тільки в Угорщині. «Я теж цікавилася цими речами. Наприклад, натрапила на дані, що серед колекціонерів на Заході не фіксували нічого подібного принаймні упродовж останніх ста років», – зауважує угорська журналістка Клара Діоші.
Попри те, що в Угорщині зараз є дві повноцінні скрипки Страдіварі, грати на них навіть по черзі можуть далеко не всі талановиті угорські митці. Скажімо, переможець міжнародного конкурсу скрипалів у канадському Орфорді за 1997 рік Едвін Мартон, який народився на Закарпатті, понад 10 років мусив виступати зі скрипкою Страдіварі, так би мовити, швейцарської прописки.
За деякими даними, у світі збереглося всього 10 скрипок відомого італійського майстра, і тільки поодинокі з них придатні для виступів на сцені. Решта інструментів є лише прикрасою музейних експозицій. Саме через це купити справний інструмент роботи Страдіварі у наш час вельми проблематично, та й коштує він недешево.
«Торік у Нью-Йорку продали на аукціоні скрипку «Молітор» 1697 року з майстерні Антоніо Страдіварі за 3 мільйони 600 тисяч доларів. Я думаю, що «Сесілія» не поступається за якістю звучання іншій скрипці цього рівня, на якій грає відома скрипалька Анне Акіко Мейерc», –- переконаний угорський колекціонер Іштван Зелнік.
