Рівне – Під завісу року рівненські шанувальники класичної музики отримали нагоду послухати землячок – солістку Варшавської камерної опери Наталю Пасічник та її сестру, шведську піаністку Ольгу Пасічник.
33 Симфонію та 14 концерт Моцарта, а також концертні арії видатного композитора у програмі «Гала-Моцарт» солістки виконають разом із Академічним камерним оркестром Рівненської філармонії. На запитання, чи складно працювати з рівненським оркестром після роботи з відомими митцями, піаністка Наталя Пасічник переконує, що труднощів не виникає, адже це оркестр рідного міста, де й самим довелося робити перші музичні кроки. Натомість найбільшою незручністю під час виступу з оркестром є концертний рояль, що потребує заміни, каже Наталя.
«У великих концертних залах на Заході, звичайно, роялі «самі» грають, дуже добре відповідаючи всім задумам піаніста. А тут дискомфорт дуже великий для піаніста. Тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом відбудеться презентація нового рояля у Рівненській філармонії, і тоді я з великим задоволенням приїду із сольною програмою», – каже Наталя Пасічник.
«Сонячний Моцарт в еталонному виконанні»
Як нагадує директор Рівненської філармонії Олександр Тарасенко, за плечима у музиканток найвищі мистецькі і державні нагороди Польщі та Швеції, перемоги в міжнародних конкурсах, гастролі по всьому світу.
«Для філармонії і для мене особисто цей концерт означає дуже багато. Наприкінці складного для філармонії року ми маємо змогу насолодитися такою кількістю сонячного Моцарта в еталонному виконанні. Мене завжди дивувало, чому Оля, наша землячка, так мало виступає у своєму рідному місті. І однією з перших ініціатив було навести контакти і запросити їх у зручний час. Вони легко відгукнулися, і я щасливий, що вони тут», – зазначає директор Рівненської філармонії.
Креативність Ольги Пасічник, широкий діапазон репертуару й готовність експериментувати давно помітили західні продюсери. Щойно повернувшись із іспанських гастролей, на недавньому святкуванні 50-річчя Варшавської камерної опери Ольга виконала складні моноопери Френсіса Пуленка «La Voix Humaine» і «La Dame de Monte-Carlo» під керівництвом відомого польського режисера Кшиштофа Зануссі. Ольга шкодує, що їй, виконавиці головної ролі королеви Роксани у кількох постановках відомої імпресіоністської опери Кароля Шимановського «Король Рогер», не вдалося взяти участі у київській прем’єрі концертної версії цього твору. Її організовувало посольство Польщі. Адже запрошення надійшло надто пізно, коли в Ольги Пасічник на цей період концерти вже були розписані.
«Ми не займаємося нав’язуванням»
За іронією долі, сестер Пасічник частіше запрошують на гастролі західні продюсери. В Україні ж варшавська примадонна та стокгольмська піаністка практично не відомі слухачам – хіба що у фестивальному Львові, розповідає Ольга Пасічник, де квартет Шимановського організовує фестиваль імені композитора.
«Натомість у Києві немає ніяких проектів. Справа в тому, що ми не нав’язуємо себе і не рекламуємо. Розраховуємо на те, що люди, які організовують концерти і цим цікавляться, можуть елементарно зайти в інтернет і побачити, де ми співаємо, з ким де граємо, з ким виступаємо, з якими диригентами», – розповідає співачка.
Моцартівська програма, зі включенням різних фортепіанних концертів, симфоній і концертних арій, цього року була дуже популярною в Європі, каже Наталя Пасічник. Один із найцікавіших проектів втілили у співпраці з англійським диригентом, керівником Академії старовинної музики Кристофом Хогвутом.
«Це був такий світлий момент нашого життя артистичного, і була дуже подібна програма. Але перед тим ми багато виконували Моцарта – я грала інший концерт, Оля співала інші арії, і ця програма є дуже популярною», – розповідає Наталя Пасічник.
Те, що таких концертів і виконавців потребує український глядач, засвідчують буквально розметені за два дні квитки на рівненський концерт сестер Пасічник.
«Я б хотіла, щоб час від часу ми виступали в цьому місті, – каже Ольга Пасічник. – Ми підрахували, що за 20 років це лише наш третій виступ, небагато. А час біжить дуже швидко, у нас багато цікавих програм. Якби цей початок співпраці став добрим початком доброї дороги, ми б дуже тішилися з цього».
Концерт буде благодійним, наголошує Ольга Пасічник. Солістки вирішать, куди віддати гонорар – на підтримку когось із юних рівненських талантів чи музичної школи, де сестри свого часу розпочинали своє знайомство з музикою.
А допомоги потребує не лише концертний рояль рівненського Органної зали, а й сама споруда колишнього костелу Святого Антонія, яка за останній рік вкрилася помітними тріщинами, неначе свідчення багаторічного недбальства з боку чиновників до храму.
