Варшава – Польща допоможе країнам єврозони рятувати спільну європейську валюту – євро. З цією метою вона готова позичити Міжнародному Валютному Фондові 6 мільярдів євро. Таке рішення польського уряду спричинило в Польщі бурхливі дискусії. Значна частина польських політиків вважає, що Варшава не повинна платити за недалекоглядну економічну політику багатших країн ЄС.
200 мільярдів євро мусять зібрати країни ЄС, щоб врятувати єврозону. 50 мільярдів повинні внести ті держави, які не користуються євро, зокрема Польща. Таке рішення ухвалили учасники саміту ЄС, який минулого тижня відбувся в Брюсселі.
Сьогодні польський міністр фінансів Яцек Ростовський повідомив про те, яким чином Польща фінансуватиме порятунок євровалюти. За його словами, Міжнародний Валютний Фонд може отримати позику з резервів Національного банку Польщі. Цю позику на суму 6 мільярдів євро поляки готові передавати частинами впродовж трьох років.
Позика для МВФ, а не для Греції – твердять міністри
Віце-міністр фінансів Людвіг Котецький, каже, що польська позика для МВФ не означає, що поляки фінансуватимуть італійців чи греків. «Ми просто надамо фінансову допомогу, яка може бути використана, однак не мусить. Її можна використати на допомогу якомусь членові МВФ, причому це не мусить бути країна з єврозони. Ми не будемо позичати Греції чи Італії, якщо бути конкретним, то ми позичаємо МВФ», – пояснює Котецький.
На тому, що позика для МФВ це не те саме, що оплата чиїхось боргів наголошує й міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Натомість польський міністр фінансів Яцек Ростовський запевняє, що МВФ – це надійна установа, яка обов’язково поверне позичені гроші.
Як твердить голова польського уряду Дональд Туск, Польща рятуватиме євро, бо зацікавлена у збереженні єврозони. На думку голови польського кабінету міністрів, крах спільної європейської валюти завдав би удару не лише по єврозоні, але й по всій Польщі, економіка якої тісно пов’язана з єврозоною.
Непорозуміння, чи далекоглядна політика?
Проте, не всі польські політики з ентузіазмом поставилися до ідеї уряду рятувати єврозону. Єжи Жижинський, польський економіст та політик, депутат Сейму критичний щодо ідеї позики з резервів Нацбанку. «Я вважаю, що це непорозуміння, адже потрібно віддати частину свого резерву, який мусить гарантувати відносну стабільність наших грошей. Віддати – це ослабити свій стабілізаційний фонд. Навіщо? Щоб підтримати інший стабілізаційний фонд, яким ми не будемо користуватися, бо ми не належимо до єврозони. Це так неначе платити за страхування будинку, в якому ми не живемо», – каже він.
Праві польські політики, опозиційні до правлячої у Польщі коаліції, виступили з нищівною критикою планів Туска. Влодзімєж Бернацький, депутат Сейму з партії «Право і справедливість» переконаний, що польська позика для МВФ – це, по суті, допомога для конкретних держав південної Європи. Він вважає вкрай несправедливим те, що небагата Польща допомагатиме грішми заможним країнам, які звикли жити, так би мовити, на широку ногу. « Це, по суті, – вважає Бернацький, – підтримка грецького пенсіонера, який отримує пенсію чотири з половиною тисячі злотих, це підтримка італійського пенсіонера, який отримує не менше, ніж грек. Та чому керівники нашої держави не мають спічуття до долі бідного поляка, який мусить вижити з пенсії у 700 злотих?» .
Відповідаючи на такі закиди опозиції, польський уряд нагадує, що після вступу в ЄС Польща отримала з ЄС десятки мільярдів євро на розвиток своєї економіки. Якщо Євросоюз залишатиметься стабільною спільнотою, вважаюють у польському кабміні, поляки набагато більше отримають із ЄС, аніж збираються внести у спільний стабілізаційний фонд.
200 мільярдів євро мусять зібрати країни ЄС, щоб врятувати єврозону. 50 мільярдів повинні внести ті держави, які не користуються євро, зокрема Польща. Таке рішення ухвалили учасники саміту ЄС, який минулого тижня відбувся в Брюсселі.
Сьогодні польський міністр фінансів Яцек Ростовський повідомив про те, яким чином Польща фінансуватиме порятунок євровалюти. За його словами, Міжнародний Валютний Фонд може отримати позику з резервів Національного банку Польщі. Цю позику на суму 6 мільярдів євро поляки готові передавати частинами впродовж трьох років.
Позика для МВФ, а не для Греції – твердять міністри
Віце-міністр фінансів Людвіг Котецький, каже, що польська позика для МВФ не означає, що поляки фінансуватимуть італійців чи греків. «Ми просто надамо фінансову допомогу, яка може бути використана, однак не мусить. Її можна використати на допомогу якомусь членові МВФ, причому це не мусить бути країна з єврозони. Ми не будемо позичати Греції чи Італії, якщо бути конкретним, то ми позичаємо МВФ», – пояснює Котецький.
На тому, що позика для МФВ це не те саме, що оплата чиїхось боргів наголошує й міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Натомість польський міністр фінансів Яцек Ростовський запевняє, що МВФ – це надійна установа, яка обов’язково поверне позичені гроші.
Як твердить голова польського уряду Дональд Туск, Польща рятуватиме євро, бо зацікавлена у збереженні єврозони. На думку голови польського кабінету міністрів, крах спільної європейської валюти завдав би удару не лише по єврозоні, але й по всій Польщі, економіка якої тісно пов’язана з єврозоною.
Непорозуміння, чи далекоглядна політика?
Проте, не всі польські політики з ентузіазмом поставилися до ідеї уряду рятувати єврозону. Єжи Жижинський, польський економіст та політик, депутат Сейму критичний щодо ідеї позики з резервів Нацбанку. «Я вважаю, що це непорозуміння, адже потрібно віддати частину свого резерву, який мусить гарантувати відносну стабільність наших грошей. Віддати – це ослабити свій стабілізаційний фонд. Навіщо? Щоб підтримати інший стабілізаційний фонд, яким ми не будемо користуватися, бо ми не належимо до єврозони. Це так неначе платити за страхування будинку, в якому ми не живемо», – каже він.
Праві польські політики, опозиційні до правлячої у Польщі коаліції, виступили з нищівною критикою планів Туска. Влодзімєж Бернацький, депутат Сейму з партії «Право і справедливість» переконаний, що польська позика для МВФ – це, по суті, допомога для конкретних держав південної Європи. Він вважає вкрай несправедливим те, що небагата Польща допомагатиме грішми заможним країнам, які звикли жити, так би мовити, на широку ногу. « Це, по суті, – вважає Бернацький, – підтримка грецького пенсіонера, який отримує пенсію чотири з половиною тисячі злотих, це підтримка італійського пенсіонера, який отримує не менше, ніж грек. Та чому керівники нашої держави не мають спічуття до долі бідного поляка, який мусить вижити з пенсії у 700 злотих?» .
Відповідаючи на такі закиди опозиції, польський уряд нагадує, що після вступу в ЄС Польща отримала з ЄС десятки мільярдів євро на розвиток своєї економіки. Якщо Євросоюз залишатиметься стабільною спільнотою, вважаюють у польському кабміні, поляки набагато більше отримають із ЄС, аніж збираються внести у спільний стабілізаційний фонд.