33 Симфонію та 14 концерт Моцарта, а також концертні арії видатного композитора у програмі «Гала-Моцарт» солістки виконають разом із Академічним камерним оркестром Рівненської філармонії. На запитання, чи складно працювати з рівненським оркестром після роботи з відомими митцями, піаністка Наталя Пасічник переконує, що труднощів не виникає, адже це оркестр рідного міста, де й самим довелося робити перші музичні кроки. Натомість найбільшою незручністю під час виступу з оркестром є концертний рояль, що потребує заміни, каже Наталя.
«У великих концертних залах на Заході, звичайно, роялі «самі» грають, дуже добре відповідаючи всім задумам піаніста. А тут дискомфорт дуже великий для піаніста. Тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом відбудеться презентація нового рояля у Рівненській філармонії, і тоді я з великим задоволенням приїду із сольною програмою», – каже Наталя Пасічник.
«Сонячний Моцарт в еталонному виконанні»
Як нагадує директор Рівненської філармонії Олександр Тарасенко, за плечима у музиканток найвищі мистецькі і державні нагороди Польщі та Швеції, перемоги в міжнародних конкурсах, гастролі по всьому світу.
«Для філармонії і для мене особисто цей концерт означає дуже багато. Наприкінці складного для філармонії року ми маємо змогу насолодитися такою кількістю сонячного Моцарта в еталонному виконанні. Мене завжди дивувало, чому Оля, наша землячка, так мало виступає у своєму рідному місті. І однією з перших ініціатив було навести контакти і запросити їх у зручний час. Вони легко відгукнулися, і я щасливий, що вони тут», – зазначає директор Рівненської філармонії.
Креативність Ольги Пасічник, широкий діапазон репертуару й готовність експериментувати давно помітили західні продюсери. Щойно повернувшись із іспанських гастролей, на недавньому святкуванні 50-річчя Варшавської камерної опери Ольга виконала складні моноопери Френсіса Пуленка «La Voix Humaine» і «La Dame de Monte-Carlo» під керівництвом відомого польського режисера Кшиштофа Зануссі. Ольга шкодує, що їй, виконавиці головної ролі королеви Роксани у кількох постановках відомої імпресіоністської опери Кароля Шимановського «Король Рогер», не вдалося взяти участі у київській прем’єрі концертної версії цього твору. Її організовувало посольство Польщі. Адже запрошення надійшло надто пізно, коли в Ольги Пасічник на цей період концерти вже були розписані.
«Ми не займаємося нав’язуванням»
За іронією долі, сестер Пасічник частіше запрошують на гастролі західні продюсери. В Україні ж варшавська примадонна та стокгольмська піаністка практично не відомі слухачам – хіба що у фестивальному Львові, розповідає Ольга Пасічник, де квартет Шимановського організовує фестиваль імені композитора.
«Натомість у Києві немає ніяких проектів. Справа в тому, що ми не нав’язуємо себе і не рекламуємо. Розраховуємо на те, що люди, які організовують концерти і цим цікавляться, можуть елементарно зайти в інтернет і побачити, де ми співаємо, з ким де граємо, з ким виступаємо, з якими диригентами», – розповідає співачка.
Моцартівська програма, зі включенням різних фортепіанних концертів, симфоній і концертних арій, цього року була дуже популярною в Європі, каже Наталя Пасічник. Один із найцікавіших проектів втілили у співпраці з англійським диригентом, керівником Академії старовинної музики Кристофом Хогвутом.
«Це був такий світлий момент нашого життя артистичного, і була дуже подібна програма. Але перед тим ми багато виконували Моцарта – я грала інший концерт, Оля співала інші арії, і ця програма є дуже популярною», – розповідає Наталя Пасічник.
Те, що таких концертів і виконавців потребує український глядач, засвідчують буквально розметені за два дні квитки на рівненський концерт сестер Пасічник.
«Я б хотіла, щоб час від часу ми виступали в цьому місті, – каже Ольга Пасічник. – Ми підрахували, що за 20 років це лише наш третій виступ, небагато. А час біжить дуже швидко, у нас багато цікавих програм. Якби цей початок співпраці став добрим початком доброї дороги, ми б дуже тішилися з цього».
Концерт буде благодійним, наголошує Ольга Пасічник. Солістки вирішать, куди віддати гонорар – на підтримку когось із юних рівненських талантів чи музичної школи, де сестри свого часу розпочинали своє знайомство з музикою.
А допомоги потребує не лише концертний рояль рівненського Органної зали, а й сама споруда колишнього костелу Святого Антонія, яка за останній рік вкрилася помітними тріщинами, неначе свідчення багаторічного недбальства з боку чиновників до храму.
